Розділ 13. Переношена вагітність
Вагітність, яка продовжується більше 42 тижнів (294 доби або більше) від першого дня останнього нормального менструального циклу вважається переношеною (шифр МКБ 10 О48).
На теперішній час нема розподілу на переношену та пролонговану вагітність.
Пологи, що відбулися після 42 повних тижнів вагітності (на 294 добі або пізніше) називаються запізнілими пологами.
З етіологічних моментів (факторів ризику) переношування вагітності виділяють: порушення менструальної функції, вік вагітної (переношування частіше зустрічається у жінок за віком більш 28 років), генетичну схильність, загроз аборту в ранніх термінах вагітності, гіподинамію, групу крові A(ІІ) Rh(-) негативна, наявність екстрагенітальної патології (артеріальна гіпотонія, вади серця, захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, апендектомія в анамнезі, надмірна маса тіла), наявність плоду чоловічої статі, аненцефалія плоду. Певну роль у переношуванні вагітності відіграють також хронічний психоемоційний стрес, шкідливі звички (вживання алкоголю, наркотиків, паління).
Патогенезпереношування вагітності нерозривно пов'язаний зі складними механізмами, що забезпечують розвиток скорочувальної діяльності матки. Важливою ланкою у фізіології розвитку вагітності та початку пологів є естрогени. Основним джерелом утворення естрогенів є клітини синцитію плаценти і велику роль в цьому відіграє діяльність надниркових залоз плода. При переношеній вагітності виникає дискоординація балансу естрогенів, підвищується рівень прогестерону. Переношена вагітність характеризується зменшенням чутливості рецепторного апарату шийки матки, зниженням кількості актоміозину в м’язах матки, простагландинів та електролітів, що сприяє зниженню чутливості клітин м’язів до збудження. При цьому має місце запізніле біологічне дозрівання нервово-м’язового апарату матки, у тому числі й шийки матки.
Переношена вагітність часто супроводжується дисфункцією плаценти, зі зниженням її транспортної та ендокринної функцій; до 40% плацент мають інфаркти, кальцифікати, фіброзні зміни. Все це призводить до дистресу плода.
Фактори ризику перинатальної патології для новонародженого
Перинатальна захворюваність та смертність при переношеній вагітності зростає в декілька разів в порівнянні з доношеною. Це пов’язано з низкою чинників. Так, до 40% переношених новонароджених мають ознаки перезрілості, більшість з них мають нормальну масу тіла, але у 1/4 з них спостерігається макросомія (маса тіла більше 4500 г), що є фактором ризику пологових травм, особливо пошкодження плечового сплетення при дистоції плечиків. Це ускладнення може спостерігатися як при вагінальному, так і при абдомінальному розродженні.
З переношеною вагітністю також завжди пов’язано зменшення об’єму амніотичної рідини – олігогідрамніон, або маловіддя, що супроводжується зростанням ризику виникнення дистресу плода в анте- та інтранатальному періодах.
Діагностика переношеної вагітності.
Важливим для діагностики переношування вагітності є визначення дати першого дня останньої менструації, тривалості менструального циклу, урахування дати можливої овуляції та запліднення. Ці терміни відіграють провідну роль у запобіганні помилок при діагностиці переношеної вагітності.
Клінічна діагностика переношеної вагітності проводиться за наступними ознаками:
відсутність зростання маси тіла вагітної, або її зменшення більш ніж на 1 кг;
зменшення обводу живота на 5-10см, що пов’язано зі зменшенням кількості навколоплідних вод;
маловоддя;
наявність меконію в навколоплідних водах при розриві плодових оболонок;
виділення молока, а не молозива з молочних залоз;
незрілість або недостатня зрілість шийки матки.
За даними УЗД вагітність, що переношується, характеризується такими ознаками як маловоддя; відсутність збільшення біпарієтального розміру голівки плода в динаміці; відсутність збільшення динаміки росту плода; потоншення плаценти; ІІІ ступінь зрілості плаценти, наявність петрифікатів.
Тактика ведення переношеної вагітності та пологів.
Госпіталізацію вагітних, що переношують, бажано проводити до стаціонарів ІІІ рівня надання акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги.
Для попередження переношування вагітності доцільною є госпіталізація в терміні 41 тиждень, що надає можливість своєчасно визначити об’єм необхідних заходів щодо підготовки родових шляхів до пологів.
У пологовому відділенні проводять уточнення терміну вагітності, стан вагітної та плода, оцінюють результати клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження. При задовільному стані плода і відсутності ознак переношування вагітності рекомендована очікувальна тактика. За наявністю перших ознак вагітності, що переношується, показана підготовка родових шляхів з подальшою індукцією пологової діяльності.
Підготовка родових шляхів та індукція пологів проводиться після оцінки стану шийки матки за шкалою Бішопа (див. методи дослідження вагітних).
Підготовка шийки матки до індукції пологів при наявності незрілої шийки матки в терміні після 41 тижня проводять одним з наступних методів:
медикаментозний – простагладини Е1 та Е2, які застосовуються за наявності обов’язкової реєстрації цих засобів для використання в акушерській практиці;
немедикаментозний – ламінарії, які використовуються при оцінці ступеню зрілості шийки матки за шкалою Бішопа менш ніж 5 балів (в цервікальний канал вводиться від 1 до 5 ламінарій на 24 години з подальшою оцінкою стану шийки матки, за необхідності процедуру можна повторити).
Заборонено використовувати естрогени та простагландин F2ά з метою підготовки пологових шляхів до розродження.
При підтвердженому діагнозі вагітності в терміні 42 та більше тижнів, неефективності попередніх заходів з підготовки шийки матки до розродження та незадовільному стані плода показано оперативне розродження шляхом операції кесаревого розтину.
Показання та умови до індукції пологової діяльності:
термін вагітності 42 тижні та більше;
стан плода за біофізичним профілем 7-8 балів;
зрілість шийки матки не менш ніж 6 балів за шкалою Бішопа;
передбачувана відповідність розмірів плода і тазу матері;
відсутність плідного міхура (амніотомія).
Індукція пологів проводиться лише за наявності інформованої згоди жінки. Протипоказання до індукції пологів такі ж як і для термінових пологів.
Методи індукції пологів:пальцеве відшарування нижнього полюса плодового міхура; амніотомія; крапельне внутрішньовенне введення розчину окситоцину.
Методом вибору індукції пологів при зрілій шийці матки є амніотомія з наступним краплинним внутрішньовенним введенням розчину окситоцину. Рекомендовано починати індукцію пологів зранку, з 6 до 8 години; після амніотомії треба оцінити якість та кількості навколоплідних вод. Ведення партограми необхідно починати з моменту виконання амніотомії. Протягом 2-3 годин необхідно спостерігати за розвитком пологової діяльності; при відсутності якої після 2-3 годин безводного періоду потрібно вводити окситоцин (внутрішньовенно крапельно).
Для внутрішньовенної інфузії 1 мл окситоцину (5 ОД) розчиняють у 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Обов’язковим є проведення катетеризації ліктьової вени роділлі. Введення окситоцину починається зі швидкістю 6-8 крапель/хв. (0,5-1 мОД/хв.). При досягненні ефекту через 30 хвилин швидкість введення залишається попередньою; у разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожні 30 хвилин на 6 крапель (0,5 мОД/хв.), при цьому максимальна швидкість введення не повинна перевищувати 40 крапель у одну хвилину.
Необхідно підкреслити, що застосування окситоцину може приводити до підвищення базального тонусу матки та дистресу плода.
Критерієм досягнення регулярної адекватної пологової діяльності вважається наявність 3-4 маткових скорочень за 10 хвилин при тривалості скорочень 40-50 сек. Родопідсилення проводиться зі спостереження за станом плода та динамікою пологів. При відсутності ефекту протягом 6 годин слід переглянути план введення пологів та завершити їх операцією кесарського розтину.
При нормальному перебігу пологів тактика лікаря не відрізняється від ведення фізіологічних пологів. При цьому треба пам’ятати, що у зв’язку з ризиком пологової травми, пов’язаною з макросомією, необхідно ретельніше, заздалегідь визначати масу плода як традиційними методами, так і за допомогою УЗД. Якщо очікувана маса плоду перевищує 4000 г , методом вибору є кесарів розтин.
Окремо слід зазначити наступне:
спостереження за жінкою, якій проводиться індукція пологів має бути безперервним;
спостереження за станом плода методом безперервної кардіотокографії;
динамічне спостереження за перебігом пологів, станом матері та плода здійснюється з веденням партограми [А];
знеболювання пологів здійснюється за показаннями та при наявності поінформованої згоди жінки, при цьому наркотичні анальгетики не використовуються [А];
бажаною є підтримка членів родини (партнерські пологи) [А].
Недоцільним є використання внутрішньовенні форми простагландинів для індукції пологів [А].
Ведення ІІІ періоду, пологів має бути активним, як і при нормальних пологах, що забезпечує профілактику кровотечі [А].
Характерні зміни посліду при переношеній вагітності::
наявність ділянок петрифікатів і жирового переродження;
збільшення маси;
зменшення товщини;
склеротичні та дистрофічні зміни;
вогнища некрозу;
тонка пуповина.
Після народження дитини необхідним є проведення її огляду з оцінкою новонародженого за шкалою Апгар на 1, 5 та 10 хв. Треба звернути увагу на наявність характерних ознак переношеного новонародженого:
підвищена щільність кісток черепа;
звуження швів і тім’ячок;
різке зменшення або відсутність первородної змазки;
зменшення підшкірно-жирового шару;
зниження тургору шкіри; лущення шкіри, кінцівки «пралі», «банні ступні»;
збільшення довжини нігтів; щільні хрящі вушних раковин та носу.
Наявність вищеописаних характерних ознак у новонародженого та особливостей посліду вимагає більш ретельного спостереження за станом породіллі та новонародженого у ранньому післяпологовому періоді. Позитивно впливає на перебіг адаптації у новонароджених сумісне перебування матері і немовляти при запізнілих пологах. У зв’язку з тим, що пошкодження нервової системи виявляється у 50% дітей, які народилися переношеними, показано проведення нейросонографії у ранньому неонатальному періоді. Діти від запізнілих пологів відносяться до групи ризику за розвитком респіраторних захворювань, патології нервової системи, алергічної патології та потребують диспансерного спостереження до 1 року життя на педіатричних дільницях під наглядом невропатолога.
Профілактика переношування вагітності і ускладнень.
раннє взяття на облік;
ретельний нагляд за вагітними з факторами ризику переношування вагітності в жіночий консультації;
обстеження стану плаценти і плода сучасними методами діагностики (БПП, УЗД плаценти)
своєчасне виявлення переношування;
раціональне ведення пологів
- Національний медичний університет
- Фізіологічні вагітність, пологи та післяпологовий період
- Патологчна вагітність
- Патологічні пологи та післяпологовий період
- Планування сім’ї
- Фізіологічні вагітність, пологи та післяпологовий період Розділ 1. Структура і організація роботи акушерської служби
- Розділ 2. Пологові шляхи жінки. Плід як об’єкт пологів
- Розділ 3. Фізіологічні зміни в організмі матері під час вагітності
- Розділ 4. Діагностика вагітності в ранні строки
- Розділ 5. Методи дослідження вагітних пізніх строків
- Оцінка результатів визначення показників біофізичного профілю плода
- Розділ 6. Біомеханізм пологів при передньому і задньому видах потиличного передлежання
- Розділ 7. Клінічний перебіг та ведення фізіологічних пологів
- Розділ 8.Фізіологічний післяпологовий період
- Патологічна вагітність розділ 1. Ранні гестози
- Етіологія і патогенез ранніх гестозів
- Фактори ризику виникнення ранніх гестозів
- Блювота вагітних
- Слинотеча вагітних
- Рідкісні форми гестозів
- Профілактика ранніх гестозів
- Розділ 2. Гіпертензивні розлади при вагітності. Прееклампсія.
- Етіопатогенез прееклампсії
- Фактори ризику розвинення прееклампсії
- Клінічні прояви
- Діагностика
- Лікування прееклампсії
- Легка прееклампсія
- Прееклампсія середньої тяжкості
- Тяжка прееклампсія
- Прееклампсія у післяпологовому періоді
- Еклампсія
- Профілактика
- Препарати, рекомендовані для лікування прееклампсії
- Розділ 3. Ізоімунний конфлікт при вагітності
- Причини розвитку імунного конфлікту.
- Патогенез ізоімунного конфлікту.
- Класифікація гемолітичної хвороби
- Діагностика ізоімунного конфлікту.
- Антенатальна діагностика гемолітичної хвороби плода.
- Лікування гх плода.
- Тактика ведення вагітності і пологів у Rh- негативних вагітних Метою антенатального ведення є ідентифікація дуже тяжких форм захворювання та проведення лікування до оптимального часу розродження.
- Ведення rh-негативних неімунізованих вагітних жінок
- Ведення rh-негативних вагітних з ізоімунізацією
- Клінічна характеристика основних форм гемолітичної хвороби новонародженого
- Діагностика гх новонародженого.
- Лікування гемолітичної хвороби новонародженого
- Профілактика Rh-імунізації
- Особливості перебігу вагітності і можливі ускладнення при багатоплідді.
- Діагностика багатоплідної вагітності
- Особливості ведення багатоплідної вагітності
- Ускладнення монохоріального типу плацентації – Синдром фето-фетальної трансфузії:
- Особливості ведення пологів при багатоплідній вагітності
- Патологія навколоплідного середовища
- Багатоводдя.
- Клініка багатоводдя
- Маловоддя (олігогідрамніон)
- Розділ 5. Великий плід
- Розділ 6. Тазове передлежання плода
- Розділ 7. Неправильні положення плода
- Розділ 8. Екстрагенітальна патологія при вагітності Загальні принципи надання спеціалізованої допомоги вагітним з екстрагенітальною патологією
- Захворювання серця і вагітність
- Ревматизм
- Набуті ревматичні вади серця
- Вроджені вади серця
- Кардіоміопатії
- Вагітність та опероване серце
- Гіпертонічна хвороба і вагітність
- Артеріальна гіпотензія і вагітність
- Захворювання вен та тромботичні ускладнення при вагітності Варикозна хвороба нижніх кінцівок
- Тромбофлебіти, тромбози вен
- Анемія у вагітних
- Фолієводефіцитна анемія
- Таласемія
- Гемолітичні анемії
- Апластична анемія
- Вагітність і захворювання органів дихання
- Бронхіти
- Гостра пневмонія
- Бронхіальна астма
- Захворювання нирок і сечовивідних шляхів і вагітність
- Пієлонефрит вагітних
- Гломерулонефрит
- Сечокам'яна хвороба
- Захворювання органів ендокринної системи і вагітність Патологія щитоподібної залози
- Дифузний токсичний зоб (дтз)
- Гіпотиреоз
- Цукровий діабет
- Передгестаційний цукровий діабет
- Гестаційний діабет
- Холецистит.
- - Хронічний калькульозний холецистит.
- Гепатити Хронічний гепатит
- І. За етіологією та патогенезом:
- Гострий вірусний гепатит
- Гострий апендицит Гострий апендицит становить близько 90% всіх випадків «гострого живота» у вагітних в основному зустрічається в першій половині вагітності
- Розділ 9. Перинатальні інфекції
- В різний термін вагітності
- Клініко-лабораторне обстеження
- Додаткові методи дослідження.Додаткові методи дослідження полягають у біопсії трофобласта та хоріона, кордоцентезі, амніоцинтезі, медико-генетичному консультуванні тощо.
- Під час ведення вагітності
- Розділ 10. Плацентарна недостатність. Затримка росту плода Плацентарна недостатність
- Затримка розвитку плода (зрп)
- 1. Медичні:
- 2. Соціально-економічні:
- Розділ 11. Дистрес плода при вагітності та під час пологів
- Дистрес плода під час вагітності
- Дистрес плода під час пологів
- Амбулаторний
- Самовільний аборт (викидень)
- Етіологія
- 1.Материнські причини:
- 3.Екстрагенітальна патологія матері.
- 4. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту.
- 6.Нез’ясовані причини.
- Патогенез переривання вагітності.
- 1. За стадіями розвитку виділяють:
- Обсяг обстеження при звичному невиношуванні вагітності
- Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
- Прегравідарна підготовка при звичному невиношуванні
- Лікування звичного не виношування вагітності.
- Розділ 13. Переношена вагітність
- Розділ 14. Позаматкова вагітність
- І.За локалізацією:
- 1.Абдомінальна ( черевна) вагітність
- Етіологія та патогенез позаматкової вагітності
- Генітальний інфантилізм
- Трубна вагітність
- Діагностика Клінічні ознаки
- Трансвагінальне узд:
- Діагностичні ознаки різноманітних форм трубної вагітності
- Яєчникова вагітність
- Шийкова вагітність
- Абдомінальна (черевна) вагітність
- Патологічні пологи та післяпологовий період розділ 1. Передчасні пологи
- Прогнозування передчасних пологів.
- Діагностика передчасних пологів.
- Принципи ведення передчасних пологів.
- Особливості тактики ведення передчасних пологів.
- Профілактика передчасних пологів
- Розділ 2. Аномалії пологової діяльності
- Етіологія аномалій пологової діяльності.
- Класифікація аномалій пологової діяльності
- Класифікація аномалій пологової діяльності мкх-10
- Затяжні пологи о63
- Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (вооз, 1995)
- В Україні використається наступна класифікація.
- I. Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи).
- Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
- Діагнстика аномалій родової діяльності
- Критерії оцінки характеру родової діяльності: а. За токограмою:
- Б. За динамікою розкриття шийки матки
- Патологічний прелімінарний період (удавані, хибні перейми)
- Слабкість пологової діяльності
- Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
- Діагностика та лікування слабкості родової діяльності при пологах в потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів
- Надмірно сильна пологова діяльність.
- Дискоординована пологова діяльність.
- Розділ 3. Вузький таз анатомічно вузький таз
- Особливості біомеханізму пологів при загальнорiвномiрнозвуженому тазі :
- Клінічно вузький таз
- Діагностика клінічно вузького таза
- Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі
- Розділ 4. Розгинальне вставлення голівки плода
- Лобне вставлення.
- Лицеве вставлення
- Розділ 5. Кровотечі у іі iiоловині вагітності та під час пологів
- Передлежання плаценти
- Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
- Акушерська тактика при пвнрп під час вагітності та на початку і періоду пологів
- Тактика при відшаруванні плаценти при повному відкритті шийки матки
- Розділ 6. Кровотечі в послідовому періоді та післяпологові
- Кровотечі у послідовому періоді пологів.
- Патологія прикріплення плаценти
- Затримка в матці частин плаценти та оболонок
- Защемлення плаценти, що відділилася
- Акушерська тактика при патології прикріплення, відокремлення або виділення плаценти.
- Кровотечі в післяпологовому періоді.
- Гіпотонічні та атонічні кровотечі
- Методи визначення величини крововтрати
- Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч Крок 1 Первинна оцінка та терапія
- Профілактика післяпологових кровотеч
- Розділ 7. Геморагічний шок і двз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч геморагічний шок
- Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання
- Розділ 8. Емболія амніотичною рідиною
- I. Підвищення внутрішньоматкового тиску:
- II. Зниження скорочувальної діяльності матки:
- III. Зіяння маткових судин:
- Розділ 9. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода.
- Акушерські щипці.
- I. Показання з боку матері:
- Iі. Показання з боку плода:
- Правила і техніка накладання акушерських щипців.
- Правила накладання акушерських щипців.
- Правила накладання вихідних щипців.
- Правила накладання порожнинних щипців.
- Техніка накладання вихідних акушерських щипців при передньому виді потиличного вставлення голівки плода.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, I позиції потиличного вставлення голівки плоду.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, II позиції потиличного вставляння голівки плоду.
- Труднощі при накладенні акушерських щипців і методи їх усунення.
- Можливі ускладнення при використанні акушерських щипців:
- Вакуум-екстракція плода.
- Тема 10. Витягання плода за тазовий кінець
- Розділ 11. Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
- Розділ 12. Кесарів розтин
- Розділ 13. Акушерський травматизм
- Акушерський травматизм матері
- Травми зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки матки
- Травми зовнішніх статевих органів
- Розриви промежини
- Розриви піхви
- Гематоми вульви, піхви.
- Розриви шийки матки.
- Розриви матки
- Класифікація розривів матки (Рєпіна м.А.,1984).
- Клініка розриву матки
- Алгоритм дії лікаря.
- Виворіт матки
- Акушерська травма кісткового тазу
- Травма симфізу
- Пологові травми новонароджених
- Ушкодження шкіри та м»яких тканин плода.
- Пологова пухлина
- Кефалогематома
- Вдавлення кісток черепа
- Переломи кісток кінцівок
- Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота
- Розділ 14. Післяпологові інфекційні захворювання
- Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
- Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
- Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
- Лактаційний мастит
- Клініка, діагностика й лікування генералізованої післяпологової інфекції
- Особливості клініки, діагностики й лікування акушерського перитоніту
- Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень
- Планування сім’ї розділ 1. Методи регуляції народжуваності
- Комбіновані оральні контрацептиви (кок)
- Перелік та склад сучасних ок
- Жінки, які можуть використовувати кок:
- Стани, що вимагають обережності
- Контрацептиви прогестогенового ряду (кпр)
- Жінки, які можуть використовувати птп:
- Стани, що вимагають обережності за умови прийому контрацептивів
- Прогестогенові ін'єкційні контрацептиви (пік) типи
- Правила використання пік
- Особливі вказівки
- Стани, що вимагають обережності
- Гормональні пластирі
- Жінки, які можуть використовувати ттс:
- Комбіновані вагінальні кільця
- Жінки, які можуть використовувати комбіновані вагінальні кільця:
- Жінки, які не повинні використовувати комбіновані вагінальні кільця
- Метод лактаційної аменореї
- Внутрішньоматкові контрацептиви (вмк)
- Жінки, які можуть використовувати вмк:
- Правила використання вмк
- Надання допомоги у разі типових побічних ефектів та інших проблем при використанні вмк
- Стани, що вимагають обережності
- Насторожуючі ознаки для користувачів вмк
- Внутрішньоматкова система (вмс) з левоноргестрелом (лнг)
- Жінки, які можуть використовувати систему:
- Стани, що вимагають обережності
- Невідкладна контрацепція
- Типи невідкладної контрацепції:
- Способи застосування
- Презерватив
- Діафрагми та шийкові ковпачки
- Жінки, які можуть використовувати діафрагму і ковпачок
- Особливості вибору
- Жінки, які можуть використовувати сперміциди:
- Спосіб використання
- Жінки, які не повинні використовувати сперміциди:
- Контрацепція у післяпологовому періоді
- Зауваження:
- Зауваження:
- Зауваження:
- Зауваження:
- Зауваження:
- Зауваження:
- Зауваження
- Післяабортне планування сім'ї