Клініка багатоводдя

При гострому багатоводді:

- загальне нездужання;

- швидке збільшення матки;

- задуха;

- біль у череві;

- набряки;

- напруження матки;

- акроцианоз.

При хронічному багатоводді:

- збільшення матки поступове;

- перебіг менш бурхливий ніж при гострому.

Діагностика:

- виявляється після 22-24 тижнів вагітності;

- побільшений щодо терміну гестації об’єм матки;

- симптом флуктуації та балотування;

- напруженість стінок матки;

- нестійке положення плода.

При ожирінні вагітної, неправильному положенні плода, гіпертонусі матки точність і достовірність результатів значно знижується. Більш достовірними та інформативними будуть результати отримані за допомогою ультразвукового сканування.

Індекс амніотичної рідини (ІАР)- для його визначення порожнину матки умовно поділяють на чотири квадранта: прямовисно по білій лінії живота й горизонтально по лінії пупка. Далі в кожному квадранті визначається глибина (прямовисно) найбільшого карману амніотичної рідини, вільної від часток плода. Сума чотирьох значень є ІАР. Діагноз багатоводдя ставлять при збільшенні значень ІАР більш 97,5 процентиля згідно таблиці T.Moore, J.Cayle (у 20 тижнів це 230 мм, у 30 – 258 мм, у 40 – 240 мм, у 42 – 192 мм.).

Об’єм обстеження пацієнток з багатоводдям

• Загальноклінічні методи

• Визначення рівня глюкози в сироватці крові, сечі, глюкозотолерантний тест

• При Rh(-) – типі крові – титр антитіл й непряма проба Кумбса

• виключення інфекційного фактору (цитологічне, серологічне, имунологічне дослідження).

Ускладнення під час вагітності:

• Загроза переривання вагітності (42,3%)

• Дистрес плода (52%)

• Неправильне положення плода (6,5%)

Ускладнення в пологах:

• Передчасні пологи (20,2%)

• Аномалія (слабкість) пологової діяльності (16 – 26%)

• Випадіння петель пуповини (1 – 2%)

• Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (5 – 7%)

• Гіпотонічні кровотечі (4-5%)

• Синдром здавлення нижньої порожнистої вени.

Тактика ведення при багатоводді залежить від:

• Ступеня тяжкості й особливостей перебігу багатоводдя

• Терміну гестації

• Стану плода

• Наявності ускладнень

• Ефективності застосованої терапії

• При відсутності встановленої причини багатоводдя (резус – конфлікт, цукровий діабет, аномалії розвитку плода (идіопатичне багатоводдя?) – вести як пацієнтку з інфекційним багатоводдям.

Лікування багатоводдя

• Залежить від етіологічного фактора багатоводдя

• Антибактеріальна терапія (з урахуванням індивідуальної чутливості збудника, що виділяється з цервікального каналу й сечі). Однак при встановленому генезі інфекційного багатоводдя, відсутності ознак інфекції у сечовидільній системі й відсутності ефекту від антибактеріальної терапії багатоводдя протягом 7 днів – рекомендується перейти на роваміцин 3 млн. ОД 3 рази на добу, протягом 10 діб)

• Амніоцентез проводиться тільки за наявності имунологічного конфлікту між матір’ю й плодом та у разі багатоводдя, що прогресує.

Особливості ведення пологів при багатоводді

• Амніотичну рідину випускають повільно по голці с початком пологової діяльності;

• Амніотичні оболонки розтинають не в центрі, а збоку, вище маткового вічка для запобігання швидкого вилиття амніотичної рідини

• У випадку вилиття вод при вагінальному дослідженні амніотичну рідину випускають повільно, не виймаючи руку з піхви.

• Родозбудження окситоцином починають не раніше 2 годин після вилиття навколоплідних вод з метою запобігання передчасного відшарування плаценти

• Третій період пологів вести активно;

У післяпологовому періоді у пацієнток з багатоводдям інфекційного ґенезу необхідно проводити профілактику гнійно-запальних захворювань, а у новонародженого ретельне обстеження з метою виключення внутрішньоутробного інфікування.