Акушерські щипці
Акушерськими щипцями називається інструмент, призначений для витягання плоду за голівку. Операція накладення акушерських щипців є розроджуючою операцією, при якій плід штучно витягується через природні родові шляхи за допомогою спеціального інструменту.
Акушерські щипці були винайдені на початку XVII століття шотландським лікарем Чемберленом, який зберігав свій винахід в таємниці і воно не стало надбанням акушерської практики. Пріоритет у винаході акушерських щипців по праву належить французькому хірургу Пальфіну, який в 1723 р. опублікував своє повідомлення. Інструмент і його застосування швидко набули широкого поширення. У Росії щипці вперше були застосовані в 1765 р. в Москві професором Еразмусом. Надалі в розвиток теорії і практики операції накладення акушерських щипців великий внесок внесли вітчизняні акушери Н. М. Максимович-Амбодік, А. Я. Крассовський, І. П. Лазаревич, Н. Н. Феноменов.
У сучасному акушерстві, не дивлячись на нечасте застосування цієї операції, вона має важливе практичне значення, оскільки при деяких акушерських ситуаціях є операцією вибору. З початку впровадження щипців в акушерську практику зроблено незліченну кількість спроб їх удосконалення в цілях підвищення ефективності і безпеки їх застосування.
Будова акушерських щипців. Основна модель щипців, яка використовується в нашій країні, це щипці Сімпсона — Феноменова. Щипці складаються з двох гілок (або ложок) — правої і лівої. Кожна гілка складається з 3 частин: власне ложка, замкова частина і рукоятка. Власне ложка робиться вікончастою, а рукоятка — порожнистою, щоб зменшити масу щипців, яка складає близько 500 г. Загальна довжина інструменту 35 см, довжина рукоятки із замком —15 см, ложки — 20 см. Ложка має так звані головну кривизну і тазову. Головна кривизна відтворює коло головки плоду, а тазова — крижову западину, відповідаючи до певної міри провідній осі тазу. У щипцях Сімпсона — Феноменова відстань між найбільш віддаленими точками головної кривизни ложок при замиканні щипців складає 8 см, верхівки щипців знаходяться на відстані 2,5 см. Існують моделі щипців тільки з однією, головний, кривизною (прямі щипці Лазаревича).
Замок служить для з'єднання гілок. Будова замків неоднакова в різних моделях щипців: замок може бути вільно рухомим, помірно рухомим, нерухомим і зовсім нерухомим. Замок в щипцях Сімпсона — Феноменова має просту будову: на лівій гілці є виїмка, в яку вставляється права гілка. Така будова замку забезпечує помірну рухливість гілок —ложки не розходяться догори і донизу, але мають рухливість в сторони. Між замком і рукояткою на зовнішній стороні щипців є бічні виступи, які називаються гачками Буша. Коли щипці складені, гачки Буша представляють надійну точку опори, що дозволяє розвивати велику силу при тракціях. Крім того, гачки Буша служать пізнавальним знаком правильності складання ложок щипців. При складанні ложок гачки повинні симетрично лежати в одній площині. Рукоятки щипців прямолінійні, зовнішня їх поверхня ребриста, що попереджає сковзання рук хірурга. Внутрішня поверхня рукояток гладка, у зв'язку з чим при зімкнутих гілках вони щільно прилягають один до одного. Гілки щипців розрізняються за наступними ознаками: 1) на лівій гілці замок і пластинка замку знаходяться зверху, на правій — знизу; 2) гачок Буша і ребриста поверхня рукоятки (якщо щипці лежать на столі тазовою кривизною вгору) на лівій гілці обернені вліво, на правій — управо; 3) рукоятка лівої гілки (якщо щипці лежать на столі і рукоятками направлені до хірурга) звернена до лівої руки, а рукоятка правої гілки — до правої руки хірурга.
До інших найбільш відомих моделей щипців відносяться: 1) щипці Лазаревича (російська модель), що мають одну головну кривизну і ложки, що неперехрещуються; 2) щипці Левре (французька модель) — довгі щипці з двома кривизнами, рукоятками, що перехрещуються, і гвинтовим замком, який наглухо загвинчується; 3) німецькі щипці Негеле, що сполучають в собі основні якості моделей щипців Сімпсона — Феноменова (англійські шпилі) і Левре.
Показання для операції накладання акушерських щипців.
- Модуль ііі. Патологічні пологи та післяпологовий період
- Тема1. Передчасні пологи
- Тема 2. Аномалії пологової діяльності
- Класифікація аномалій пологової діяльності мкх-10
- Затяжні пологи о63
- I. Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи).
- А. За токограмою:
- Б. За динамікою розкриття шийки матки
- Патологічний прелімінарний період (удавані, хибні перейми)
- Слабкість пологової діяльності
- Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
- Діагностика та лікування слабкості родової діяльності при пологах в потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів
- Вторинна слабкість пологової діяльності
- Надмірно сильна пологова діяльність
- Дискоординована пологова діяльність
- Тема 3. Вузький таз Анатомічно вузький таз
- Особливості біомеханізму пологів при загальнорiвномiрнозвуженому тазі:
- Клінічно вузький таз
- Тема 4. Кровотечі у іі iiоловині вагітності та під час пологів
- Передлежання плаценти
- Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
- Тактика при відшаруванні плаценти при повному відкритті шийки матки
- Тема 5. Кровотечі в послідовому періоді та післяпологові
- Кровотечі у послідовому періоді пологів.
- Патологія прикріплення плаценти
- Затримка в матці частин плаценти та оболонок
- Защемлення плаценти, що відділилася
- Акушерська тактика при патології прикріплення, відокремлення або виділення плаценти.
- Кровотечі в післяпологовому періоді
- Гіпотонічні та атонічні кровотечі
- Методи визначення величини крововтрати
- Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч Крок 1 Первинна оцінка та терапія
- Профілактика післяпологових кровотеч
- Тема 6. Геморагічний шок і двз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч. Геморагічний шок.
- Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання
- Тема 7. Емболія амніотичною рідиною
- I. Підвищення внутрішньоматкового тиску:
- II. Зниження скорочувальної діяльності матки:
- III. Зіяння маткових судин:
- Тема 8. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода.
- Акушерські щипці
- I. Показання з боку матері:
- Iі. Показання з боку плода:
- Правила і техніка накладання акушерських щипців
- Вакуум-екстракція плода
- Тема 9. Витягання плода за тазовий кінець
- Тема 10. Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
- Краніотомія
- Декапітація
- Розтин ключиці
- Евентрація та спонділотомія
- Тема 11. Кесарів розтин
- Тема 12. Акушерський травматизм
- Акушерський травматизм матері
- Травми зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки матки
- Травми зовнішніх статевих органів
- Розриви промежини
- Розриви піхви
- Гематоми вульви, піхви
- Розриви шийки матки
- Розриви матки
- Алгоритм дії лікаря
- Виворіт матки
- Акушерська травма кісткового тазу
- Травма симфізу
- Пологові травми новонароджених
- Ушкодження шкіри та м»яких тканин плода
- Пологова пухлина
- Кефалогематома
- Вдавлення кісток черепа
- Переломи кісток кінцівок
- Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота
- Тема 13. Післяпологові інфекційні захворювання
- Деяки поняття і терміни післяпологової інфекції
- Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
- Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
- Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
- Лактаційний мастит
- Клініка, діагностика й лікування генералізованої післяпологової інфекції
- Особливості клініки, діагностики й лікування акушерського перитоніту
- Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень
- Профілактика післяпологових інфекційних захворювань