Рекомендації щодо післяпологового та післяабортного консультування
І. Післяпологове консультування.
1. Проводиться у післяпологовому відділенні акушеркою, лікарем акушером-гінекологом, лікарем-неонатологом.
2. Мета післяпологового консультування – ознайомити породіллю та її близьких із змінами в організмі жінки, що відбуваються у післяпологовому періоді; надати інформацію з питань: гігієни у післяпологовому періоді, сучасних методів попередження несвоєчасної та небажаної вагітності, в т.ч. контрацепції, раціонального харчування, переваг грудного вигодовування новонародженого.
3. Під час чергових лікарських оглядів у післяпологовому відділенні особлива увага приділяється основним показникам стану породіллі: температурі тіла (дотримання правил вимірювання температури породіллі у післяпологовому періоді); артеріальному тиску; рівню глюкози крові (якщо були якісь зміни під час вагітності); характеру виділень зі статевих шляхів; розмірам матки (темп інволюції); стану швів після ушивання розривів, епізіотомії, перинеотомії; стану молочних залоз та психологічного стану.
4. Під час виписки з акушерського стаціонару породілля попереджається щодо ознак фізіологічного перебігу пізнього післяпологового періоду (характер лохій, значимість випорожнення кишечника, набряк та болючість молочних залоз, можливу депресивність). Породілля інформується про можливі методи корекції. У разі тривалості симптомів, більше 2-х тижнів, особливо з появою безсоння, зниження апетиту, почуття безпорадності і безнадійності, варто звернутись за медичною допомогою.
5. Породілля також інформується щодо можливості виникнення симптомів захворювання або ускладнень післяпологового періоду: підвищення температури тіла, що може бути пов’язано з початком післяпологових інфекційних ускладнень, проблемами лактації та запальними захворюваннями молочних залоз, респіраторними захворюваннями; посилення больового відчуття внизу живота, кров’яні виділення за 7-10 днів після пологів, почервоніння післяопераційного рубця. В такому випадку велике знвчення має своєчасність звернення породіллі за медичною допомогою.
6. За умови відсутності ускладнень післяпологового періоду статеві стосунки можливі через 6-8 тижнів після пологів. Дефіцит естрогенів, що має місце у післяпологовому періоді спричинює сухість піхви, тому доцільно використовувати під час статевих стосунків зволожуючого гелю чи вазеліну, бажано порадившись з дільничним лікарем жіночої консультації. Консультування з цих питань доцільно проводити (за бажанням породіллі) разом з чоловіком.
7. Загальні аспекти контрацепції після пологів. У тих жінок, хто не годує грудним молоком, менструація зазвичай починаються через 4-8 тижнів. У тих породіль, які годують дитину грудним молоком - через 3-4 місяці після пологів. Проте мають місце коливання цих періодів від 6 тижнів до 18 місяців. Лактаційна аменорея під час грудного вигодовування розглядається, як природній контрацептивний метод у післяпологовому періоді з 98% ефективності за умови дотримання відповідних умов, а саме: дитина вигодовується виключно грудним молоком, інтервали між годуваннями не перевищують більше 6 годин, включаючи нічне годування, наявність аменореї, вік дитини менше 6 місяців.
Окрім лактаційної аменореї, найбільш рекомендованими із засобів контрацепції протягом перших декількох тижнів після пологів є презервативи та сперміцидні мазі і креми. Не рекомендується використання гормональних комбінованих контрацептивів відразу після пологів через ризик гіперкоагуляції, який характерний для післяпологового періоду та можливість попадання гормонів у грудне молоко. Використання внутрішньо-маткових контрацептивів протягом перших 6 тижнів після пологів не рекомендується через підвищений ризик інфекції, перфорації матки і експульсії спіралі внаслідок післяпологового скорочення матки.
Породіллі забезпечується надання інформації щодо лікувально-профілактичних закладів в регіоні, в яких можна отримати індивідуальне консультування з питань планування сім’ї.
8. Інформування породіллі щодо харчування в період грудного вигодовування проводиться із зазначенням раціональності харчування з урахуванням того, що для повноцінної лактації необхідно додатково близько 500 калорій на добу. Харчування після пологів повинно бути збалансованим з достатньою кількістю білків жирів та вуглеводів. Необхідно уникати продуктів, які можуть викликати у дитини прояви диспепсії та діатезу (цибуля, часник, капуста, шоколад, банани, цитрусові та ін.) Доцільність у прийомі вітамінів; виключення паління та прийому алкоголю, а також медикаментозні засоби без порад лікаря, обмеження вживання кофеїну. Харчові продукти бажано використовувати хорошої якості з дотриманням терміну зберігання з огляду на значний ризик виникнення порушень або захворювань ще незформованих органів травлення малюка.
9. Породіллі надається інформація щодо переваги та правил „10 кроків” грудного вигодовування.
Серед такої мотивації слід виділити, що:
- материнське молоко містить близько 100 речовин необхідних дитині, яких немає у коров'ячому молоці і не можуть бути повністю синтезовані у штучних формулах харчування;
- материнське молоко краще перетравлюється дитиною;
- годування материнським молоком попереджає розвиток багатьох захворювань. Практично в жодної дитини немає алергії на материнське молоко;
- материнське молоко не викликає запору у дітей, підвищує імунітет, ссання допомагає нормальному розвитку зубів, піднебіння і щелеп;
- годування грудьми допомагає встановити тісний та сильний психологічний зв'язок з дитиною, воно підсилює скорочення матки і її інволюцію;
- доведено науковцями, що грудне вигодовування зменшує ризик розвитку раку молочної залози.
Післяабортне консультування
Післяабортне консультування проводиться лікарем акушером-гінекологом, який здійснював аборт.
Мета: інформування жінки про можливі ускладнення післяабортного періоду і методи їх профілактики, з питань гігієни статевих відносин, сучасних методів контрацепції, здорового способу життя, запобігання інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Велике значення має своєчасність застосування методів контрацепції у попередженні небажаної вагітності. Індивідуальний підбір контрацептиву здійснюється підготовленим спеціалістом з питань планування сім’ї відповідно до сучасних методів та принципів застосування.
| Додаток 14 до Методичних рекомендацій щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги
|
- Міністерство охорони здоров’я україни наказ
- М. Київ
- 1.14. Примірне положення про денний стаціонар в лікувально-профілактичних закладах акушерсько-гінекологічного профілю (додається).
- 1.18. Примірне положення про відділення (ліжка) для вагітних в санаторіях, санаторіях-профілакторіях (додається).
- В. О. Міністра в.В.Загородній
- Методичні рекомендації щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги
- 1. Загальні положення
- 2. Організація надання стаціонарної акушерської допомоги.
- 3. Організація надання спеціалізованої акушерської допомоги
- 4. Організація надання стаціонарної гінекологічної допомоги
- 5. Організація надання спеціалізованої стаціонарної гінекологічної допомоги
- 6. Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги
- 7. Організація надання неонатологічної допомоги
- Рівні надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню
- Вимоги до етики та деонтології в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці
- Питання психологічної підтримки жінки під час пологів, роль та завдання медичних працівників, які надають їй медичну допомогу.
- Психологічні аспекти у діяльності медичних працівників при вирішенні питань переривання вагітності за показаннями у пізніх термінах вагітності
- Перелік облікової документації, що використовується в стаціонарах акушерсько-гінекологічного профілю
- Перелік звітної документації, що використовується в закладах охорони здоров’я акушерсько-гінекологічного профілю
- Рекомендовані дії медичного персоналу у випадку народження дитини з вродженими вадами, материнської або дитячої смерті.
- 1. Тактика медичного персоналу у випадку мертвонародження, смерті дитини.
- 2. Тактика дій медичних працівників у випадках материнської смертності, смерті гінекологічних хворих.
- Перелік показань до планової госпіталізації у лікувальні заклади ііі рівня надання акушерсько-гінекологічної допомоги
- 1. Хвороби системи кровообігу:
- 6. Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини.
- 7. Хвороби нервової системи:
- 8. Хвороби крові і кровотворних органів.
- 10. Новоутворення.
- 11. Недостатність фето-плацентарного комплексу.
- 12. Акушерсько-гінекологічна патологія:
- 13. Гінекологічне відділення:
- Патології (за a. Coopland)
- Принципи ведення нормальних пологів
- Сучасні підходи до оперативного розродження в сучасному акушерстві
- I. Операція кесарів розтин.
- II. Операція накладання акушерських щипців.
- III. Операція вакуум-екстракції плода.
- Рекомендації щодо оформлення етапного та виписного епікризів в медичній документації акушерсько-гінекологічного стаціонару
- Рекомендації щодо ведення пологів з використанням партограми Порядок запису партограми
- І - Стан плода
- Навколоплідні води та конфігурація голівки плода
- Іі - Перебіг пологів Розкриття шийки матки та опускання голівки плода
- Таблиця оцінки біофізичного профілю плода (за а.Vintzileos)
- Показання
- Рекомендації щодо післяпологового та післяабортного консультування
- Особливості діяльності лікувально-профілактичного закладу зі статусом, визначеним вооз, як “лікарня доброзичлива до дитини”
- Перелік ускладнень пологів та післяпологово періоду, що потребують продовження післяпологової відпустки до 70 днів
- Перелік рекомендованих основних медикаментозних засобів, що застосовується для лікування новонароджених неонатологічних відділень акушерських стаціонарів
- 10. Основними завданнями пологового будинку є:
- Начальник управління організації
- Примірне положення про пологове відділення
- Примірне положення про гінекологічне відділення
- Примірне положення про пологовий зал сімейного типу
- Примірне положення про відділення патології вагітності
- Примірне положення про відділення екстрагенітальної патології
- Примірне положення про відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії пологового будинку
- Примірне положення про відділення трансфузіології акушерського стаціонару
- 7. Основними завданнями відділення трансфузіології є:
- Примірне положення про виїзну акушерсько-гінекологічну консультативну бригаду екстреної медичної допомоги та інтенсивної терапії
- Примірне положення про відділення неонатального догляду та лікування новонароджених пологового будинку
- Примірне положення про відділення інтенсивної терапії новонароджних пологового будинку
- Примірне положення про денний стаціонар акушерсько-гінекологічного профілю
- Примірне положення про відділення для вагітних жінок в санаторіях, санаторіях-профілакторіях
- Примірне положення про відділення ендокринної гінекології
- Примірне положення про відділення гнійно - септичної гінекології
- Примірне положення про відділення дитячої та підліткової гінекології
- Примірне положення про головного лікаря пологового будинку
- Примірне положення про заступника головного лікаря пологового будинку з медичної частини
- Начальник управління організації
- Примірне положення про завідуючого акушерським (гінекологічним) відділенням стаціонару
- Начальник управління організації
- Примірне положення про завідуючого відділенням неонатологічного профілю
- Примірне положення про завідуючого відділенням анестезіології з ліжками інтенсивної терапії пологового будинку
- Примірне положення про лікаря-акушера-гінеколога акушерського (гінекологічного) відділення
- Примірне положення про лікаря-педіатра-неонатолога акушерського стаціонару
- Примірне положення про головну акушерку пологового будинку / старшу акушерку пологового відділення лікувально-профілактичного закладу
- Примірне положення про старшу медичну сестру відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії акушерського стаціонару
- Примірне положення про акушерку акушерського стаціонару
- Примірне положення про медичну сестру відділення неонатологічного профілю