2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
Зоровий аналізатор. У житті людини зір відіграє головну роль. Достатньо сказати, що більше 90% інформації про зовнішній світ ми одержуємо через зоровий аналізатор.
Колір може впливати не тільки на настрій, але і на самопочуття людини: зелений діє заспокійливо на нервову систему, знімає головний біль, втому, дратівливість; червоний збільшує вміст адреналіну в крові, підвищує працездатність; жовтий стимулює мозкову діяльність; фіолетовий покращує роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму; жовтогарячий підвищує настрій і тому незамінний у стресових ситуаціях.
Слід зазначити, що зоровий аналізатор має деякі своєрідні характеристики, такі, як інерція зору, зорове відображення (міражі, гало, ілюзії), видимість. Останнє свідчить про складність процесів, що відбуваються в зоровій системі по сприйняттю реальної дійсності і безумовної участі в цій діяльності нашого мислення.
Слуховий аналізатор є другим за значенням для сприйняття людиною навколишнього середовища і безпеки життєдіяльності. У той час як око чутливе до електромагнітної енергії, вухо реагує на механічні впливи, пов'язані з періодичними змінами атмосферного тиску у відповідному діапазоні. Коливання повітря, що діють із певною частотою і періодичною появою областей високого і низького тиску, сприймаються нами як звуки.
Слуховий аналізатор являє собою спеціальну систему для сприйняття звукових коливань, формування слухових відчуттів і впізнавання звукових образів. Допоміжний апарат периферичної частини аналізатора — вухо.
Шкірний або тактильний аналізатор відіграє безумовно виняткову роль у житті людини, особливо при його взаємодії із зоровим і слуховим аналізаторами при формуванні в людини цілісного сприйняття навколишнього світу. Передусім це стосується трудової діяльності людини. При втраті зору і слуху людина за допомогою тактильного аналізатора за рахунок тренування і різноманітних технічних пристосувань може «чути», «читати», тобто діяти і бути корисним суспільству. Тактильною чутливістю людина зобов”язана функціонуванню механорецепторів шкірного аналізатора. Джерелом тактильних відчуттів є механічні впливи у вигляді дотику або тиску.
Функції
По-перше, шкіра охороняє людину від шкідливих зовнішніх впливів: механічних ушкоджень, сонячного проміння, мікроорганізмів і хімічних речовин.
По-друге, шкіра виконує секреторну, обмінну й інші функції, бере участь у підтримці постійної температури тіла, тобто в процесах терморегуляції. Секреторна функція забезпечується сальними і потовими залозами. Обмінна функція шкіри полягає в процесах регуляції загального обміну речовин в організмі, особливо водяного, мінерального і вуглеводів.
Температурно-сенсорну систему звичайно розглядають як частину шкірного аналізатора, завдяки збігу, розташуванню рецепторів і провідникових шляхів. Оскільки людина є теплокровною істотою, то всі біохімічні процеси в її організмі можуть протікати з необхідною швидкістю і напрямком при певному діапазоні температур. Температурна чутливість має особливості при аналізі зовнішнього середовища: добре виражена адаптація і наявність температурного контрасту.
Людина є складовою частиною природного середовища, й протягом тривалого періоду еволюції її організм адаптувався до будь-яких змін цього середовища і перебуває в стані стійкої динамічної рівноваги. Це виражається у сталості температури тіла (36,5-37 °С), атмосферного тиску (приблизно 760 мм рт.ст.), вмісту води в організмі, складі повітря, чергуванні біоритмів тощо.
- Інститут інноваційної та післядипломної освіти
- Мета і завдання курсу.
- Методи оцінювання та форма підсумкового контролю - усний залік.
- Очікувані результати:
- Тематичний план з «безпеки життєдіяльності»
- Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності” – 2 години, лекція.
- Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі” – 2 години, лекція.
- Література з курсу «Безпека життєдіяльності»:
- Інша основна література:
- Теми рефератів з курсу «Безпека життєдіяльності»
- Перелік питань для підготовки до заліку з предмету «Безпека життєдіяльності».
- Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності”
- Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- Завдання бжд
- 3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- Тема 2: Правові основи безпеки життєдіяльності
- 1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- 2. Основи законодавства України про охорону здоров'я
- 3. Основи охорони праці
- 4. Основи цивільної оборони
- Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі”
- 1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- 2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- 3. Управління ризиком
- План практичного заняття
- Тема 1-2: “Сутність, основні поняття та правові основи безпеці життєдіяльності. ” (4 години)
- План практичного заняття
- Тема 4: Безпека людини в системі “Людина – життєве середовище”. Людина як біологічний та соціальний суб”єкт (2 години)
- 1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт.
- 2. Діяльність людини
- 3. Характерні ознаки діяльності людини:
- 4. Потреби людини
- 5. Характеристика праці людини та її роль в життєвому середовищі
- 1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2. Діяльність людини
- Література:
- План практичного семінару
- Тема 5: Основні характеристики середовища життєдіяльності людини та їх небезпека
- 2. Техносфера
- 3. Ноосфера
- 4. Соціально-політичне середовище
- Література:
- План практичного семінару Тема - 6: Фізіологічні та психологічні особливості людини та їх врахування при забезпеченні повсякденної діяльності
- 1. Фізіологічні особливості організму людини
- 2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- 3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Основні види харчових речовин
- 4. Психологічні особливості людини
- Функції нервової системи людини:
- 5. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- Риси людини
- Якості людини
- Література:
- Тема–7: Вплив негативних факторів життєвого середовища на здоров’я людини
- 1. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 2. Основні положення ергономіки
- 3. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 4. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Література:
- Тема–8: Психофізіологічні небезпеки та шляхи їх попередження
- 1. Психофізіологічні небезпеки
- 2. Загальна характеристика трудової діяльності
- 3. Психофізіологічні фактори небезпек
- 4. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- Завдання для самостійного опрацювання:
- Тема–9: Природні небезпеки
- 1. Літосферні стихійні лиха
- Виверження вулканів
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях
- 2. Гідросферні стихійні лиха
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- 3. Атмосферні стихійні лиха
- Урагани
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
- Тема – 10: Небезпеки техногенного характеру
- Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 2. Аварії на транспорті
- 5. Пожежі та вибухи
- Тема–11: Соціально-політичні небезпеки
- Поняття соціально-політичної небезпеки
- 3. Тероризм
- 4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- Тютюнокуріння
- Тема–12: Комбіновані небезпеки
- 1. Природно-техногенні небезпеки
- 2. Природно-соціальні небезпеки
- Бактеріальні інфекції
- Захворювання, які передаються статевим шляхом
- Онкологічні захворювання
- Снід — синдром набутого імунодефіциту
- Наркотики та наркоманія
- Тема–13: Небезпеки сучасного урбанізованого середовища
- 1.Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- 2. Основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.
- Забруднення атмосфери міст
- Забруднення міських приміщень
- Забруднення питної води в містах
- Тема–14: Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Запобігання їх виникненню
- 1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- 2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 3. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- Література:
- Тема–15: Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- 1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- 2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- 4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- 5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- 6. Допомога при отруєннях
- 7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- 8. Надання першої допомоги при утопленні
- Література: