logo
gigiena_modul

27 Фізична природа та гігієнічне значення природного освітлення

Фізичні основи природного освітлення: світловий потік – потужність видимого випромінювання, сила світла(І)- просторова густина світлового потоку, тобто густина світлового випромінювання у межах тілесного кута у даному напрямку(кд), світловий потік(F) – потужність світлового випромінювання(лм), освітленість(Е) – поверхнева густина світлового потоку(лк) Е=F/S; яскравість(В)- сила світла, що випромінюється з одиниці площі поверхні в певному напрямку B=I/S*cosφ (кд/м²), Коефіцієнт відбиття(β) – відношення відбитого потоку світла до поверхні, що падає на поверхню : β=Fвід/Fпад , коефіцієнт світло пропускання- відношення світлового потоку, що пройшов крізь середовище(Fпр), до світлового потоку, що падає на це середовище(Fпад) : τ=Fпр/Fпад , свытнысть- поверхнева густина світлового потоку в 1 лм, що випускаэться з площы 1 м². Недоліки природного освітлення – коливання в залежності від географічної широти, пори року і доби, клімато-погодних умов, хмарності, чистоти атмосфери, відбивальної здатності поверхонь, наявність об’єктів, що кидають тінь – будівель, дерев, гір. Основним показником природного освітлення – КПОкоефіцієнт природного освітлення- відношення природної освітленості у даній точці всередині приміщення до освітленості під відкритим небом. Світловий коефіцієнт – відношення заскленої площі вікон до площі підлоги приміщення.