Фолієва кислота (вітамін Вс)

Фолієва кислота міститься у рослинах: зеленому горосі, моркві, картоплі, яєчному жовтку, печінці, м`ясі, рибі та інших продуктах. Мікрофлора кишечника людини також синтезує фолієву кислоту.

Фолієва кислота в організмі за наявності вітамінів В₁₂, С і біотину відновлюється до тетрагідрофолієвої кислоти, яка є кофактором ряду ферментів, які беруть участь у транспорті одновуглецевих радикалів (метильної групи, оксиметилу, метилену та інших). Останні необхідні для синтезу вуглецевого ланцюга пуринових і піримідинових основ, білків, амінокислот. У результаті активуються поділ і ріст клітин, регенеративні процеси.

Недостатність фолієвої кислоти тісно пов`язана з дефіцитом ціанокобаламіну. Клінічні прояви дефіциту цих вітамінів ідентичні. Різниця в тому, що неврологічні порушення частіше розвиваються при дефіциті вітаміну В₁₂, ніж при дефіциті лише фолієвої кислоти. Зміни з боку периферичної крові й кісткового мозку подібні (макроцитарна, мегалобластична анемії). Можуть спостерігатися лейкопенія й ураження шлунково-кишкового тракту.

Фолієва кислота всмоктується у тонкому кишечнику. Розподіляється по різних тканинах організму. Вітамін депонується у печінці, значна кількість міститься у лікворі. Виводиться із організму фолієва кислота разом із жовчю, частково – через нирки у незміненому вигляді.

Застосовують фолієву кислоту при макроцитарній, мегалобластичній, гіпохромній і гіпопластичній анеміях у дітей та дорослих, анеміях вагітних, спру, лейкопеніях, тромбоцитопеніях, агранулоцитозі, ентеритах, дефектах слизових оболонок і шкіри, гіпотрофіях у дітей, а також при ранах, які погано загоюються.

При терапії фолієвою кислотою можливі диспептичні явища, безсоння, порушення функції нирок за рахунок гіпертрофії епітелію канальців, новоутворення (особливо небезпечно призначати фолієву кислоту людям похилого віку, які мають схильність до онкологічних захворювань).