2.3 Результати дослідження
Результати лабораторних аналізів зразків ґрунту показані в таблиці 2.1. як видно з даних, наведених в таблиці 2.1, перевищення ГДК спостерігається в хромі на глибині 0 - 10 см, у всіх інших варіантах вміст жодного із металів не перевищує ГДК.
Таблиця 2.1 – Вміст важких металів та алюмінію у ґрунті, мг/кг [за автором]
Елемент | Шар ґрунту: | ГДК | Фон
| |
0- 10 см | 10-20 см | |||
Fe | 4,98 | 3,87 | - | 2,00 |
Mn | 37,6 | 19,6 | 50,00 | 43,00 |
Zn | 10,6 | 2,44 | 23,00 | 0,10 |
Cu | 1,0 | 0,88 | 3,00 | 0,50 |
Ni | 1,2 | 1,26 | 4,00 | 1,00 |
Pb | 2,38 | 2,31 | 6,00 | 0,50 |
Аl | 3,2 | 3,16 | - | - |
Co | 1,06 | 0,96 | 5,00 | 0,50 |
Cr | 8,45 | 2,46 | 6,00 | 0,10 |
Cd | 0,08 | 0,14 | - | 0,10 |
Перевищення ГДК за даними результатами спостерігалося в шарі грунту 0-10см для хрому в 1,4 рази. Рівень вмісту хрому в грунтах більше залежить від їхніх типів. Унаслідок антропогенного забруднення вміст хрому в поверхневому горизонті ґрунту збільшується. Головними його джерелами є деякі промислові відходи та осад стічних вод. Хром, що потрапляє з техногенних джерел, зазвичай накопичується в тонкому поверхневому горизонті ґрунтів.
Метали, для яких не встановлено ГДК порівнювалися із фоновим вмістом для данного типу ґрунтів. Як бачимо, вміст кадмію в шарі ґрунту 0 – 10 см перевищує фон у 0,8 рази, а в шарі ґрунту 10 -20 см – у 1,4 рази. Вміст заліза перевищує фонові значення відповідно у 2,49 та 1,9 рази.
Для усіх інших варіантів також спостерігається незначне перевищення фонових значень для даного типу ґрунту, що свідчить про незначну забрудненість ґрунтів (рис. 2.2 – 2.4).
Рисунок 2.2 - Вміст ВМ та алюмінію в шарі ґрунту 0 – 10 см [за автором]
Рисунок 2.4 – Вміст ВМ та алюмінію в шарі грунту 10 – 20 см [за автором]
Просторовий розподіл металів у грунті наступний: пік концентрація у верхніх горизонтах грунту (у данному випадку в шарі грунту 0 – 10 см), потім спостерігається зниженя важких металів у шарі грунту 10 – 20 см., проте коливання вмісту більшості металів у грунті незначне (рис.2.5).
Рисунок 2.5 - Вміст ВМ в шарах ґрунту 0-10 см та 10-20 см [за автором]
Як видно із рисунку 2.5, виняток у загальному просторовому розподілі металів у ґрунті становить для Fe, Mn, Zn, Cr, концентрація яких найбільша, для відібраних зразків на різній глибині.
Відношення концентрації елементу до його фоновому вмісту визначається коефіцієнтом концентрації елемента:
КСІ = СІ/СФ,
де, СІ – концентрація елементу в ландшафтному компоненті, що досліджується;
СФ – його природний фон [10].
Ґрунти прийнято вважати забрудненими важкими металами, якщо вміст токсичного елемента перевищує фонове в 2-3 рази [27].
Якісний склад полютантів показав, що домінуючими джерелами забруднення є промислові викиди міста й ґрунти знаходяться під антропогенним тиском, рівень якого можливо оцінити за допомогою сумарного показника забруднення ґрунту ZCJ.
Таблиця 2.2 – Коефіцієнти концентрацій металів для шару ґрунту 0 -10 та 10 -20 см
Шар ґрунту | Fe | Mn | Zn | Cu | Ni | Pb | Al | Co | Cr | Cd | ZCJ |
0-10 | 2,5 | 0,9 | 10,6 | 2,0 | 1,2 | 4,8 | 1,0 | 2,1 | 84,5 | 0,8 | 101,7 |
10-20 | 1,9 | 0,5 | 2,4 | 1,8 | 1,3 | 4,6 | 1,0 | 1,9 | 24,6 | 1,4 | 32,9 |
Сумарний показник забруднення природного компоненту ZCJрозраховується за формулою:
ZCJ= ∑ КСІ– (n – 1)
де, КСІ‑коефіцієнт концентрації ВМ;
j – компонент ландшафту (в наших дослідженнях це ґрунт);
n – загальна кількість врахованих хімічних елементів (підсумовується значення КСІ>1) [10].
Поліелементне забруднення ґрунту заказника «Кочетоцький» виявилося за цинком, свинцем, хромом (див. табл. 2.2). Такі високі значення коефіцієнтів концентрації Cr – 84, 5 для шару ґрунту 0 – 10 см та 24, 6 для шару 10 ‑20 см можна пояснити наступним. Одним з головних антропогенних джерел викидів цього метала являються підприємства, які спалюють бурий і кам'яне вугілля. Так при спалюванні вугілля за 1 рік в довкілля потрапляє 2,11 т Cr [11].
У ґрунтах техногенних ландшафтів забруднення солями хрому зберігається до горизонту понад 100 см. Максимальною утримуючою здатністю як в суглинку, так і в піску володіє горизонт 10 см. З горизонту 50 см до горизонту 100 см відбувається різке зниження змісту хрому [18].
Спалювання кам'яного вугілля також є одним з основних антропогенних джерел свинцю, що поступає в атмосферне повітря в вигляді оксиду.
Отже, таке локальне перевищення вмісту рухомого хрому та свинцю в ґрунті заповідника має техногенний характер.
Результати хімічного аналізу дикорослих рослин, а саме лісної підстилки, коріння та кори сосни, а також кропиви наведені в таблиці 2.3. За даними результатів хімічного аналізу можна спостерігати значне накопичення таких металів як: ферум, манган, нікель, хром,а також цинк. Для лісової підстилки характерним є інтенсивніше накопичення марганцю та цинку, що є абсолютно нормальним. Mn відноситься до мікроелементів і є необхідним для нормального розвитку живих організмів. Опад хвої розкладається в 2 – 3 рази повільніше за опад листя, що призводить до затримки в ньому деяких хімічних елементів. Вміст всіх інших металів незначний, для даних зразків проб (рис 2.6).
Пріоритетними металами для кропиви дводомної є Fe, Mn, Cu (табл. 2.3). Лісова підстилка, коріння та кора сосни звичайної містять дуже велику кількість хрому – 12,5, 92,98 та 3,55 мг /кг повітряно-сухої маси відповідно
Таблиця 2.3 – Вміст хімічних елементів у лісовій підстилці дикорослих рослинах заказника "Кочетоцький", мг /кг повітряно-сухої маси [за автором]
Елемент | Визначена концентрація: | |||
Лісова підстилка | Коріння дерев (сосни) | Кора дерев (сосна) | Кропива дводомна | |
Fe | 5,72 | 576,03 | 602,52 | 14,9 |
Mn | 112,9 | 29,15 | 15,97 | 9,4 |
Zn | 12,6 | 8,45 | 10,26 | 1,4 |
Cu | 1,02 | 3,85 | 3,37 | 2,0 |
Ni | 1,29 | 40,16 | 0,47 | 0,44 |
Pb | 2,4 | 0,52 | 5,11 | 0,31 |
Аl | 3,3 | 0,44 | 1,62 | 0,9 |
Co | 1,1 | 0,92 | 3,51 | 0,17 |
Cr | 12,5 | 92,98 | 3,55 | 0,12 |
Cd | 0,02 | 0,33 | 0,298 | 0,14 |
Згідно отриманих даних, що зображено графічно на рис. 2.7 – 2.10, відмічаємо, що в корінні сосни та в лісовій підстилці відбувається найбільше накопичення важких металів порівняно з іншими зразками проб. Це можно пояснити тим, що лісова підстилка і коріння сосни є головними накопичувачами усіх елементів, наявних у біогеоценозі. Лісова підстилка виступає основним джерелом повернення в грунт органічних та зональних речовин. Власне лісова підстилка – це верхній генетичний горизонт лісових грунтів. Вона утворюється протягом років із опадаючого листя, хвої, гілок, квіток, плодів, шишок тощо.
Вміст хімічних металів в корінні сосни порівнюючи з лісовою підстилкою можно сказати, що перевищення хімічних металів становить для феруму у 100,03 рази, для купруму у 3,77 рази, для нікелю у 31,13 рази, для хрому у 7,4 рази. Значне перевищення мангану спостерігається в лісовій підстилці у 3,84, для цинку у 1,49 рази, для плюмбуму у 4,6 рази, для алюмінію у 7,5 (рис 2.7).
Рисунок 2.6 – Вміст металів у відібраних зразках рослинного походження [за автором]
Порівнюючи вміст хімічних металів в системі коріння сосни - кора сосни, можно сказати за даними результатами, що накопичення важких металів відбувається нерівномірно. Перевищення вмісту металів у корінні сосни, становить для маргану у 1,82 рази, для нікелю у 85,4 рази, для хрому у 26,19 рази. Перевищення вмісту металів у корі сосни становить для феруму у 1,04 рази, для цинку у 1,2 рази,для плюмбуму у 9,82 рази, для алюмінію у 3,68 рази, для кобальту у 3,8 рази.
Рисунок 2.7 – Концентрація визначених хімічних елементів в лісовій підстилці та корінні сосни [за автором]
Рисунок 2.8 - Концентрація визначених хімічних елементів у корінні та корі сосни [за автором]
Рисунок 2.9 - Визначена концентрація хімічних елементів в кропиві та корі сосни [за автором]
Рисунок 2.10 - Визначена концентрація хімічних елементів в кропиві та лісовій підстилці [за автором]
Розглянувши всі інші зразки проб можно сказати, що накопичення важких металів відбувається нерівномірно і перш за все це залежить від здатності рослин накопичувати ті чи інші елементи, наявних у біогеоценозі. Вміст металів у кропиві незначний порівняно з іншими зразками проб, що свідчить про провернення хімічних елементів, наявних у біогеоценозі, до грунту.
- Екологічний стан компонентів довкілля природно-заповідного фонду чугуївського району на прикладі кочетоцького заказника
- 1.1.2 Забруднення пересувними джерелами
- 1.1.3 Забруднення іншими джерелами
- 1.2.1 Метеорологічний потенціал атмосфери
- 1.2.2 Стійкість водних об’єктів
- 1.2.3 Стійкість ґрунтів
- 1.2.4 Біотичний потенціал
- 1.3.1 Узагальнення результатів про стан компонентів та комплексів довкілля Чугуївського району
- 1.3.2 Обґрунтування управлінських рішень щодо оптимізації стану довкілля Чугуївського району
- 1.4.1 Оцінка екологічної ефективності природоохоронних заходів
- 1.5 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- 1.5.1 Завдання в галузі охорони праці
- 1.5.2 Аналіз умов праці в приміщенні
- 1.5.3 Аналіз пожежної безпеки
- 2.1 Стан вивченості питання
- 2.2 Методи дослідження
- 2.3 Результати дослідження
- 2.4 Узагальнення результатів