1.4.1 Оцінка екологічної ефективності природоохоронних заходів

Територія Чугуївського району потерпає від антропогенного тиску, основними джерелами забруднення компонентів довкілля району є автотранспорт та стаціонарні джерела забруднення. Якщо викиди автотранспорту з року в рік зростають через постійне збільшення автомобільного парку та підвищення строку їх експлуатації, то викиди та скиди стаціонарних джерел забруднення знижуються в останні роки.

Простеживши зміну у динаміці обсягів викидів найбільш шкідливих речовин (оксид азоту, оксид вуглецю, діоксин сірки) до атмосфери промисловими підприємствами Чугуївського району з 2004 по 2010 рр., необхідно відмітити, що найбільше забруднення атмосферного повітря відмічалося у 2004 - 2005 рр. (522,55; 530,37; 480,9 тонн відповідно). Загалом спостерігається подальше зменшення обсягів викидів. Зменшення викидів стаціонарними джерелами забруднення обумовлено зменшенням обсягів роботи потужних промислових підприємств та пов'язано з впровадженням природоохоронних заходів спрямованих на охорону та покращення екологічного стану території.

Економічна ефективність природоохоронних заходів визначається шляхом встановлення загальної та порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат та чистого економічного ефекту природоохоронних заходів. В якості додаткових до показників загальної економічної ефективності природоохоронних витрат використовуються показники їх екологічної та соціальної ефективності.

Екологічна ефективність природоохоронних витрат визначається шляхом віднесення величин екологічних результатів до затрат, що викликані ними. Екологічні результати розраховуються за різницею показників негативного впливу на навколишнє природне середовище і за різницею показників стану навколишнього середовища до та після проведення заходів.

Комплекс природоохоронних заходів повинен забезпечувати максимальний загальноекономічний ефект, складовими якого є екологічний і соціально-економічний результат. Екологічний результат природоохоронної діяльності обумовлюється зменшенням негативного впливу на навколишнє середовище і виявляється у зменшенні обсягів забруднюючих речовин, що потрапляють у біосферу, збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових, водних, біологічних та інших природних ресурсів [18].

Соціально-економічні результати ґрунтуються на економії або запобіганні втратам природних ресурсів, живої і минулої праці у всіх сферах економіки, а також у сфері особистого споживання і передбачають:

• підвищення екологічного комфорту проживання, умов життєдіяльності населення і врешті-решт збільшення національного багатства та добробуту;

• поліпшення фізичного стану людини і зниження захворюваності, збільшення тривалості життя;

• задоволення нематеріальних (культурних, естетичних, освітніх) потреб людини;

• підтримання екологічної рівноваги;

• створення сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості, підвищення рівня її свідомості .

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів вимагає підходу, який передбачає обов'язкове урахування зовнішніх ефектів:

а) повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства - як найближчим часом так і в перспективі;

б) повне охоплення усіх витрат, пов'язаних зі здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

в) урахування фактора часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

г) міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії витрат і забезпечення ефективнішого використання природних ресурсів у масштабі території району.

Загальна ефективність природоохоронних заходів проявляється:

• у сфері матеріального виробництва - приростом обсягу прибутку або зменшенням собівартості продукції;

• у невиробничій сфері - економією витрат на виконання робіт і надання послуг;

• у сфері особистого споживання - скороченням витрат особистих коштів населення, спричинених забрудненням навколишнього середовища.

Отже доцільно провести розрахунки екологічної ефективності застосування природоохоронних заходів. Для розрахунку екологічної ефективності застосування природоохоронних заходів на території Чугуївського району використано фондові матеріали Комунальної установи «Чугуївської муніципальної екологічної інспекції» за 2010 - 2011 рр. [5]

Для розрахунку екологічної ефективності природоохоронних заходів використовують формулу [временная методика]:

Е екол.е. = В / 3 = В₁ - В₂ / С + Ен К, (1.6)

де Е екол.е. - показник екологічної ефективності природоохоронних витрат; В - показник зниження негативного впливу на навколишнє середовище; В₁ – показник забруднення до впровадження природоохоронних заходів; В₂ - показник забруднення після впровадження природоохоронних заходів; З - річні витрати на природоохоронні заходи; С - експлуатаційні (поточні) витрати; К - одноразові капітальні витрати (вклади); Ен - нормативний коефіцієнт ефективних капітальних вкладень.

В 2009 році в атмосферне повітря було викинуто всього 102769,893 т забруднюючих речовин, а в 2010 в результаті природоохоронних заходів викиди мали становити 100 373,094 т, але реально в атмосферне повітря на території Чугуївського району було викинуто 124373,094 т.

Розрахуємо екологічну ефективність природоохоронних заходів, які було впроваджено:

Еекол.е = (102769,893 – 100373,094)/(9975,9 + 1084,4) = 0,22 т/тис. грн.

Це означає, що кожна тисяча гривень повинна забезпечувати зменшення викидів в атмосферне повітря на 0,22 т забруднюючих речовин.

Обсяги скидів забруднюючих речовин до водних об'єктів у Чугуївському районі становили 6459,71 т у 2005 р. і 7109,37 т в 2006 р., хоча мали становити 5210,73 т. Тоді екологічна ефективність водоохоронних заходів становитиме:

Еекол.е = (6459,71 – 5210,73) / (887,1 + 1084,4) = 0,63 т/тис. грн.

Таким чином, кожна тисяча гривень має забезпечувати зменшення обсягів скидів до водних об'єктів на 0,63 т. Проте в 2011 році збільшились обсяги виробництва, в зв'язку з чим збільшились кількості викидів та скидів. Виділені кошти на проведені заходи були недостатніми для забезпечення їх екологічної ефективності.

1.4.2 Економічний збиток від забруднення навколишнього природного середовища

Забруднення середовища може негативно впливати на реципієнтів, що виявляється в підвищенні захворюваності населення, зниженні їх працездатності, погіршенні умов життя населення, прискореному зношуванні техніки.

Забруднення навколишнього середовища призводить до виникнення двох видів затрат у народному господарстві: витрат на попередження впливу забруднюючого середовища на реципієнтів (коли таке попередження частково чи повністю технічно можливе) і витрат, що викликані впливом на них забруднюючого середовища. Останні виникають, коли повне попередження такого впливу неможливе чи якщо витрати на повне попередження впливу виявляються більшими, ніж сума витрат обох типів при частковому запобіганні впливу забрудненого середовища на людину та інші об'єкти. Оскільки при викидах забруднень в навколишнє середовище подібні ситуації виникають досить часто, вказані витрати зазвичай виникають одночасно [4].

Екодеструктивні зміни в довкіллі спричиняють негативні процеси в економічних системах. Ці процеси, що призводять до виникнення економічних збитків нерозривно пов'язані з екологічними збитками. Економічний збиток від порушення природного середовища (еколого-економічний збиток) визначається суспільно необхідними витратами, що виникають внаслідок екодеструктивного впливу. Фактично, збиток характеризує зміну інтегральної еколого-економічної оцінки (збільшення витратної оцінки чи зменшення результатної) комплексу природних факторів (екосистеми) або якогось природного блага внаслідок погіршення його стану. Дія еколого - економічного збитку втілюється через погіршення економічного стану конкретних суб'єктів господарювання: в одному випадку зростають витрати отримання ними певних господарських результатів (доходу, прибутку), в іншому випадку знижується вигідність (ефективність) виробничої діяльності, тобто за тих самих витрат рівень доходу падає. Таким чином, під економічним збитком від порушення природного середовища слід розуміти виражені у вартісній формі фактичні і можливі втрати, заподіяні економічним суб'єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків [4]. Збитки виникають внаслідок:

- зміни кількості та якості природних ресурсів та(або) інших зовнішніх умов технологічних процесів і як наслідок - зменшення обсягів використання природних факторів у виробництві - екологічні збитки.

- погіршення здоров'я фізичних осіб (громадян) при забрудненні навколишнього природного середовища чи інших несприятливих змін його стану - соціальні збитки.

Наявністю витрат на запобігання та ліквідацію негативних наслідків - економічні збитки. Економічні збитки складають екологічні витрати виробника.

На сьогодні економічний та екологічний збитки окремо не розглядають і об'єднують в еколого-економічні збитки. Процес формування еколого-економічних збитків є складним явищем, до якого не можна підходити з позицій простого підсумування можливих наслідків.

Економічна оцінка збитку, що спричиняється річними викидами забруднень в атмосферне повітря, для окремого джерела визначається за формулою [2]:

Зб = f * M * γ * σ (1.7)

де Зб – оцінка збиту, грн./рік; γ - множник, числове значення якого дорівнює 400 грн./умов. т; σ - показник, значення якого визначається різними типами території, що забруднюється; f - показник, який залежить від висоти джерела забруднення атмосфери і різниці температур викиду в гирлі джерела та навколишнього повітря; М- приведена маса річного викиду забруднень з джерела, величина якої визначається за формулою.

Зб = 400 грн/ум. т * 2,2 * 62,79 ум.т = 55255,2 грн/рік

Таким чином, збиток від забруднення водних об'єктів на території Чугуївського району становить 55,255 тис. грн в рік, що на 97,1 % менше за збитки від забруднення атмосфери.