Кваліфікаційна робота спеціаліста

1.5.2 Аналіз умов праці в приміщенні

Приміщення відділу знаходиться на першому поверсі семиповерхової будівлі. Розміри приміщення: 10 м × 4м, висота – 3 м. Площа приміщення складає 50 м², об’єм – 120 м³. У лабораторії обладнано чотири робочих місця, таким чином, об'єм приміщення, що припадає на одного працівника, складає 12,5 м³ , а площа на одного працівника становить 6 м², що відповідає вимогам вимогам СНиП 2.09.04-87^*.

Будівля, в якій розташована лабораторія, стара, але відповідає діючим на сьогодні стандартам щодо безпеки, оскільки нещодавно зроблено її капітальний ремонт. Інтер’єр приміщення: стіни та стелю пофарбовано в бежевий колір, на підлозі лінолеум світло-коричневого кольору, на вікнах жалюзі білого кольору. Важлива складова інтер’єру – робочі місця. У лабораторії робочі місця обладнані столами, комп’ютерами та іншою офісною технікою. Також у приміщенні є шафи для зберігання документації та приборів, тумбочки, сейф.

Вимірювання параметрів мікроклімату в приміщенні лабораторії показали такі результати: температура становить 22°С у холодну і 26 °С у теплу пору року; відносна вологість повітря 50 %; швидкість руху повітря 0,2 м/с; теплові випромінювання незначні. Отже, мікрокліматичні умови у приміщенні відповідають вимогам ГОСТ 12.1.005-88.

Повітрообмін забезпечує природна організована вентиляція, для чого у приміщенні передбачена система повітроводів і вентиляційних отворів. У теплу пору року додатково застосовують кондиціонер, оскільки система вентиляції не забезпечує відповідні санітарно-гігієнічним вимогам мікрокліматичні умови в приміщенні [23].

Опалення приміщення водяне централізоване з примусовою циркуляцією теплоносія.

Джерела шуму – офісна техніка й кондиціонер. Рівень шуму в приміщенні складає 50 дБА, що відповідає вимогам ДБН 3.3.6.037-99.

Природне освітлення в приміщенні бокове одностороннє і здійснюється через два вікна розміром 1 м²кожне.

Визначимо світловий коефіцієнт приміщення:

(1.8)

де S_вікон – площа вікон, S_вікон = 2 м²;

S_підл. – площа підлоги приміщення, S_підл. = 50 м².

Отже, природного освітлення в приміщенні достатньо.

Джерелом штучного освітлення в приміщенні є світильники з люмінесцентними лампами. Рівень освітленості в приміщенні складає 300 лк, що відповідає вимогам ДБН В.2.5-28-2006.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні лабораторії, наведено в табл. 1.6.

Таблиця 1.6 - Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні лабораторії

№ п/п	Параметр	Фактичне значення	Норматив за ГОСТ 12.1.005-88, ДБН В.2.5-28-2006 та ін. документами	Відповідність фактичного значення нормативному
1	Температура повітря ⁰С
	у холодну пору року	22	21…25	Відповідає
	у теплу пору року	26	22…28	Відповідає
2	Відносна вологість, %	50	40…60	Відповідає
3	Освітленість, лк	300	300	Відповідає
4	Рівень шуму, дБА	50	до 60	Відповідає
5	Швидкість руху повітря, м/с	0,2	Не більше 0,3	Відповідає

Також у розпорядженні співробітників є гігієнічна й гардеробна кімнати. Вологе прибирання в приміщенні здійснюють щодня.

Для забезпечення в приміщенні повітрообміну використовують природну організовану вентиляцію, а саме канальну гравітаційну систему. Перевіримо, чи забезпечує тип застосованої в приміщенні вентиляції нормативні значення параметрів мікроклімату [23].

Суму тепловиділень визначають як суму надходжень тепла в приміщення від різних джерел:

∑Q_{тепловиділень} = Q_об + Q_людей + Q_ламп + Q_сон,

(1.9)

де Q_об – надходження тепла в приміщення від обладнання; Q_людей – надходження тепла в приміщення від людей; Q_ламп – надходження тепла в приміщення від ламп; Q_сон – надходження тепла в приміщення від сонячної радіації.

Визначимо кількість тепла, яка надходить у приміщення від обладнання за формулою:

Q_об = N₁·n_об1 + N₂·n_об2,

(1.10)

де N₁ – потужність комп’ютера, N = 100 Вт; n_об1 – кількість комп’ютерів, n_об1 = 2 шт.; N₂ – середня потужність одиниці додаткового обладнання (принтера, ксерокса тощо), N₂ = 50 Вт; n_об2 – кількість одиниць додаткового обладнання, n_об2 = 3 шт.

Таким чином, кількість тепла, яка надходить у приміщення від обладнання, становить: Q_об = 100·2 + 50·3 = 350 Вт.

Надходження тепла в приміщення від людей визначимо за такою формулою:

Q_людей = W·n_л,

(1.11)

де n_л – кількість людей, n_л = 3 працівника; W – енерговитрати людини залежно від категорії виконуваних робіт, W = 139 Вт.

Q_людей = 139·3 = 417 Вт.

Надходження тепла в приміщення від ламп визначимо за формулою:

Q_ламп = h·N_ламп∙m,

(1.12)

де h – коефіцієнт переходу електричної енергії в теплову, h = 0,5; N_ламп – потужність лампи, N_ламп =30 Вт; m – кількість ламп у приміщенні, m =48 шт.

Q_ламп = 0,5∙30∙48 = 720 Вт.

Надходження тепла в приміщення від сонячної радіації можна визначити за такою формулою:

Q_сон = q∙S_в·к_в.п.,

(1.13)

де q – тепловий потік, який надходить у приміщення через 1 м² одинарного скла, q = 199,8 Вт/м²; S_в – площа вікон, S_в = 18 м²; к_в.п. – коефіцієнт відносного проникнення сонячної радіації, к_в.п. = 0,53.

Таким чином, маємо: Q_сон = 199,8·18∙0,53 ≈ 1906 Вт.

Загальна сума тепловиділень у приміщенні складає:

∑Q_{тепловиділень} = 750 + 834 + 720 + 1906 = 4210 Вт.

Визначимо суму тепловтрат у приміщенні за формулою:

∑Q_{тепловтрат} = Q_стін + Q_в,

(1.14)

де Q_стін – тепловтрати через стіни приміщення, Вт;

Q_в – тепловтрати через вікна, Вт.

Тепловтрати через стіни приміщення визначають за формулою:

Q_стін = k∙S_стін∙(t₁ – t₂)∙n,

(1.15)

де k – коефіцієнт теплопередачі стін, k = 1,23 Вт/(м²·К); S_стін – площа стін, S_стін = 50 м²; n – коефіцієнт, який враховує положення зовнішніх огороджувальних конструкцій відносно зовнішнього повітря, n = 1; t₁, t₂ – відповідно температури, при яких повітря видаляється й надходить у приміщення, t₁ – t₂ = 10 ⁰С.

Отже, Q_стін = 1,23∙50∙10∙1 = 615 Вт.

Тепловтрати через вікна можна визначити за формулою:

Q_в = k∙S_в∙(t₁ – t₂)∙n,

(1.16)

де k – коефіцієнт теплопередачі вікон, k = 3,26 Вт/(м²·К); S_вікон – площа вікон, S_вікон = 18 м²; n – коефіцієнт, який враховує положення зовнішніх огороджувальних конструкцій відносно зовнішнього повітря, n = 1.

Таким чином:

Q_в = 3,26∙18∙10∙1 ≈ 587 Вт.

Загальна сума тепловтрат у приміщенні складає: ∑Q_{тепловтрат} = 886 + 587 = 1473 Вт.

Кількість надлишкового тепла можна визначити за формулою:

Q_над = ∑Q_{тепловиділень} – ∑Q_{тепловтрат}.

(1.17)

Визначимо кількість надлишкового тепла в приміщенні: Q_над = 4210 – 1473 = 2737 Вт.

Визначимо кількість повітря, необхідного для боротьби з надлишковим теплом за формулою:

(1.18)

де с – питома теплоємність повітря, с = 1000 Дж/(кг·К); ρ – густина повітря, ρ =1,17 кг/м³; t₁, t₂ – відповідно температури, при яких повітря віддаляється й надходить у приміщення, t₁ – t₂ = 10 ⁰С.

м³/ч.

Визначимо кратність повітрообміну в приміщенні за формулою:

(1.19)

де L – кількість повітря, необхідного для боротьби з надлишковим теплом, L = 842 м³/ч; V – об’єм приміщення, V = 120 м³. Отже

Таблиця 1.7 - Статистичні дані, що характеризують стан умов праці «Лабораторії»

Показники	Рік
Показники	2009	2010	2011
1. Загальна к-ть працюючих, Р, чол.	3	3	3
2. Наявність можливих шкідливих виробничих факторів (ШВХ) у робочій зоні об’єкта дослідження: 2.1 За наявністю токсичних парів та газів 2.2 За наявністю пилу 2.3 За мікрокліматом 2.4 За шумом 2.5 За вібрацією 2.6 За освітленням 2.7 За електромагнітним випромінюванням 2.8 За ергономічними параметрами 2.9 психофізіологічні фактори 2.10 По інших шкідливих факторах	I клас I клас I клас I клас I клас I клас I клас I клас I клас І клас	I клас I клас I клас I клас I клас I клас I клас I клас І клас І клас	I клас I клас I клас I клас I клас I клас I клас I клас І клас І клас
3. Наявність можливих небезпечних виробничих факторів (НВФ) у робочій зоні об’єкта дослідження: 3.1 Підвищена напруга в електричному ланцюгу 3.2 небезпечні фактори пожежі 3.3 Інші небезпечні фактори	I клас I клас I клас	I клас I клас I клас	I клас I клас I клас
4. Кількість випадків захворювань (С) і днів непрацездатності через захворюваність (Д)	5/14	4/12	3/10
5.Показник інтенсивності захворювань, Піз	35,7	33,3	30
6. Показник непрацездатності, Пнп	466,7	400	333
7.Показник тривалості захворюваності, Птр	2,8	3	3,3
8. Кількість випадків травматизму, пов’язаного з виробництвом	-	-	-
9. Витрати на охорону праці, грн.	600	400	350

Отже, в приміщенні лабораторії для забезпечення відповідної чистоти повітря й нормативних параметрів мікроклімату слід застосовувати організовану природну вентиляцію. У приміщенні застосовано саме такий тип вентиляції.

На підставі атестаційних карт на робочі місця складаємо таблицю, яка виявляє небезпечні й шкідливі виробничі фактори, які можуть бути присутні в робочій зоні приміщення і перевищувати або не задовольняти вимогам нормативних документів.

Як можна побачити з таблиці, то «Лабораторія» відноситься до I класу - оптимальні - умови та характер працi, за яких виключені несприятливий вплив на здоров’я працiвникiв небезпечних та шкідливих виробничих факторів, створюються передумови для збереження високого рівня працездатності.

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що санітарно-гігієнічні умови праці в лабораторії відповідають нормативним вимогам [23].

Содержание