4.3. Вимоги до санітарного стану підприємств масового харчування
Для забезпечення відповідного санітарного режиму, працівники підприємства масового харчування повинні дотримуватися чистоти на робочому місці, стежити за чистотою обладнання, посуду. Для підтримання санітарного режиму необхідно організовувати на підприємствах прибирання і дезинфекцію. Щоб зменшити можливість занесення інфекції з вулиці, перед входом на підприємство доцільно простелити ганчірку для витирання ніг, змочену дезинфікуючим розчином.
Вологе прибирання допомагає позбутися пилу, який осідає на підлогу, вікна та двері. Підлогу в приміщенні миють протягом дня в міру забруднення, підмітаючи попередньо вологим способом (не менше одного разу на день). Крім цього, кілька разів на день здійснюється поточне прибирання (після кожного видавання їжі — сніданку, обіду, вечері). Воно полягає в підмітанні вологою щіткою, віником чи шваброю і витиранні інвентаря чистою вологою ганчіркою.
Підлогу потрібно мити теплою водою, після чого насухо витирати. Якщо ж після якогось процесу підлога залишилась жирною, її слід мити теплою водою з додаванням мийних засобів, допущених санітарним наглядом.
Усі панелі треба щоденно протирати вологою ганчіркою. Зовнішні двері необхідно мити в міру їх забруднення, однак не рідше одного разу на 10 днів. Внутрішні двері потрібно мити теплою водою з додаванням мийних засобів і протирати насухо. Особливо ретельно слід мити ручки та нижні частини дверей. Ретельного догляду вимагають санітарно-технічні пристосування (умивальники, унітази тощо), які слід ретельно мити та дезинфікувати.
У складських приміщеннях вологе прибирання здійснюється щоденно. Не менше двох разів на тиждень лужним розчином миють стелажі та полиці, не зайняті продуктами.
Слід щодня прибирати і побутові приміщення. Прибиранням приміщень повинен займатися спеціальний персонал, одягаючи при цьому замість санітарного одягу темні халати. Після прибирання руки треба вимити з милом до ліктів і продезинфікувати, лише після цього можна знову одягати санітарний одяг
Щоб не порушувати режиму роботи підприємства, прибирання та провітрювання здійснюється в кінці робочого дня.
Не рідше одного разу на тиждень на підприємствах масового харчування слід робити ґрунтовне прибирання зі застосуванням дезинфікуючих розчинів. За будь-якого прибирання використовується прибиральний інвентар, який має бути промаркованим.
На кожному підприємстві масового харчування повинен бути санітарний журнал, зареєстрований у районній санітарній станції. У цей журнал представниками санітарного нагляду записуються результати перевірок. Крім санітарного журналу, на підприємствах масового харчування обов'язково повинен бути журнал реєстрації медичних оглядів працівників і перевірок на бацило- і глистоносійність.
Всі працівники такого підприємства мусять мати санітарні книжки, які зберігаються у керівника підприємства або ж відповідального працівника.
За своєчасність проходження медичних оглядів відповідає керівник підприємства. Особи, які своєчасно не пройшли медичного огляду, до роботи не допускаються.
Санітарний стан засвідчують результати бактеріологічних обстежень. Тобто, зі санітарного одягу, рушників, долонь та пальців поварів, кондитерів та офіціантів представники санітарно-епідеміологічних станцій роблять змиви. Результати таких обстежень обов'язково повідомляються на підприємствах масового харчування. Виявлення кишкової палички чи інших збудників кишечних інфекцій і харчових отруєнь свідчить про порушення працівниками даного підприємства правил особистої гігієни. У зв'язку з таким порушенням до працівників вживаються адміністративні міри покарання.
Методи дезинфекції. Дезинфекція — це знищення патогенних мікроорганізмів в оточуючому людину середовищі.
На підприємствах торгівлі та масового харчування дезинфекція здійснюється з профілактичною метою. Вона забезпечує попередження можливого розсіювання інфекційних мікроорганізмів і знищує їх.
Існують два способи дезинфекції: фізичний і хімічний. За фізичного способу для знищення мікроорганізмів використовується висока температура (гаряче повітря, гаряча вода та ін.), ультрафіолетові промені.
На підприємствах масового харчування для знищення мікроорганізмів на посуді, інвентарі, обладнанні використовується кип'ячена вода. Більшість мікроорганізмів у кип'яченій воді гине впродовж 1-2 хв. За допомогою гарячого повітря у духових шафах дезинфікуються робочі металеві частини машин і столові прибори. Повітря у приміщеннях дезинфікується за допомогою ультрафіолетового проміння чи ртутно-кварцових ламп.
За хімічного способу дезинфекції слід враховувати, що дезинфікуючі речовини використовуються лише в рідкому стані і при обробці вони повинні торкатися мікробів. Використовувати такі речовини потрібно у необхідних концентраціях і протягом певного часу.
На підприємствах торгівлі та масового харчування використовуються здебільшого хлорне вапно, хлорамін та бінохлорид кальцію.
Способи приготування мийних засобів наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4. 1
Приготування мийних засобів
Назва | Концентрація | Призначення | Спосіб приготування |
Хлорне вапно | 10 (вихідний) | для обробки концентратів, для харчових відходів | 1 кг хлорного вапна розчиняють у 10 л води, відстоюють 24 г, зливають з осаду |
| 5 | для обробки умивальників, унітазів | 5 л вихідного розчину розчиняють у 10 л води |
| 2 | для дезинфекції обладнання та інвентаря кондитерського цеху | 2 л вихідного розчину розчиняють у 10 л води |
| 1 (робочий) | для обробки приміщень (підлоги, стін, дверей тощо) | 1 л вихідного розчину розчиняють у 10 л води |
| 0,5 | для обробки обладнання | 0,5 вихідного розчину розчиняють у 10 л води |
| 0,2 | для дезинфекції столового посуду | 0,2 л вихідного розчину розчиняють у 10 л води |
Хлорамін | 0,2 | для дезинфекції столового посуду | 20 г (1 ст. ложка) розчиняють у 10 л води |
| 0,5 | для дезинфекції приміщень, обладнання | 50 г (2,5 ст. ложки) розчиняють у 10 л води |
Бінохлорид кальцію | 0,1 | для дезинфекції столового посуду | 10 г (1 чайна ложка) розчиняють у 10 л води |
Примітка. Розчини слід зберігати у місткостях з щільно закритою кришкою не більше 5 діб. Під час приготування вихідного розчину хлорного вапна необхідно користуватися респіратором і захисними окулярами.
Хлорне вапно — це білий порошок з різким запахом. Він здатний швидко розкладатися, якщо його зберігати на світлі, у теплі, при підвищеній вологості повітря. Свіже хлорне вапно містить 28-30 % активного хлору. Якщо в цьому препараті міститься менше ніж 15% активного хлору, для дезинфекції він вже не придатний. Тому зберігати цю речовину слід в темних, сухих і прохолодних приміщеннях.
Хлорне вапно є одним із найкращих дезинфікуючих засобів, воно здатне вбивати навіть спорові форми бактерій.
Для приготування 10 %-ного освітленого розчину слід взяти 1 кг хлорного вапна, додати невелику кількість води і ретельно розмішати. Потім долити води до об'єму 10 л і залишити в темному прохолодному місці на добу. Після цього — злити прозору частину цього розчину. Це і буде 10 %-ний освітлений розчини хлорного вапна. Його можна зберігати до 5 днів. З цього розчину готують розчини будь-якої концентрації від 0,2 до 5%.
Використовуються такі розчини на підприємствах торгівлі та масового харчування для дезинфекції обладнання, інвентаря, столового посуду, ганчірок, підлоги, тари, стін, транспортних засобів.
Хлорамін — це також порошок жовтого або білого кольору, стійкіший при зберіганні від хлорного вапна. Він містить 28 % активного хлору, зручний у використанні, оскільки його розчини зберігаються до 15 днів. Використовувати ці розчини можна в такій мірі, як і розчини хлорного вапна.
Боротьба з мухами та гризунами. Оскільки мухи, таргани та гризуни харчуються відходами, вони можуть переносити на продукти збудників харчових отруєнь, кишечних інфекцій, яйця глистів. Тому на підприємствах масового харчування і торгівлі велика увага приділяється боротьбі з цими шкідниками.
Дезинсекція — це заходи, які здійснюються для боротьби з комахами. Вони можуть бути попереджувальними або винищувальними.
Для попередження появи гризунів і комах на підприємстві слід дотримувати санітарний режим на території та в середині приміщення. Харчові відходи збирають у місткості (баки, відра), які щільно закриваються. Всі відходи (а разом з ними і личинки мух) слід вивозити щодня, після чого стінки та дно місткості необхідно чистити та мити. Сміттєзбірники, розміщені на території, необхідно встановлювати на асфальтованих майданчиках. Площа навколо вигрібних ям також має бути заасфальтована. При порушенні графіку вивозу відходів вміст сміттєзбірників і вигрібних ям один раз на тиждень обробляють 10 %-ним розчином хлорного вапна.
Попереджуючими заходами в боротьбі з тарганами та мухами є захист продуктів від можливих виплодів, відкладень яєць. Усі продукти необхідно захищати сітками, марлею, ковпаками, зберігати у закритих шафах. Для цього перегородки та стінки шаф, полиці повинні бути без щілин.
В теплу пору року всі вікна, які відчиняються мають бути затягнуті марлею або металічною сіткою. Для знищення мух, які потрапили в приміщення, використовується липкий папір.
Під час дезинфекції інсектицидами (отруйними речовинами з різних хімічних сполук), з приміщення виносяться всі продовольчі товари, посуд, інвентар. Дезинфекція здійснюється після закінчення роботи підприємства, або в санітарний день. Перед початком роботи, після дезинфекції, слід ретельно прибирати приміщення. Нагромадження крихт, залишків їжі на столах, полицях, в ящиках може призвести до появи тарганів. Тому щодня слід дбати про те, щоб робочі місця залишалися в належному санітарному стані.
При виявленні тарганів, необхідно негайно прибрати приміщення і ошпарити кип'ятком місця скупчення тарганів. Для боротьби з ними використовуються також різні хімічні сполуки.
Дератизація—це знищення різними способами гризунів, які можуть бути носіями збудників харчових і кишкових захворювань. Оскільки гризуни швидко розмножуються, вони завдають ще й значної економічної шкоди. Тому вже під час будівництва підприємства масового харчування чи торгівлі необхідно врахувати, що гризуни влаштовують свої гнізда на глибині 70 см. Тому вже закладення фундаменту повинне здійснюватися на достатній глибині. Щоб гризуни не проникали у приміщення через вентиляційні отвори та люки, їх слід закривати ґратами, різними сітками. Щілини навколо каналізаційних труб необхідно заливати розчином цементу, двері підвалів оббивати залізом.
У разі появи гризунів застосовуються механічні способи їх знищення (за допомогою сілець, пасток).
Знищують гризунів також отрутохімікатами, які додають до приманок. Оскільки ці речовини отруйні і для людини, то використовувати хімічні засоби для знищення гризунів можуть лише фахівці—дератизатори.
Біологічні методи знищення гризунів використовувати на підприємствах масового харчування або торгівлі заборонено. Ці методи полягають у тому, що гризунів заражають мікробами, які спричиняють їх загибель. Оскільки мікроби небезпечні й для людини, то їх використання створює небезпеку зараження продуктів харчування. Якщо на підприємстві виявлено скупчення комах чи гризунів, заклади санітарної служби можуть заборонити їх експлуатацію, вимагаючи проведення повної обробки.
Контрольні запитання
1. Які санітарно-гігієнічні вимоги висуваються до стану підприємств масо- вого харчування?
2. Що таке дезинфекція, дезинсекція, дератизація?
- 1.1. Харчові речовини та їх значення
- 1.2. Травлення та засвоєння їжі
- 1.3. Обмін речовин та енергії
- 1.4. Харчування різних груп населення
- 1.5. Лікувальне харчування
- 2.1. Поняття про мікроорганізми
- 2.2. Морфологія мікробів
- 2.3. Джерела поширення мікробів. РозмноженняДжерела_поширення_мікробів_розмноження
- 2.4. Вплив умов зовнішнього середовища на мікроорганізми
- 2.5. Мікроорганізми та глисти
- 3.1. Харчові інфекції
- 3.2. Харчові отруєння мікробного походження
- 3.3. Харчові отруєння немікробного походження
- 3.4. Мікотоксикози
- 3.5. Мікробіологія продовольчих товарів
- 4.1. Основні відомості про санітарію та гігієну
- 4.2. Особиста гігієна працівників сфери масового харчування
- 4.3. Вимоги до санітарного стану підприємств масового харчування
- 4.4. Вимоги до улаштування підприємств масового харчування
- 4.5. Санітарні вимоги до обладнання, інвентаря, посуду, тари
- 4.6. Транспортування харчових продуктів
- 4.8. Реалізація готових виробів
- 4.9. Санітарне законодавство