1. Режими обробки виробів медичного призначення.

Усі вироби медичного призначення, якщо вони в процесі експлуатації контактують із кров' ю, контактують із поверхнею рани і слизовими оболонками та можуть викликати їх ушкодження, повинні проходити ретельну обробку. Обробка виробів медичного призначення проводиться в три етапи: дезінфекція, передстерилізаційне очищення, стерилізація. Стоматологічний інструментарій проходить усі етапи обробки.

Дезінфекція виробів медичного нріпначення

Після використання всі вироби медичного призначення підлягають негайній дезінфекції, яку проводять фізичними або хімічними методами.

Фізичний метод. Для дезінфекції виробів із скла, гуми, металу, термостійких полімерних матеріалів у стоматологічному кабінеті найчастіше застосовують кип'ятіння. Для цього необхідно мати дві посудини № 1 і №2. У посудині № І проводять ополіскування у воді забруднених кров' ю (гноєм) виробів із подальшим кип'ятінням води протягом ЗО хв.; у посудині №2- кип'ятіння виробів у дистильованій воді протягом ЗО хв. або в 2% розчині соди - 15 хв.

Серед фізичних методів для дезінфекції виробів із термостійких матеріалів можуть також використовуватися паровий (у паровому стерилізаторі при t 110°С протягом 20 хв.) і повітряний (у повітряному стерилізаторі при t І20°С протягом 45 хв.) методи.

Хімічний метод. Хімічний метод дезінфекції найбільш поширений та загальноприйнятий у ЛПЗ. Для проведення дезінфекції також необхідно мати дві посудини.

У посудині №1 проводять ополіскування виробів у одному з дезрозчинів (лізоформін-3000, 6% перекис водню, 0,2% дезактін, дезефект та іп.); у посудині № 2 - повне занурення виробів у розібраному вигляді в один із зазначених розчинів у закритій скляній (пласмасовій, емамьованій) посудині на 60-120 хвилин залежно від дезрозчину.

Крім дезінфекційних засобів, які передбачені наказами та методичними рекомендаціями, можна використовувати нові дезінфекційні препарати, дозволені до застосування в Україні, а саме: 0,25-0,5% дисмозон-Пур. 4-10% розчини корзолексу. Всі дезінфекційні засоби повинні мати свідоцтво про державну реєстрацію і супроводжуватися методичними вказівками щодо їх застосування.У разі використання таких дезінфікуючих препаратів як лізоформін-3000, дезефект, дезактін, септодор-форте два етапи обробки (дезінфекція і передстерилізаційне очищення) поєднуються в один.

Після дезінфекції вироби ретельно промивають під проточною водою та піддають передстерилізаційному очищенню.

Дезінфекцію, збір та зберігання інструментарію одноразового використання проводять відповідно до інструкціїї МОЗ України №223 ("Инструкция о сборе, обеззараживании н хранении использованных медицинских изделий одноразового применения из пластических масс". Усі медичні вироби одноразового призначення після використання без попереднього промивання та розбирання кин'ятять протягом '30 хвилин або на 60 хвилин занурюють в один із дезінфікуючих розчинів: 6% перекису водню, голки та ін'єкційні га скарифікатори додатково дезінфікують 0,5% дезактіном протягом 60 хвилин. Після дезінфекції вироби одноразового використання збирають у контейнери і зберігають до їх утилізації.

Передстерилізаційне очищення.

Передстерилізаційне очищення передбачас видалення з виробів білкових, жирових та інших забруднень, залишків лікарських засобів.Для передстерилізаційного очищення медичних інструментів необхідно використовувати один із таких миючих засобів: "Бланізол» "Біолот", "Біодез", "Біомий», "Ьіодефен» або "Лотос", "Лотос автомат'' з добавкою перекису водню.

Перед стерилізаційне очищзення здійснюють ручним або механізованим способами (із затосуванням установок, машин). У разі проведення механізованої очистки інсгрументарій занурюють у машину і обробка проводиться відповідно до інструкції з експлуатації.

Процес ручного передстсрплізаційного очищення проводиться в декілька етапів:

- замочування виробів у бачку або ванні з повним їх зануренням на І 5 хв. при 50°С у 1% розчині Бланізолу, 0.5% розчині "Лотосу" або при 140°С у 0,5% розчині "Біомию» чи «Біолоту»; миття кожного виробу в миючому розчині за допомогою спеціальної щітки або ватно-марлевого тампона 0,5 ( 10,1) хв.;

- ополіскування під проточною водою протягом 10 хв. у разі використання "Лотоса" і З хв. "Біомию" або "Ьіолоту» у ванні (раковині);

- ополіскування дистильованою водою в раковині, бачку 0,5 (♦ 0,1 )хв.,

- сушіння гарячим повітрям у сушильній шафі до повного видалення вологи при 185°С. Якість передстерилізаційної обробки повинна постійно перевірятися об'єктивними методами контролю шляхом постановки проб на наявність залишків крові та миючих засобів. Пробами перевіряється не менше 1% інструментарію, що проходить очищення. Результати перевірки фіксуються в окремому журналі Для виявлення залишків крові застосовуються проби - азопірамова та з реактивом "'Факел", а залишків миючих засобів фенолфталеїнова. При позитивних пробах проводять повторну обробку всієї партії та з'ясовують причини незадовільної очистки медичного інструментарію.

Стерилізація.Стерилізація забезпечує загибель вегетативних та спорових форм патогенних і непатогенних мікроорганізмів. Застосовуються такі методи стерилізації:

термічний (парові, повітряні, гласперленові стерилізатори).

хімічний (газові стерилізатори, дезінфікуючі розчини).

радіаційний (установки з радіоактивним джерелом опромінення для виробничої стерилізації виробів одноразового використання).

На основі принципово нових технологій створені нові типи стерилізаторів - плазмові та озонові.

У практиці роботи ЛПЗ найчастіше застосовують паровий та повітряний методи стерилізації.

Паровий метод

Для стерилізації використовують водяну насичену пару під тиском.

Режими:

а) t 132±2°С - 20 хв. при тиску в камері 2,0 кгс/см2;

б) t 120-+2°С 45 хв. при тиску в камері 1,1 кгс/см2.

Режим "а" рекомендується для обробки виробів із корозійностійких металів, скла, текстильних матеріалів.

Режим "б" - для виробів із гуми, латексу та окремих полімерних матеріалів (поліетилен високої щільності, ГІВХ -- пластикати).

Для упаковки виробів та матеріалу використовують:

- стерилізаційні коробки без фільтра типу КСК з терміном зберігання не більше 3 діб із моменту стерилізації;

- стерилізаційні коробки з фільтрами типу КФ із терміном зберігання не більше 20 діб;

- бязь бавовнопаперові полотна в два шари із терміном зберігання не менше З діб;

-папір водостійкий (крафт-папір) і рослинний пергамент із терміном зберігання не менше 3 діб.

Кожна з упаковок повинна мати бирку із зазначенням назви матеріалу, шо стерилізується; дату і час стерилізації; з підписом працівника, який проводив стерилізацію.

Якщо для роботи відкривається будь-яка з упаковок, її вміст має бути використаний протягом 6 годин.

Повітряний метод

Для стерилізації використовують сухе гаряче повітря в сушильних шафах.

Режими:

а) 1180° С (+2 -10)°С - 60 (+5)хв.;

б)t 160° С (+2-10)°С - 50 хв.

Застосовується для виробів із металів, скла та силіконової гуми. Метод не придатний для стерилізації виробів із текстилю.

Для упаковки виробів, що стерилізуються, використовують:

- папір водостійкий або рослинний пергамент із терміном зберігання таких виробів до 3-х діб із моменту стерилізації;

- відкриті металічні коробки, кришка яких стерилізується одночасно з коробкою і закривається негайно після стерилізації, з терміном зберігання не більше 12 год.

Стерилізацію виробів можна проводити також безпосередньо на полицях сушильної шафи, після чого їх викладають на стерильний стіл і зберігають не більше 12 год.

Якість стерилізації медичного інструментарію та матеріалів контролюється щоденно за допомогою хімічних тестів. Для цього під час кожного циклу стерилізації до повітряних або парових стерилізаторів закладаються стандартні термоіндикаторні трубки або термоіндикаторний папір у кі ькості не менше п'яти. Незадовільні результати контролю стерилізації потребують повторної стерилізації всього медичного інструментарію (матеріалу), технічного огляду стерилізатора та усунення недоліків.

Газовий метод. Для стерилізації використовують окис етилену, суміш окису етилену і бромистого метилу (ОБ) у співвідношенні 1:25, пари водного або спиртового розчину формальдегіду.

Газову стерилізацію як "холодний" метод стерилізації застосовують для термолабільних виробів медичного призначення - окисом етилену і сумішшю ОБ при температурах 18°, 35°, 42° і 55°С, парами водного розчину формальдегіду при температурі 70° і парами формальдегіду в етиловому спирті при температурах 42°',45°,65° і 80°С.

Хімічний метод

Для стерилізації використовують один із перерахованих нижче дезрозчинів:

а)перекис водню (6% розчин) - повне занурювання виробів у закритих посудинах при t 18°С, експозиція 360 хв., t 50°С - 180 хв.;

б)дезоксон-1 (1% розчин) при t не менше 18° С експозиція - 45 хв.;

в)глутаровий альдегід фірми "Reanal" (Угорщина), рН 7,0-8,5 при температурі не нижче 20°С, експозиція 360 хв.

Температура розчинів у процесі стерилізації не підтримується.

Хімічний метод стерилізації використовується для виробів із полімерних матеріалів, гуми, скла, корозійностійких металів, інших матеріалів, які не витримують теплової обробки.

Після стерилізації вироби промивають стерильною водою, виймають із розчину стерильним пінцетом, по черзі переносять в три стерильні посудини із стерильною дистильованою водою (у разі використання 6% розчину перекису водню - в дві) і зберігають у стерильних закритих біксах не більше 3 діб, а в разі зберігання на викладеному стерильному столі - не більше 12 годин.

Контроль дотримання сані гарно-протиепідемічного та дезінфекційно- стерилізаційного режимів у стоматологічній клініці періодично проводиться силами СЕС.

Контроль якості передстерилізиціиного очищення виробів медичного призначення

Азопірамова проба

Проба з азопірамом за чутливістю не поступається бензидиновій і в 10 разів перевищус амідопіринову, які застосовувалися раніше. З уведенням азопірамової, бензидинова та амідопіринова проби відміняються.

Азопірамову пробу використовують працівники ЛПЗ, спеціалісти СЕС, дезінфекційних служб для виявлення прихованих слідів крові, які можуть залишитися на непідгоговлених до стерилізації медичних виробах унаслідок недостатнього очищення.

Контроль передстерилізаційного очищення здійснюється співробітниками СЕС та дезінфекційної служби 2 рази на рік, самоконтроль проводиться співробітниками стоматологічної клініки щоденно, а старшою медичною сестрою -не рідше 1 разу за тиждень.

Приготування початкового та робочого розчинів азопіраму

Замовте в аптеці початковий розчин азопіраму (амідопірину 10 г, солянокислогого аніліну 0,15 г, 95° спирту етилового 100 г).

Зберігайте ці розчини в закритому флаконі за температури +4С (у холодильнику) протягом двох місяців, у темному місці при кімнатній температурі протягом одного місяця.

Помірне жовте забарвлення в процесі зберігання без випадіння осаду не вказує на його непридатність.

Безпосередньо перед перевіркою якості передстерилізаційного очищення виробів приготуйте робочий розчин: змішайте азопірам та 3% розчин перекису водню у співвідношенні 1:1.

У разі потреби перевірте придатність робочого розчину азопіраму: 2-3 краплі розчину нанесіть на кров'яну пляму. Якщо не пізніше як через 1 хв. з'явиться фіолетове забарвлення, яке змінюється на бузкове, реактив придатний до використання. Якщо забарвлення протягом однієї хвилини не проявиться, реактив для використання непридатний.

Методика постановки азопірамової проби

Робочим розчином азопіраму обробіть обстежуваний предмет - протріть тампоном, змоченим у реактиві, або за допомогою піпетки нанесіть на нього декілька крапель реактиву. Так, у шприц за допомогою піпетки нанесіть кілька крапель реактиву і через 30 сек. вилийте його на марлеву серветку або ватний тампон.

Для перевірки якості очищення голок реактив наберіть у чистий, без слідів корозії шприц, і. поступово змінюючи голки, пропустіть розчин через них, видавлюючи по 3-4 краплі на серветку.

Кількість реактиву, що погрібна для перевірки інших порожнистих виробів, залежить від їхньої величини.

Контролю підлягає 1% від кількості предметів одного призначення, але не менше 3-5 одиниць із кожної партії.

Визначення індикації забруднення.

Азопірам виявляє наявність гемоглобіну, пероксидаз рослинного походження (рослинних залишків, миючих засобів із підбілювачем, іржі та кислот.

За наявності слідів крові негайно або не пізніше ніж через 1 хв. після контакту реактиву із забрудненою ділянкою з'являється забарвлення, спочатку фіолетове, яке потім швидко, протягом декількох секунд, переходить у рожево- бузкове або бурувате.Забарвлення, що з'явилося пізніше ніж через 1 хв. після нанесення реактиву на предмет, не враховується.Бурувате забарвлення спостерігається за наявності на обстежуваних предметах іржі, окислювачів, що містять хлор. У останніх випадках забарвлення рожево-бузкове.

Вироби, що обстежують, повинні бути кімнатної температури (не вище 25°С). Гарячі предмети перевірці не підлягають.

Не слід тримати розчин в умовах яскравого освітлення або підвищеної температури. Робочий розчин (азопірам із перекисом водню) необхідно використати протягом 1 -2 год. Забільш тривалого зберігання може з'явитися спонтанне рожеве забарвлення розчину.При температурі повітря вищій за 25°С робочий розчин використовується протягом 30-40 хв. Після перевірки, незалежно від результатів, видаляють залишки азопіраму з обстежених предметів, обмивають їх водою, потім знову проводять передстерилізаційие очищення цих виробів.

Запобіжні заходи при використанні азопіраму:

Азопірам слід зберігати в щільно закритій посудині окремо від харчових продуктів, ліків, дезінфікуючих речовин, концентрованих кислот і лугів.

У разі попадання на шкіру або слизові оболонки азопіраму необхідно негайно зняти його серветкою і промити цю ділянку проточною водою. Азопірам горить, тому його контакт із відкритим вогнем неприпустимий.

Проба з реактивом "Факел»

Для контролю якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення готується 0,2% розчин реактиву "Факел", для чого вміст кришки від флакону з реактивом змішують із 10 мл дистильованої води. До цього розчину добавляють 1 мл (1:10) 3% розчину перекису водню. На вироби медичного призначення наносять 1 -2 краплі розчину. За наявності залишків крові через 3-5 хвилин з'являється рожеве або вишневе забарвлення. Використати приготовлений розчин необхідно протягом 30-45 хвилин.

Фенолфталеїнова проба

Для постановки фенолфталеїнової проби необхідно приготувати 1%-й розчин фенолфталеїну. На вироби медичного призначення наносять 1-2 краплі розчину. За наявності залишків миючого розчину з'являється рожеве забарвлення.

. Обробка стоматологічного інструментарію та обладнання стоматологічних кабінетів

Розглянутий раніше порядок обробки виробів медичною призначення загальний для всіх лікувально-профілактичних закладів. У той же час обробка деяких стоматологічних інструментів та матеріалів у стоматологічній клініці мас свої особливості, які наведені нижче.