Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
| Об'єктивні дані | Діагноз |
| Відсутні регулярні скорочення матки або нерегулярні різної тривалості й інтенсивності перейми. Шийка матки зріла (> 5 балів за шкалою Бішопа). | Хибні перейми |
| Після 8 годин регулярних перейм шийка матки відкрита менше ніж на 4 см | Уповільнена латентна фаза пологів |
| Менш трьох переймів за 10 хвилин, тривалість кожної менш 40 секунд. Уповільнене розкриття шийки матки (менше 1 см/год). Крива розкриття шийки матки на партограмі розміщена праворуч від лінії тривоги. | Уповільнено активну фазу пологів. Неадекватна активність матки (слабість пологової діяльності) |
| Вторинна зупинка розкриття шийки матки й опускання передлеглої частини за умови наявності активної родової діяльності. | Диспропорція голівки плода й таза матері |
| Активна родова діяльність. Шийка матки повністю розкрита. Голівка в площині входу в малий таз, просування голівки відсутнє. | Клінічно вузький таз |
| Шийка матки розкрита повністю. Голівка плода в широкій або вузькій частині площини малого таза. Тривалість періоду вигнання більше 2 годин (1 година в повторнородящих). | Уповільнений період вигнання |
Лікування слабкості родової діяльності (А)
При порушенні прогресу пологової діяльності слід провести амніотомію. При цьому відзначають колір навколоплідних вод, стан плода. Якщо протягом 1 години після проведення амніотомії не розвивається активна пологова діяльність, починають стимуляцію окситоцином.
Умови призначення утеротонічних засобів:
- відсутність плодового міхура;
- відповідність розмірів плода й таза матері.
Протипоказання до призначення утеротонічних засобів:
- клінічно вузький таз; оперована матка; неправильні положення плода; дистрес плода; передлежання плаценти; передчасне відшарування нормально й низько розташованої плаценти; відновлений розрив промежини ІІІ ступеня; дистоція, атрезія, рубцові зміни шийки матки; гіперчутливість до окситоцину.
Методика введення окситоцина з метою лікування слабкості родової діяльності.
З метою внутрішньовенної інфузії 2 мл окситоцину (10 ОД) розчиняють в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Обов'язкове проведення катетеризації ліктьової вени для забезпечення активної поведінки роділлі. Починається введення зі швидкістю 6-8 крапель/хв. (0,5-1,0 мл/хв.). При досягненні ефекту через 10 хвилин швидкість введення залишається попередньої. У випадку відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожних 10 хвилин на 6 крапель (0,5 мл/хв). Максимальна швидкість введення не повинна перевищувати 40 крапель в одну хвилину.
Критерієм досягнення регулярної адекватної родової діяльності без гіперстимуляції матки вважається наявність 3 - 4 маткових скорочень за 10 хвилин при тривалості скорочень 40-50 сек. Стимуляція проводиться одночасно зі спостереженням за станом плода.
Методика введення простагландинів з метою лікування слабкості родової діяльності
Простагландин Е 2 - латентна фаза пологів.
Для внутрішньовенної інфузії 0,75 мг (1 ампула) простагландину Е2 (випускається у вигляді концентрату для інфузії) розчиняють в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, вводять крапельно. Початкова швидкість інфузії, що підтримують не менше 10 хв., становить 5-8 крапель/хв. При досягненні ефекту швидкість введення залишається попередньої. У випадку відсутності ефекту швидкість введення збільшують щогодини до одержання ефекту (не більше 25 - 30 крапель/хв.).
Простагландин F2 альфа - активна фаза пологів.
Для внутрішньовенної інфузії 5 мг простагландину F2 aльфа (ензопрост) розчиняють в 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію й вводять крапельно зі швидкістю 6-8 крапель у хвилину. Початкова швидкість інфузії, що підтримують не менше 10 хв., становить 5-8 крапель/хв. При досягненні ефекту швидкість введення залишається попередньої. При відсутності ефекту швидкість введення збільшують щогодини до одержання ефекту (не більше 25 -30 крапель/хв.).
Ускладнення. Використання окситоцину і простагландинів повинно супроводжуватись ретельним моніторингом за прогресом пологової діяльності, станом матері та плода. Передозування приводить до розвитку гіпертонусу матки, скорочення набувають характер судом, погіршується маточно-плацентарний кровообіг, розвивається дистрес плода, зростає загроза відшарування плаценти, ризик родової травми й хірургічного втручання за невідкладними показаннями.
При поєднанні слабкості родової діяльності й дистресу плода проводять розродження шляхом кесаревого розтину.
- Модуль 2
- Самовільний аборт (викидень)
- Етіологія
- 1.Материнські причини:
- 3.Екстрагенітальна патологія матері.
- 4. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту.
- 6.Нез’ясовані причини.
- Патогенез переривання вагітності.
- 1. За стадіями розвитку виділяють:
- Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
- Прегравідарна підготовка при звичному невиношуванні
- Лікування звичного не виношування вагітності.
- Тема19. Передчасні пологи
- Прогнозування передчасних пологів.
- Діагностика передчасних пологів.
- Принципи ведення передчасних пологів.
- Особливості тактики ведення передчасних пологів.
- Профілактика передчасних пологів
- Тема 20. Аномалії пологової діяльності
- Етіологія аномалій пологової діяльності.
- Класифікація аномалій пологової діяльності
- Класифікація аномалій пологової діяльності мкх-10
- Затяжні пологи о63
- Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (вооз, 1995)
- В Україні використається наступна класифікація.
- I. Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи).
- Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
- Діагнстика аномалій родової діяльності
- Критерії оцінки характеру родової діяльності: а. За токограмою:
- Б. За динамікою розкриття шийки матки
- Патологічний прелімінарний період (удавані, хибні перейми)
- Слабкість пологової діяльності
- Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
- Діагностика та лікування слабкості родової діяльності при пологах в потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів
- Надмірно сильна пологова діяльність.
- Дискоординована пологова діяльність.
- Тема 21. Вузький таз анатомічно вузький таз
- Особливості біомеханізму пологів при загальнорiвномiрнозвуженому тазі :
- Клінічно вузький таз
- Діагностика клінічно вузького таза
- Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі
- Тема 22. Акушерський травматизм
- Акушерський травматизм матері
- Травми зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки матки
- Травми зовнішніх статевих органів
- Розриви промежини
- Розриви піхви
- Гематоми вульви, піхви.
- Розриви шийки матки.
- Розриви матки
- Класифікація розривів матки (Рєпіна м.А.,1984).
- Клініка розриву матки
- Алгоритм дії лікаря.
- Виворіт матки
- Акушерська травма кісткового тазу
- Травма симфізу
- Пологові травми новонароджених
- Ушкодження шкіри та м»яких тканин плода.
- Пологова пухлина
- Кефалогематома
- Вдавлення кісток черепа
- Переломи кісток кінцівок
- Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота
- Тема 23, 24. Кровотечі у іі iiоловині вагітності та під час пологів
- Передлежання плаценти
- Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
- Акушерська тактика при пвнрп під час вагітності та на початку і періоду пологів
- Тактика при відшаруванні плаценти при повному відкритті шийки матки
- Тема 25. Кровотечі в послідовому періоді та післяпологові
- Кровотечі у послідовому періоді пологів.
- Патологія прикріплення плаценти
- Затримка в матці частин плаценти та оболонок
- Защемлення плаценти, що відділилася
- Акушерська тактика при патології прикріплення, відокремлення або виділення плаценти.
- Кровотечі в післяпологовому періоді.
- Гіпотонічні та атонічні кровотечі
- Методи визначення величини крововтрати
- Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч Крок 1 Первинна оцінка та терапія
- Профілактика післяпологових кровотеч
- Тема 26. Геморагічний шок і двз-синдром
- В акушерстві. Інтенсивна терапія
- Акушерських кровотеч
- Геморагічний шок
- Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання
- Тема 27. Вагінальне оперативне розродження. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода.
- Акушерські щипці.
- I. Показання з боку матері:
- Iі. Показання з боку плода:
- Правила і техніка накладання акушерських щипців.
- Правила накладання акушерських щипців.
- Правила накладання вихідних щипців.
- Правила накладання порожнинних щипців.
- Техніка накладання вихідних акушерських щипців при передньому виді потиличного вставлення голівки плода.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, I позиції потиличного вставлення голівки плоду.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, II позиції потиличного вставляння голівки плоду.
- Труднощі при накладенні акушерських щипців і методи їх усунення.
- Можливі ускладнення при використанні акушерських щипців:
- Вакуум-екстракція плода.
- Витягання плода за тазовий кінець
- Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
- Тема 28. Кесарів розтин
- Тема 29. Післяпологові інфекційні захворювання
- Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
- Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
- Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
- Лактаційний мастит
- Клініка, діагностика й лікування генералізованої післяпологової інфекції
- Особливості клініки, діагностики й лікування акушерського перитоніту
- Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень