Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
Плодоруйнівні операції поділяються на три групи:
– операції, які зменшують об'єм плода за рахунок зменшення об’ємних частин: краніотомія, евентерація;
– операції розчленування плода на частини і витягання плода по частинах: декапітація, спондилотомія, екзартикуляція;
– операції, які зменшують об'єм тіла за рахунок максимального збільшення рухомості між окремими частинами тіла плода: клейдотомія, пункція черепа при гідроцефалії, переломи кісток кінцівок.
Краніотомія, декапітація і клейдотомія належить до типових ембріотомій; спонділотомія та евісцерація або евентерація – до атипових ембріотомій.
КРАНІОТОМІЯ.
Краніотомія – це операція, при якій зменшується об’єм черепа плода.
В поняття краніотомії входять такі послідові втручання:
– перфорація голівки (perforatio capitis);
– ексцеребрація голівки (excerebratio capitis) – руйнування мозку і видалення;
– краніоклазія (cranioclazia) - стиснення перфорованої голівки з наступним виведенням родовими шляхами.
Показання: всі випадки загибелі плода, очікуваною масою понад 2500,0, з метою уникнення травм пологового канала.
Умови для краніотомії:
– відсутність абсолютно вузького таза ( с. vега > 6 см );
– розкриття шийки матки при перфорації та ексцеребрації голівки повинна бути > 6 см , а при краніоклазії - повне;
– голівка плода повинна бути фіксована помічником при всіх трьох моментах операції краніотомії;
– краніотомію проводять під наркозом, це забезпечує знеболюючий ефект, захищає психіку роділлі, полегшує фіксацію голівки плода помічником через черевні покрови;
– операція повинна виконуватись під контролем зору, навіть в тих випадках, коли голівка плода щільно фіксована в порожнині таза при повному відкритті шийки матки.
Для виконання операції краніотомії необхідні наступні спеціальні інструменти:
– перфоратор (прободник) Феноменова, або перфоратор Бло, або ножиціподібний перфоратор Смеллі;
– ложка-катетер ( ексцеребратор Агафонова ), або велика тупа ложка, або тупа кюретка;
– краніокласт Брауна;
– вагінальні дзеркала та підйомники;
– двозубці чи кульові щипці;
– скальпель;
– ножиці Феноменова або Зібольда.
Перфорація голівки.
Техніка.
З допомогою широких плоских вагінальних дзеркал відкривають доступ до шийки матки та нижнього полюсу голівки плода. При нестійкому положенні голівки плода помічник виконує фіксацію голівки. Щоб гарантувати кращу фіксацію, на шкіряні покрови голівки (бажано в центрі) накладають дві пари потужних щипців двозубців (можуть бути кульові щипці), після чого скальпелем (ножицями) розтинають шкіру до кісток протягом 2-3 см, бажано перпендикулярно до сагітального шва. Потім, пальцем через отвір відшаровують покрови від кісток. Перфоратор по відношенню до оголеної кістки підводять перпендикулярно (вертикально), але не косо; так як в протилежному випадку може бути зісковзування та травма родових шляхів. Перфоратором Бло легко перфорують шви та тім'ячко та значно трудніше кістки черепа. Просвердлювання кісток виробляють помалу, поки широка частина спинки перфоратора не порівняється з перфораційним отвором. Після цього рукоятки перфоратора зближують, в даному разі пластинки списоподібного кінця інструмента розширюють і в краях отвору утворюють додаткові насічки.
Тільки після цього в перфораційний отвір вводять списоподібний кінець перфоратора з розсунутими пластинками і енергійно повертають то в одну, то в другу сторони (приблизно на 90°), домагаючись розширення перфораційного отвору в черепі до 3-4см в діаметрі.
Перфоратор Н.Н. Феноменова нагадує бурав. На одному кінці інструмента рукоятка має перекладину, а на іншому буравоподібний конусоподібний наконечник. Перфоратор Н.Н. Феноменова має запобіжник у вигляді гільзи, яка надягається на перфоратор.
Краї перфораційного отвору, одержувані при перфорації перфоратором Бло бувають гострими і можуть нанести травму родовим шляхам. Краї вільного отвору, при перфорації перфоратором Феноменова мають рівну поверхню і безпечні.
Вибір місця на голівці плода, яке підлягає перфорації, залежить від умов та характеру передлеглої частини (обирають ділянку голівки, яка розташовується по провідній осі таза). При синклітичному вставленні голівки, при потиличному передлежанні доступний перфорації сагітальний шов чи мале тім'ячко. При асинклітичному вставленні утворюють отвір через кістку. При передньоголовному передлежанні місцем перфорації є велике тім'ячко; при лобному передлежанні – лобна кістка або лобний шов; при лицьовому передлежанні – очний отвір або тверде піднебіння.
Ексцеребрація.
В перфораційний отвір вводять велику тупу ложку (ложка Феноменова) або велику кюретку, якою руйнують та видаляють мозок.
Краніоклазія.
Краніоклазія – це операція, при якій зменшену перфоровану голівку плода витягують за допомогою краніокласта.
Після краніотомії і ексцеребрації можливо дати вигнанню плода природну течію, особливо якщо перфорація і ексцеребрація проходили при відсутності повного розкриття шийки матки. Якщо є показання до негайного закінчення пологів, то після дачі наркозу виконують краніоклазію. Для цього використовують краніокласт Брауна.
Краніокласт сконструйований на зразок щипців і складається з двох перехресних гілок: одна – зовнішня, а друга – внутрішня. Подібно акушерським щипцям, краніокласт складається з гілок, замка, рукоятки з прилаштованим гвинто-гаєчним пристроєм. Ложки краніокласта мають тазову кривизну. Внутрішня ложка – масивна, з поперечними борозенками. Зовнішня ложка – вікончаста, вона ширша за внутрішню ложку.
В перфораційний отвір під контролем пальців лівої руки першою завжди вводять внутрішню ложку. Якщо голівка була перфорована в зоні тім'ячка, то ложку вводять під контролем зору як можливо глибше, до основи черепа. Після цього рукоятку введеної ложки передають помічнику. Зовнішню ложку вводять також під контролем лівої руки (щоб не травмувати стінки піхви) і накладають на зовнішню поверхню черепа з таким розрахунком, щоб вона відповідала положенню внутрішньої гілки. При накладанні зовнішньої гілки додержуються великої обережності і слідкують за її напрямом, щоб не зробити помилку і не захопити край шийки матки. Переконавшись в правильному накладанні гілок краніокласта, накладають гвинто-гаєчний набір і шляхом загвинчування його змикають. Обставини змушують накладати краніокласт на ту частину черепа, яка найбільш досягається, але якщо з'являється можливість вибору, то краще усього краніокласт накладають на лицьову або потиличну частину черепа.
До того, як розпочати тракції, акушер ще раз перевіряє правильність накладання гілок краніокласта. Вже перша, пробна тракція звичайно показує, наскільки вірно накладений краніокласт, чи має місце податливість голівки. Направлення і характер тракцій повинен бути таким, як при акушерських щипцях: при високому стоянні голівки - донизу, при голівці на тазовому дні -горизонтально; при появі підпотиличної ямки - догори. Ложки краніокласта знімають, як тільки голівку виводять із статевої щілини.
Замість краніокласта часто застосовують декілька міцних двозубих щипців, які накладають на край перфораційного отвору. Така маніпуляція більш доцільна при невеликій голівці плода.
Перфорація наступної голівки при тазовому передлежанні плода.
При тазовому передлежанні плода перфорацію наступної голівки проводять в місці переходу потилиці в шию, ближче до великої потиличної ямки або через великий потиличний отвір. Наступні етапи операції подібні до таких, що при головному передлежанні. Перфоровану і зменшену голівку дістають простим натискуванням на голівку згори, рідко за допомогою краніокласта.
ДЕКАПІТАЦІЯ /Dekapitatio/ – обезголовлення плода.
Показання: запущене поперечне положення мертвого плода.
Умови :
– повне відкриття маткового вічка;
– доступність шиї плода для обстеження та маніпуляцій;
– достатні розміри тазу (с. vега > 6 см).
Інструментарій: гачок Брауна і ножиці Зібольда.
Техніка операції.
Якщо випала ручка плода, то на неї надягають петлю й передають помічникові, який відтягує її вниз і в бік тазового кінця плода. Потім вводять руку в піхву і далі в матку, а також, коли ручка не випала, відшукують шийку плода і захоплюють її, встановивши перший палець спереду, а інші чотири на шийку ззаду. Ковзаючи по руці, в матку вводять декапітаційний гачок (ґудзиком вниз) і насаджують його на шию плода. Після цього рукоятку гачка Брауна сильно відтягують униз і роблять обертові рухи. При переломі хребта чути характерний хруст. Видаливши гачок, під контролем внутрішньої руки ножицями перерізають м'які тканини шиї плода.
Обезголовивши плід, тулуб дістають, потягуючи за ручку. Проте, іноді під час виведення плічок виникають утруднення. У таких випадках розтинають ключицю (проводять клейдотомію). Голівку з порожнини матки дістають рукою. Для зручності й надійності в рот плода вводять палець внутрішньої руки. Якщо спроби дістати голівку виявляться невдалими, роблять краніотомію, потім ексцеребрацію і голівку дістають інструментом (найкраще двозубими щипцями).
РОЗТИН КЛЮЧИЦІ (Cleidotomia).
Клейдотомія виконується для зменшення об’єму плечового поясу шляхом розсічення ключиць.
Показання : труднощі при виведенні плечиків плода.
Окружність плечового пояса при односторонній клейдотомії зменшується до 2,5-3 см, при двосторонній - на 5-6 см.
Помічник відтягає народжену голівку плода донизу. Оператор вводить чотири пальці лівої руки до піхви і намацує передню ключицю, правою рукою бере міцні тупокінцеві ножиці (ножиці Феноменова або Зибольда), досягає ними ключиці і одним або двома ударами розтинає ключицю.
Для розтину другої ключиці оператор досягає пальцями лівої руки задню ключицю , котру розтинає таким же способом. Операцію роблять частіш після краніотомії.
ЕВЕНТРАЦІЯ ТА СПОНДІЛОТОМІЯ.
Спонділотомія – розтин хребта.
Евентрація – видалення внутрішніх органів черевної чи грудної порожнини.
Далеко не завжди при запущеному поперечному положенні плода досягають шию плода; вона може бути розташована дуже високо, так що декапітація неможлива. В цьому випадку повинно бути зменшення об'єму тулуба плода з видаленням органів черевної або грудної порожнини, після чого плід витягають у складеному вигляді (conduplicato corpore).
В виняткових випадках є необхідність після евентрації зробити розтин хребта на будь-якому рівні – спонділотомію.
Техніка.
– введення лівої руки в піхву і пошуки місця для перфорації стінки тулуба (грудної клітки або черевної порожнини).
– введення перфоратора під контролем внутрішньої руки.
– перфорація тулуба в міжреберному проміжку і поступове розширення перфораційного отвору. При необхідності розсікають одне або два ребра.
Через утворений в тулубі отвір абортцангом чи щипцями поступово виймають зруйновані органи черевної або грудної порожнини. Розтин хребта проводять ножицями Феноменова або Зибольда.
Евентерація показана також при подвійних плодах, що зрослися і мають вади. При цьому залежно від випадку, декапітують додаткову голівку, проводять ексцеребрацію додаткової голівки або евісцерацію додаткової грудної чи черевної порожнини, тощо.
Після кожної плодоруйнівної операції необхідно ретельно перевірити цілісність пологових шляхів; виконати ручне обстеження стінок матки з попереднім видаленням посліду, щоб переконатися в цілісності її стінок; перевірити сечовий міхур шляхом катетеризації.
Можливі ускладнення (насильні травми, які виникають під час втручання):
1. Травми зовнішніх статевих органів та промежини.
2. Травми піхви.
3. Гематоми вульви та піхви.
4. Травми шийки матки.
5. Перфорація матки.
6. Травма сечовивідного каналу, сечового міхура.
7. Травма кісткового тазу.
Контрольні запитання для оцінки вихідного рівня знань
Які операції для зменшення об'єму плода за рахунок зменшення об’ємних частин?
Які операції для зменшення об'єму плода за рахунок максимального збільшення рухомості між окремими частинами тіла плода?
Які операції розчленування плода?
Які показання, умови, інструменти для краніотомії?
Яка техніка операції перфорації голівки, ексцеребрації?
Яка техніка операції краніоклазії?
Які показання, умови, інструменти для декапітації?
Яка техніка операції декапітації?
Які показання, умови, інструменти, техніка спонділотомії?
Які показання, умови, інструменти, техніка для евентерації та спонділотомії.
Які ускладнення з боку матері при плодоруйнівних операціях.
- Модуль 2
- Самовільний аборт (викидень)
- Етіологія
- 1.Материнські причини:
- 3.Екстрагенітальна патологія матері.
- 4. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту.
- 6.Нез’ясовані причини.
- Патогенез переривання вагітності.
- 1. За стадіями розвитку виділяють:
- Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
- Прегравідарна підготовка при звичному невиношуванні
- Лікування звичного не виношування вагітності.
- Тема19. Передчасні пологи
- Прогнозування передчасних пологів.
- Діагностика передчасних пологів.
- Принципи ведення передчасних пологів.
- Особливості тактики ведення передчасних пологів.
- Профілактика передчасних пологів
- Тема 20. Аномалії пологової діяльності
- Етіологія аномалій пологової діяльності.
- Класифікація аномалій пологової діяльності
- Класифікація аномалій пологової діяльності мкх-10
- Затяжні пологи о63
- Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (вооз, 1995)
- В Україні використається наступна класифікація.
- I. Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи).
- Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
- Діагнстика аномалій родової діяльності
- Критерії оцінки характеру родової діяльності: а. За токограмою:
- Б. За динамікою розкриття шийки матки
- Патологічний прелімінарний період (удавані, хибні перейми)
- Слабкість пологової діяльності
- Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
- Діагностика та лікування слабкості родової діяльності при пологах в потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів
- Надмірно сильна пологова діяльність.
- Дискоординована пологова діяльність.
- Тема 21. Вузький таз анатомічно вузький таз
- Особливості біомеханізму пологів при загальнорiвномiрнозвуженому тазі :
- Клінічно вузький таз
- Діагностика клінічно вузького таза
- Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі
- Тема 22. Акушерський травматизм
- Акушерський травматизм матері
- Травми зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки матки
- Травми зовнішніх статевих органів
- Розриви промежини
- Розриви піхви
- Гематоми вульви, піхви.
- Розриви шийки матки.
- Розриви матки
- Класифікація розривів матки (Рєпіна м.А.,1984).
- Клініка розриву матки
- Алгоритм дії лікаря.
- Виворіт матки
- Акушерська травма кісткового тазу
- Травма симфізу
- Пологові травми новонароджених
- Ушкодження шкіри та м»яких тканин плода.
- Пологова пухлина
- Кефалогематома
- Вдавлення кісток черепа
- Переломи кісток кінцівок
- Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота
- Тема 23, 24. Кровотечі у іі iiоловині вагітності та під час пологів
- Передлежання плаценти
- Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
- Акушерська тактика при пвнрп під час вагітності та на початку і періоду пологів
- Тактика при відшаруванні плаценти при повному відкритті шийки матки
- Тема 25. Кровотечі в послідовому періоді та післяпологові
- Кровотечі у послідовому періоді пологів.
- Патологія прикріплення плаценти
- Затримка в матці частин плаценти та оболонок
- Защемлення плаценти, що відділилася
- Акушерська тактика при патології прикріплення, відокремлення або виділення плаценти.
- Кровотечі в післяпологовому періоді.
- Гіпотонічні та атонічні кровотечі
- Методи визначення величини крововтрати
- Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч Крок 1 Первинна оцінка та терапія
- Профілактика післяпологових кровотеч
- Тема 26. Геморагічний шок і двз-синдром
- В акушерстві. Інтенсивна терапія
- Акушерських кровотеч
- Геморагічний шок
- Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання
- Тема 27. Вагінальне оперативне розродження. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода.
- Акушерські щипці.
- I. Показання з боку матері:
- Iі. Показання з боку плода:
- Правила і техніка накладання акушерських щипців.
- Правила накладання акушерських щипців.
- Правила накладання вихідних щипців.
- Правила накладання порожнинних щипців.
- Техніка накладання вихідних акушерських щипців при передньому виді потиличного вставлення голівки плода.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, I позиції потиличного вставлення голівки плоду.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, II позиції потиличного вставляння голівки плоду.
- Труднощі при накладенні акушерських щипців і методи їх усунення.
- Можливі ускладнення при використанні акушерських щипців:
- Вакуум-екстракція плода.
- Витягання плода за тазовий кінець
- Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
- Тема 28. Кесарів розтин
- Тема 29. Післяпологові інфекційні захворювання
- Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
- Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
- Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
- Лактаційний мастит
- Клініка, діагностика й лікування генералізованої післяпологової інфекції
- Особливості клініки, діагностики й лікування акушерського перитоніту
- Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень