Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
Післяпологовий ендометрит (endometritis) - це запалення поверхневого шару ендометрію. Ендоміометрит (endomiometritis or metroendometritis) - це поширення запалення з базального шару ендометрію до міометрію. Панметрит (panmеtritis) - це поширення запалення з ендометрію й міометрію до серозного шару матки.
Клініка. Початкова стадія післяпологового ендометриту може носити різну виразність і мати поліформну картину. Варто розрізняти класичну, стерту й абортивну форми ендометрита, а також ендометрита після кесарського розтину. Класична форма ендометрита звичайно розвивається на 3-5 добу після пологів. Для цієї форми характерні лихоманка, інтоксикація, зміна психіки, виражений лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули вліво, патологічні виділення з матки. При стертій формі ендометрита захворювання звичайно розвивається на 8-9 добу після пологів, температура субфебрильна, місцеві прояви мало виражені. Абортивна форма ендометрита перебігає так як і класична, але при високому рівні імунологічного захисту швидко припиняється. Ендоміометрит після кесарського розтину може ускладнюватися пельвіоперитонітом, перитонітом, який розвивається розвитися в 1-2 добу після операції.
Діагностика заснована на:
- клінічних даних: скарги, анамнез, клінічний огляд. При піхвовому дослідженні матка помірно чутлива, субінволюція матки, гнійні виділення;
- лабораторних даних: загальний аналіз крові (лейкограма), загальний аналіз сечі, бактеріологічне й бактеріоскопічне дослідження виділень з шийки або/та матки, (крові й сечі при необхідності), имунограма, коагулограма, біохімія крові;
- інструментальних даних: ультразвукове дослідження (УЗД).
Лікування. У більшості випадків лікування фармакологічне, але також можливо й хірургічне.
Комплексне лікування післяпологового ендометрита включає не тільки системну антибактеріальну, інфузійну, детоксікаціну терапію, але й місцеве лікування. Антибіотикотерапія може бути емпірична й цілеспрямована (див. вище). Перевага віддається цілеспрямованій антибіотикотерапії, що можливо при використанні прискорених методів ідентифікації збудника, використовуючи систему мультімікротестів. Якщо лихоманка триває протягом 48-72 годин після початку лікування, варто запідозрити резистентність збудника до застосовуваних антибіотиків. Лікування внутрішньовенними антибіотиками повинне тривати 48 годин після зникнення гіпертермії й інших симптомів. Таблетовані антибіотики варто призначати ще на найближчі 5 днів.
Треба враховувати, що антибіотики попадають у материнське молоко. Незріла ферментна система немовляти може не впоратися з повним виведенням антибіотиків, що може привести до кумулятивного ефекту. Ступінь дифузії антибіотика до грудного молока залежить від характеру антибіотика. В обмеженій кількості переходять до грудного молока пеніціліни, цефалоспорини, в значній кількості – аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди. Тому при їх призначенні припиняють грудне годування немовляти.
Місцевою терапією при ендометриті є проточно-промивне дренування порожнини матки, із застосуванням двопросвітного катетеру, через який роблять зрошення стінок матки розчинами антисептиків, антибіотиків. Використовують охолоджені +4 0С 0,02% розчин хлоргексидину, 0,9% ізотонічний розчин хлориду натрію зі швидкістю 10мл/хв. Протипоказанням до аспіраційно-промивного дренування матки є: неспроможність швів на матці після операції кесарського розтину, поширення інфекції за межі матки, а також перші дні (до 3-4 доби) післяпологового періоду. Якщо патологічні включення (згортки крові, залишки плодових оболонок) в порожнині матки шляхом промивного дренування відмити не вдається, їх необхідно видалити вакуум-аспірацією або обережним кюретажем на тлі антибактеріальної терапії та нормальної температури тіла. При відсутності даних умов кюретаж проводиться тільки за життєвими показаннями (кровотеча при наявності залишків плаценти).
До оперативного лікування прибігають у випадку неефективності консервативної терапії й при наявності негативної динаміки в перші 24-48 годин лікування, розвитку синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ). Хірургічне лікування полягає в лапаротомії й екстирпації матки з матковими трубами.
Правильне лікування післяпологового ендоміометриту становить основу профілактики розповсюджених форм інфекційних захворювань у породіль.
- Модуль 2
- Самовільний аборт (викидень)
- Етіологія
- 1.Материнські причини:
- 3.Екстрагенітальна патологія матері.
- 4. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту.
- 6.Нез’ясовані причини.
- Патогенез переривання вагітності.
- 1. За стадіями розвитку виділяють:
- Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
- Прегравідарна підготовка при звичному невиношуванні
- Лікування звичного не виношування вагітності.
- Тема19. Передчасні пологи
- Прогнозування передчасних пологів.
- Діагностика передчасних пологів.
- Принципи ведення передчасних пологів.
- Особливості тактики ведення передчасних пологів.
- Профілактика передчасних пологів
- Тема 20. Аномалії пологової діяльності
- Етіологія аномалій пологової діяльності.
- Класифікація аномалій пологової діяльності
- Класифікація аномалій пологової діяльності мкх-10
- Затяжні пологи о63
- Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (вооз, 1995)
- В Україні використається наступна класифікація.
- I. Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи).
- Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
- Діагнстика аномалій родової діяльності
- Критерії оцінки характеру родової діяльності: а. За токограмою:
- Б. За динамікою розкриття шийки матки
- Патологічний прелімінарний період (удавані, хибні перейми)
- Слабкість пологової діяльності
- Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
- Діагностика та лікування слабкості родової діяльності при пологах в потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів
- Надмірно сильна пологова діяльність.
- Дискоординована пологова діяльність.
- Тема 21. Вузький таз анатомічно вузький таз
- Особливості біомеханізму пологів при загальнорiвномiрнозвуженому тазі :
- Клінічно вузький таз
- Діагностика клінічно вузького таза
- Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі
- Тема 22. Акушерський травматизм
- Акушерський травматизм матері
- Травми зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки матки
- Травми зовнішніх статевих органів
- Розриви промежини
- Розриви піхви
- Гематоми вульви, піхви.
- Розриви шийки матки.
- Розриви матки
- Класифікація розривів матки (Рєпіна м.А.,1984).
- Клініка розриву матки
- Алгоритм дії лікаря.
- Виворіт матки
- Акушерська травма кісткового тазу
- Травма симфізу
- Пологові травми новонароджених
- Ушкодження шкіри та м»яких тканин плода.
- Пологова пухлина
- Кефалогематома
- Вдавлення кісток черепа
- Переломи кісток кінцівок
- Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота
- Тема 23, 24. Кровотечі у іі iiоловині вагітності та під час пологів
- Передлежання плаценти
- Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
- Акушерська тактика при пвнрп під час вагітності та на початку і періоду пологів
- Тактика при відшаруванні плаценти при повному відкритті шийки матки
- Тема 25. Кровотечі в послідовому періоді та післяпологові
- Кровотечі у послідовому періоді пологів.
- Патологія прикріплення плаценти
- Затримка в матці частин плаценти та оболонок
- Защемлення плаценти, що відділилася
- Акушерська тактика при патології прикріплення, відокремлення або виділення плаценти.
- Кровотечі в післяпологовому періоді.
- Гіпотонічні та атонічні кровотечі
- Методи визначення величини крововтрати
- Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч Крок 1 Первинна оцінка та терапія
- Профілактика післяпологових кровотеч
- Тема 26. Геморагічний шок і двз-синдром
- В акушерстві. Інтенсивна терапія
- Акушерських кровотеч
- Геморагічний шок
- Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання
- Тема 27. Вагінальне оперативне розродження. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода.
- Акушерські щипці.
- I. Показання з боку матері:
- Iі. Показання з боку плода:
- Правила і техніка накладання акушерських щипців.
- Правила накладання акушерських щипців.
- Правила накладання вихідних щипців.
- Правила накладання порожнинних щипців.
- Техніка накладання вихідних акушерських щипців при передньому виді потиличного вставлення голівки плода.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, I позиції потиличного вставлення голівки плоду.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, II позиції потиличного вставляння голівки плоду.
- Труднощі при накладенні акушерських щипців і методи їх усунення.
- Можливі ускладнення при використанні акушерських щипців:
- Вакуум-екстракція плода.
- Витягання плода за тазовий кінець
- Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
- Тема 28. Кесарів розтин
- Тема 29. Післяпологові інфекційні захворювання
- Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
- Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
- Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
- Лактаційний мастит
- Клініка, діагностика й лікування генералізованої післяпологової інфекції
- Особливості клініки, діагностики й лікування акушерського перитоніту
- Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень