Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
Одним з основних критеріїв успіху при початку родової діяльності є біологічна готовність організму вагітної до родів. Це стан найбільш виражено проявляється в змінах, які відбуваються в статевій системі. З метою оцінки змін, які свідчать про стан готовності, використовують різні методи: визначення ступеню зрілості шийки матки, оцінка чутливості матки до тономоторних речовин, цитологічне дослідження вагінальних мазків. Крім того, відіграють роль паритет (які пологи за рахунком), термін вагітності, локалізація плаценти, стан плода, місце знаходження передлеглої частини.
Із всіх тестів найбільш легко здійсненним є метод пальпаторного дослідження шийки матки з метою оцінки ступеня її зрілості. Інформативними ознаками при визначенні ступеня зрілості шийки матки є: консистенція, довжина піхвової частини, прохідність цервікального каналу, розташування шийки матки в порожнині малого таза. З цією метою використовують оцінку зрілості шийки матки за шкалою Бішопа (див. розділ «Методи дослідження вагітних пізніх термінів»).
Окситоциномй тест - спеціальна проба для визначення ступеня збудливості матки (реактивності міометрію) на внутрішньовенне введення пограничної дози окситоцину, здатної викликати скорочення матки (К. И. Cміт,1954). Реактивність матки до окситоцину в міру прогресування вагітності поступово зростає й стає максимальною напередодні пологів. Розчин окситоцину готують безпосередньо перед проведенням окситоцинового тесту [ 2 ОД (0,4 мл) окситоцину розчиняють в 200 мл фізіологічного розчину; в 1 мл приготовленого розчину міститься 0,01 ОД окситоцину]. Внутрішньовенно повільно вводять по 1мл (0,01 ОД) розчину з інтервалом в 1 хвилину, але не більше 0,03 - 0,05 ОД окситоцину. Його введення припиняють із появою скорочень матки. Тест вважається позитивним, якщо скорочення матки, які реєструються при гістерографії або пальпаторно, з'являються протягом перших трьох хвилин від початку введення. Позитивний окситоциновий тест вказує на можливість спонтанного настання пологів протягом найближчих 1 - 2 діб. Оцінювати окситоциновий тест тільки з погляду збудливості матки недостатньо. Необхідно одночасно реєструвати серцеву діяльність плода за допомогою кардіотокографа й, оцінюючи її, судити про стан плода та фетоплацентарної системи.
Нестресовий тест. Для його виконання використають кардіотокограф, за допомогою якого реєструють спонтанну скорочувальну активність матки й тахограму плода протягом 40 - 60 хвилин. На підставі отриманих даних можна судити про скорочувальну активність матки та стан плода. При готовності організму до родів на гістерограмі чітко реєструються скорочення матки й видно реакцію плода на перейми, що свідчить про його стан.
Мамарний тест. C допомогою гістерографа переконуються у відсутності спонтанних скорочень матки й потім механічним подразненням соска й ареолярної області молочної залози здійснюють подразнення до появи першого маткового скорочення. Мамарний тест вважається позитивним, якщо скорочення матки виникають у перші 3 хвилини від початку проведення тесту. Мамарний тест по своїй діагностичній цінності не поступається окситоциновому тесту.
Кольпоцитологічний тест. Цитологічне дослідження піхвових мазків дозволяє оцінити гормональний баланс жінки в останні дні вагітності. Існує 4 цитотипа піхвових мазків (Zidovsky J.,1964), по яких можна судити про ступінь біологічної готовності жінки до родів.
1 цитотип (пізній термін вагітності або навикулярний тип мазка). Він характерний для нормально прогресуючої вагітності, починаючи з 2 триместру. У мазку у вигляді скупчень переважають лад’євидні й проміжні клітини в співвідношенні 3:1. Цитоплазма клітин різко базофільна. Лейкоцити й слиз відсутні. Еозинофільні клітини зустрічаються в 1%, з пікнозом - 3%, КПІ менше 5%. Настання пологів при цьому цитотипі можна чекати не раніше, ніж через 10 днів.
2 цитотип (незадовго до пологів). У мазку виявляється зменшення кількості лад’євидних клітин, збільшення кількості проміжних клітин. Їхнє співвідношення дорівнює 1:1. Клітини починають розташовуватися ізольовано. З'являються клітини поверхневих шарів піхвового епітелію. Еозинофільні клітини серед них становлять 2%, з пікнозом - 6%, КПІ 5-6%. Пологи можуть наступити через 4 - 8 днів.
3 цитотип (термін пологів ). У мазку переважають клітини проміжного ( 60 - 80% ) і поверхневого (25 - 40 % ) шарів. Лад’євидні клітини зустрічаються в 3 - 10% . Клітини лежать ізольовано. Еозинофільні клітини зустрічаються в 8%, з пікнозом - 15 - 20%. З'являються лейкоцити й слиз, КПІ - 10%. Настання пологів можливо через 1 - 5 днів.
4 цитотип (безсумнівний термін пологів). У мазку переважають клітини поверхневого шару (40 -80 %). Проміжних клітин мало. Лад’євидні відсутні або одиничні. Поверхневі еозинофільні клітини можуть бути без ядер ("червоні тіні"). Цитоплазма погано офарблюється, краї клітин малоконтрастні. Кількість еозинофільних клітин - 20%, з пікнозом клітин - 20 - 40%. Лейкоцити й слиз у вигляді скупчень, КПІ - 20%. Пологи наступають або в той же день, або протягом найближчих 3 днів.
- Модуль 2
- Самовільний аборт (викидень)
- Етіологія
- 1.Материнські причини:
- 3.Екстрагенітальна патологія матері.
- 4. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту.
- 6.Нез’ясовані причини.
- Патогенез переривання вагітності.
- 1. За стадіями розвитку виділяють:
- Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
- Прегравідарна підготовка при звичному невиношуванні
- Лікування звичного не виношування вагітності.
- Тема19. Передчасні пологи
- Прогнозування передчасних пологів.
- Діагностика передчасних пологів.
- Принципи ведення передчасних пологів.
- Особливості тактики ведення передчасних пологів.
- Профілактика передчасних пологів
- Тема 20. Аномалії пологової діяльності
- Етіологія аномалій пологової діяльності.
- Класифікація аномалій пологової діяльності
- Класифікація аномалій пологової діяльності мкх-10
- Затяжні пологи о63
- Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (вооз, 1995)
- В Україні використається наступна класифікація.
- I. Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи).
- Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
- Діагнстика аномалій родової діяльності
- Критерії оцінки характеру родової діяльності: а. За токограмою:
- Б. За динамікою розкриття шийки матки
- Патологічний прелімінарний період (удавані, хибні перейми)
- Слабкість пологової діяльності
- Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
- Діагностика та лікування слабкості родової діяльності при пологах в потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів
- Надмірно сильна пологова діяльність.
- Дискоординована пологова діяльність.
- Тема 21. Вузький таз анатомічно вузький таз
- Особливості біомеханізму пологів при загальнорiвномiрнозвуженому тазі :
- Клінічно вузький таз
- Діагностика клінічно вузького таза
- Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі
- Тема 22. Акушерський травматизм
- Акушерський травматизм матері
- Травми зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки матки
- Травми зовнішніх статевих органів
- Розриви промежини
- Розриви піхви
- Гематоми вульви, піхви.
- Розриви шийки матки.
- Розриви матки
- Класифікація розривів матки (Рєпіна м.А.,1984).
- Клініка розриву матки
- Алгоритм дії лікаря.
- Виворіт матки
- Акушерська травма кісткового тазу
- Травма симфізу
- Пологові травми новонароджених
- Ушкодження шкіри та м»яких тканин плода.
- Пологова пухлина
- Кефалогематома
- Вдавлення кісток черепа
- Переломи кісток кінцівок
- Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота
- Тема 23, 24. Кровотечі у іі iiоловині вагітності та під час пологів
- Передлежання плаценти
- Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
- Акушерська тактика при пвнрп під час вагітності та на початку і періоду пологів
- Тактика при відшаруванні плаценти при повному відкритті шийки матки
- Тема 25. Кровотечі в послідовому періоді та післяпологові
- Кровотечі у послідовому періоді пологів.
- Патологія прикріплення плаценти
- Затримка в матці частин плаценти та оболонок
- Защемлення плаценти, що відділилася
- Акушерська тактика при патології прикріплення, відокремлення або виділення плаценти.
- Кровотечі в післяпологовому періоді.
- Гіпотонічні та атонічні кровотечі
- Методи визначення величини крововтрати
- Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч Крок 1 Первинна оцінка та терапія
- Профілактика післяпологових кровотеч
- Тема 26. Геморагічний шок і двз-синдром
- В акушерстві. Інтенсивна терапія
- Акушерських кровотеч
- Геморагічний шок
- Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання
- Тема 27. Вагінальне оперативне розродження. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода.
- Акушерські щипці.
- I. Показання з боку матері:
- Iі. Показання з боку плода:
- Правила і техніка накладання акушерських щипців.
- Правила накладання акушерських щипців.
- Правила накладання вихідних щипців.
- Правила накладання порожнинних щипців.
- Техніка накладання вихідних акушерських щипців при передньому виді потиличного вставлення голівки плода.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, I позиції потиличного вставлення голівки плоду.
- Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, II позиції потиличного вставляння голівки плоду.
- Труднощі при накладенні акушерських щипців і методи їх усунення.
- Можливі ускладнення при використанні акушерських щипців:
- Вакуум-екстракція плода.
- Витягання плода за тазовий кінець
- Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
- Тема 28. Кесарів розтин
- Тема 29. Післяпологові інфекційні захворювання
- Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
- Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
- Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
- Лактаційний мастит
- Клініка, діагностика й лікування генералізованої післяпологової інфекції
- Особливості клініки, діагностики й лікування акушерського перитоніту
- Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень