6.2.6 Особливості горіння рідких речовин

Рідкі горючі речовини є дуже пожежовибухонебезпечними, вони легко спалахують, інтенсивніше горять та утворюють вибухонебезпечні пароподібні суміші, які погано піддаються гасінню водою.

Горіння рідин відбувається у газовій фазі і протікає як дифузійний процес. Над поверхнею рідини внаслідок випаровування утворюється паровий струмінь, який, змішуючись з киснем повітря, забезпечує формування зони горіння. З поверхні рідини надходить паровий струмінь, з повітря дифундує кисень, що створює стехіометричну суміш, яка згоряє за частки секунди.

З підвищенням температури зростає тиск парового струменю, а відтак зростає концентрація горючої суміші, яка спалахує, якщо є імпульс запалювання.

Основною характеристикою рідин, що свідчить уже про її пожежну небезпеку є температура спалаху.

Температура спалаху – це найменша температура рідини, за якої над її поверхнею утворюється суміш парів з повітрям, що здатна до спалаху від зовнішнього імпульсу запалювання.

Спалах рідини вказує на те, за якої температури рідина стає вибухонебезпечною при появі відповідної концентрації парового струменю.

Горючі рідини за температурою спалаху поділяються на два класи:

І легкозаймисті (ЛЗР) – це рідини, які у відкритому зберіганні без додаткового нагрівання здатні спалахувати від короткочасної дії джерела запалювання. Їх температура спалаху до 61°С (бензин, ацетон, спирт, нафта, бензол та ін.).

ІІ горючі рідини (ГР) – температура їх спалаху становить понад 61°С (дизельне паливо, рослинні олії, мазут, гліцерин, мастила та ін.).

Легкозаймисті рідини поділяються на три групи:

І – особливо небезпечні – з температурою спалаху до 18°С;

ІІ – постійно небезпечні – з температурою спалаху від 18 до 25°С;

ІІІ – небезпечні за високих температур повітря з температурою спалаху від 23 до 61°С.

При використанні горючих рідин треба враховувати, що 1 м3 ЛЗР за вибухонебезпечними властивостями прирівнюється до 5 м3 ГР.

При температурі спалаху рідина ще не горить, спалахує тільки пароповітряний струмінь, що утворився над її поверхнею.

Стабільне горіння рідини почнеться тоді, коли її підігріти до температури спалахування. При цій температурі швидкість випаровування і утворення парового струменю дорівнює швидкості згорання. У ЛЗР ця температура на 1-5°С вища за температуру спалаху, а у ГР ця різниця становить 30-35°С. чим нижча температура спалаху, тим меншою стає різниця, яку практично важко розрізнити.

ЛЗР можуть утворювати вибухопожежонебезпечні суміші, а ГР – тільки пожежонебезпечні.

Деякі ЛЗР і ГР мають низьку електропровідність, тому під час їх руху по незаземленим трубопроводам або в ємкостях накопичується статичний струм, що може призвести до іскріння й спалахування рідин.