2.2.1 Система управління охороною праці
Управління охороною праці здійснює цілеспрямовану дію на систему «людина-виробництво», що являє собою всю сукупність елементів з якими людина взаємодіє в процесі праці і які можуть чинити на неї відповідний вплив.
Об’єктами управління охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємств по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях та на об’єктах у цілому.
Управління охороною праці в цілому на підприємстві здійснюють керівники (роботодавці), їх замісники, головні спеціалісти та керівники дільниць і інших структурних підрозділів.
Обов’язки з охорони праці, що покладаються на керівників підприємств
Керівники (роботодавці) підприємств зобов’язані забезпечувати:
здорові і безпечні умови праці на робочих місцях, дотримання вимог діючих стандартів, правил і норм з охорони праці та пожежної безпеки;
призначати відповідальних за організацію і стан охорони праці в кожному структурному підрозділі;
створювати службу охорони праці і забезпечувати безпосереднє керівництво цією службою;
регулярно перевіряти стан охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві, та аналізувати його на виробничих нарадах і зборах колективів;
забезпечувати проведення паспортизації санітарно-технічного стану підприємства, розробку і виконання комплексних планів з охорони праці;
затверджувати в установленому порядку інструкції з охорони праці;
забезпечувати об’єктивне та своєчасне розслідування та облік нещасних випадків на виробництві відповідно до існуючого положення.
Обов’язки з охорони праці головних спеціалістів
Головні спеціалісти підприємств свою роботу з охорони праці виконують відповідно до існуючого законодавства, наказів, розпоряджень вищих органів і керівників, відповідають за стан охорони праці у галузях, які їм підпорядковані.
Головні спеціалісти зобов’язані постійно забезпечувати здорові і безпечні умови праці відповідно до вимог, правил і норм з охорони праці, спрямувати роботу підпорядкованих їм керівників структурних підрозділів на запобігання аваріям, пожежам, травмам та професійним захворюванням на виробництві.
Вони зобов’язані:
розробляти та виконувати комплексні плани заходів з охорони праці;
впроваджувати новітні технології, засоби механізації та автоматизації, досягнення науки в сфері охорони праці;
забороняти виконання робіт при виникненні явної загрози для життя або здоров’я людей, не допускати до експлуатації несправні машини та обладнання;
організовувати своєчасне випробування і технічний огляд машин і механізмів та інших технічних засобів, які підлягають періодичному випробуванню та огляду;
контролювати проведення і реєстрацію всіх інструктажів;
розробляти інструкції з охорони праці в підпорядкованій галузі, брати безпосередньо участь у розслідуванні нещасних випадків та ін.
Крім перелічених обов’язків головний інженер, наприклад, очолює комісії з перевірки технічного стану технологічного обладнання, його технічне випробування, пожежну технічну комісію, а також контролює наявність на робочих місцях інструкцій з техніки безпеки, виконує інші специфічні для своєї галузі обов’язки з охорони праці.
На підставі загальних посадових обов’язків з охорони праці на кожному підприємстві мають бути чітко визначені обов’язки всіх головних спеціалістів у цій сфері залежно від їх фаху та посади.
Обов’язки керівників структурних підрозділів
Керівники структурних підрозділів(дільниць) всю роботу з охорони праці виконують відповідно до існуючого законодавства та вимог нормативних документів, а також відповідно до наказів та розпоряджень керівника підприємства та головних спеціалістів.
Вони несуть повну відповідальність за стан охорони праці на підпорядкованих їм дільницях і зобов’язані:
спрямовувати свою роботу на забезпечення здорових і безпечних умов праці та дотримання вимог пожежної безпеки;
брати участь у розробці заходів поліпшення умов праці та запобіганням аваріям, пожежам та виробничим травмам;
виконувати розпорядження державних органів нагляду, керівника підприємства та головних спеціалістів;
брати участь в паспортизації санітарно-технічного стану робочих місць, стежити за своєчасним випробуванням та технічним оглядом машин та іншого технологічного обладнання;
підтримувати необхідні санітарно-гігієнічні умови на робочих місцях, контролювати проходження працівниками медоглядів;
проводити та реєструвати інструктажі на робочих місцях, оформляти допуски до роботи, вимагати від працюючих чіткого дотримання існуючих на робочих місцях правил охорони праці, забезпечувати робочі місця інформативними документами, інструкціями, стандартами і т.ін.
брати участь у розслідуванні нещасних випадків і діяти при цьому відповідно до чинного “Положення”!
У методологічному відношенні управління охороною праці здійснюється за допомогою двох взаємопов’язаних і послідовно виконуваних етапів роботи – а)аналізу умов праці; б) розробки згідно з результатами аналізу засобів захисту працюючих від можливих наявних чи потенційних небезпек.
Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх реалізацією здійснює служба охорони праці, яка безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.
Кожен працюючий – від вищого керівника і до рядового працівника – має чітко знати і виконувати свої посадові обов’язки у справі охорони праці.
- 1.2 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- 1.3 Виробничий травматизм та професійні захворювання
- 1.4 Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- 1.5 Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- 1.5.1 Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- 1.5.2 Принципи державної політики в галузі охорони праці
- 1.5.3 Право громадян на охорону праці
- 1.5.4 Соціальний захист потерпілих на виробництві
- 1.5.5 Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- 1.5.6 Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров’я
- 1.5.7 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці та обов’язки працівників щодо виконання нормативних актів
- 1.5.8 Державні нормативні акти про охорону праці
- 1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- 1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- 1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- 1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- 1.6.2 Адміністративна відповідальність
- 1.6.3 Матеріальна відповідальність
- 1.6.4 Кримінальна відповідальність
- Тема 2. Державне управління та організація робіт з питань охорони праці на виробництві
- 2.1 Організація охорони праці на підприємстві
- 2.2 Органи державного управління охороною праці
- 2.2.1 Система управління охороною праці
- 2.2.2 Функції управління охороною праці
- 2.2.3 Управління охороною праці на підприємстві
- 2.2.4 Організація служби охорони праці
- 2.3 Навчання з питань охорони праці
- 2.4 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- 2.4.1 Органи державного нагляду за станом охорони праці
- 2.4.2 Повноваження й права органів державного нагляду за станом охорони праці
- 2.4.3 Громадський контроль з охорони праці
- 2.4.4 Функції комісії з питань охорони праці на підприємстві
- 2.4.5 Відомчий та адміністративний контроль за станом охорони праці
- 2.5 Розслідування та облік нещасних випадків профзахворювань та аварій на виробництві
- 2.5.1 Розслідування нещасних випадків
- 2.5.2 Повідомлення про нещасні випадки, порядок розслідування та ведення їх обліку
- 2.5.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 2.5.4 Розслідування й облік хронічних професійних захворювань
- 2.5.5 Розслідування та облік аварій
- 2.6 Аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- 2.6.1 Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- 2.7 Заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- Тема 3. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства
- 3.1 Загальні положення про санітарно-гігієнічні умови праці
- 3.2 Державне санітарне законодавство
- 3.3 Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- 3.4 Оцінка умов праці
- 3.5 Вплив умов праці на функціонування організму
- Тема 4. Класифікація умов праці за шкідливими чинниками та оцінка їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам
- 4.1 Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- 4.2 Метеорологічні умови та їх вплив на організм
- 4.3 Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- 4.3.1 Виробничий пил
- 4.4 Вентиляція виробничих приміщень
- 4.5 Освітлення виробничих приміщень
- 4.5.1 Вимоги до виробничого освітлення та його вплив на зорову функцію
- 4.5.2 Природне освітлення
- 4.5.3 Штучне освітлення
- 4.5.4 Методи розрахунку штучного освітлення
- 4.6 Вібрація
- 4.6.1 Причини вібрації та характеристика основних вібраційних параметрів
- 4.6.2 Дія вібрації на організм
- 4.6.3 Заходи та засоби захисту від вібрації
- 4.7 Шум, ультразвук та інфразвук
- 4.7.1 Виробничий шум та його основні характеристики
- 4.7.2 Дія шуму на організм людини
- 4.7.3 Методи та засоби захисту
- 4.7.4 Ультразвук
- 4.7.5 Інфразвук
- 4.7.6 Іонізуюче випромінювання
- 4.8 Електромагнітні випромінювання (емп)
- 4.9 Випромінювання оптичного діапазону
- 4.9.1 Інфрачервоне випромінювання
- 4.9.2 Ультрафіолетове випромінювання
- 4.9.3 Лазерне випромінювання
- 4.10 Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення виробничих підприємств
- 5.4.2 Дія електричного струму на організм людини
- 5.4.6 Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки
- Тема 6. Пожежна безпека
- 6.1 Загальні відомості про пожежі
- 6.1.2 Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- 6.1.3 Причини пожеж
- 6.1.4 Негативні й шкідливі чинники пожеж
- 6.2 Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- 6.2.1 Теоретичні основи процесу горіння
- 6.2.2 Класифікація видів горіння
- 6.2.3 Група горючості матеріалів та речовин
- 6.2.4 Показники пожежної та вибухової небезпеки
- 6.2.5 Особливості горіння горючих матеріалів
- 6.2.6 Особливості горіння рідких речовин
- 6.2.7 Особливості горіння пиловидних матеріалів
- 6.2.9 Умови самозаймання речовин
- 6.3 Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- 6.3.2 Класифікація приміщень будівель та зовнішніх установок за вибухопожеж та пожежною небезпекою
- 6.3.3 Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- 6.4 Система попередження пожеж
- 6.4.1 Основні засади системи попередження пожеж
- 6.4.2 Вимоги до системи попередження пожеж
- 6.5 Система пожежного захисту
- 6.5.1 Вимоги до системи пожежного захисту
- 6.5.2 Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- 6.5.3 Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- 6.5.4 Пожежна сигналізація