6.2.6 Особливості горіння рідких речовин
Рідкі горючі речовини є дуже пожежовибухонебезпечними, вони легко спалахують, інтенсивніше горять та утворюють вибухонебезпечні пароподібні суміші, які погано піддаються гасінню водою.
Горіння рідин відбувається у газовій фазі і протікає як дифузійний процес. Над поверхнею рідини внаслідок випаровування утворюється паровий струмінь, який, змішуючись з киснем повітря, забезпечує формування зони горіння. З поверхні рідини надходить паровий струмінь, з повітря дифундує кисень, що створює стехіометричну суміш, яка згоряє за частки секунди.
З підвищенням температури зростає тиск парового струменю, а відтак зростає концентрація горючої суміші, яка спалахує, якщо є імпульс запалювання.
Основною характеристикою рідин, що свідчить уже про її пожежну небезпеку є температура спалаху.
Температура спалаху – це найменша температура рідини, за якої над її поверхнею утворюється суміш парів з повітрям, що здатна до спалаху від зовнішнього імпульсу запалювання.
Спалах рідини вказує на те, за якої температури рідина стає вибухонебезпечною при появі відповідної концентрації парового струменю.
Горючі рідини за температурою спалаху поділяються на два класи:
І легкозаймисті (ЛЗР) – це рідини, які у відкритому зберіганні без додаткового нагрівання здатні спалахувати від короткочасної дії джерела запалювання. Їх температура спалаху до 61°С (бензин, ацетон, спирт, нафта, бензол та ін.).
ІІ горючі рідини (ГР) – температура їх спалаху становить понад 61°С (дизельне паливо, рослинні олії, мазут, гліцерин, мастила та ін.).
Легкозаймисті рідини поділяються на три групи:
І – особливо небезпечні – з температурою спалаху до 18°С;
ІІ – постійно небезпечні – з температурою спалаху від 18 до 25°С;
ІІІ – небезпечні за високих температур повітря з температурою спалаху від 23 до 61°С.
При використанні горючих рідин треба враховувати, що 1 м3 ЛЗР за вибухонебезпечними властивостями прирівнюється до 5 м3 ГР.
При температурі спалаху рідина ще не горить, спалахує тільки пароповітряний струмінь, що утворився над її поверхнею.
Стабільне горіння рідини почнеться тоді, коли її підігріти до температури спалахування. При цій температурі швидкість випаровування і утворення парового струменю дорівнює швидкості згорання. У ЛЗР ця температура на 1-5°С вища за температуру спалаху, а у ГР ця різниця становить 30-35°С. чим нижча температура спалаху, тим меншою стає різниця, яку практично важко розрізнити.
ЛЗР можуть утворювати вибухопожежонебезпечні суміші, а ГР – тільки пожежонебезпечні.
Деякі ЛЗР і ГР мають низьку електропровідність, тому під час їх руху по незаземленим трубопроводам або в ємкостях накопичується статичний струм, що може призвести до іскріння й спалахування рідин.
- 1.2 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- 1.3 Виробничий травматизм та професійні захворювання
- 1.4 Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- 1.5 Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- 1.5.1 Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- 1.5.2 Принципи державної політики в галузі охорони праці
- 1.5.3 Право громадян на охорону праці
- 1.5.4 Соціальний захист потерпілих на виробництві
- 1.5.5 Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- 1.5.6 Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров’я
- 1.5.7 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці та обов’язки працівників щодо виконання нормативних актів
- 1.5.8 Державні нормативні акти про охорону праці
- 1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- 1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- 1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- 1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- 1.6.2 Адміністративна відповідальність
- 1.6.3 Матеріальна відповідальність
- 1.6.4 Кримінальна відповідальність
- Тема 2. Державне управління та організація робіт з питань охорони праці на виробництві
- 2.1 Організація охорони праці на підприємстві
- 2.2 Органи державного управління охороною праці
- 2.2.1 Система управління охороною праці
- 2.2.2 Функції управління охороною праці
- 2.2.3 Управління охороною праці на підприємстві
- 2.2.4 Організація служби охорони праці
- 2.3 Навчання з питань охорони праці
- 2.4 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- 2.4.1 Органи державного нагляду за станом охорони праці
- 2.4.2 Повноваження й права органів державного нагляду за станом охорони праці
- 2.4.3 Громадський контроль з охорони праці
- 2.4.4 Функції комісії з питань охорони праці на підприємстві
- 2.4.5 Відомчий та адміністративний контроль за станом охорони праці
- 2.5 Розслідування та облік нещасних випадків профзахворювань та аварій на виробництві
- 2.5.1 Розслідування нещасних випадків
- 2.5.2 Повідомлення про нещасні випадки, порядок розслідування та ведення їх обліку
- 2.5.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 2.5.4 Розслідування й облік хронічних професійних захворювань
- 2.5.5 Розслідування та облік аварій
- 2.6 Аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- 2.6.1 Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- 2.7 Заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- Тема 3. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства
- 3.1 Загальні положення про санітарно-гігієнічні умови праці
- 3.2 Державне санітарне законодавство
- 3.3 Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- 3.4 Оцінка умов праці
- 3.5 Вплив умов праці на функціонування організму
- Тема 4. Класифікація умов праці за шкідливими чинниками та оцінка їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам
- 4.1 Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- 4.2 Метеорологічні умови та їх вплив на організм
- 4.3 Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- 4.3.1 Виробничий пил
- 4.4 Вентиляція виробничих приміщень
- 4.5 Освітлення виробничих приміщень
- 4.5.1 Вимоги до виробничого освітлення та його вплив на зорову функцію
- 4.5.2 Природне освітлення
- 4.5.3 Штучне освітлення
- 4.5.4 Методи розрахунку штучного освітлення
- 4.6 Вібрація
- 4.6.1 Причини вібрації та характеристика основних вібраційних параметрів
- 4.6.2 Дія вібрації на організм
- 4.6.3 Заходи та засоби захисту від вібрації
- 4.7 Шум, ультразвук та інфразвук
- 4.7.1 Виробничий шум та його основні характеристики
- 4.7.2 Дія шуму на організм людини
- 4.7.3 Методи та засоби захисту
- 4.7.4 Ультразвук
- 4.7.5 Інфразвук
- 4.7.6 Іонізуюче випромінювання
- 4.8 Електромагнітні випромінювання (емп)
- 4.9 Випромінювання оптичного діапазону
- 4.9.1 Інфрачервоне випромінювання
- 4.9.2 Ультрафіолетове випромінювання
- 4.9.3 Лазерне випромінювання
- 4.10 Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення виробничих підприємств
- 5.4.2 Дія електричного струму на організм людини
- 5.4.6 Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки
- Тема 6. Пожежна безпека
- 6.1 Загальні відомості про пожежі
- 6.1.2 Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- 6.1.3 Причини пожеж
- 6.1.4 Негативні й шкідливі чинники пожеж
- 6.2 Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- 6.2.1 Теоретичні основи процесу горіння
- 6.2.2 Класифікація видів горіння
- 6.2.3 Група горючості матеріалів та речовин
- 6.2.4 Показники пожежної та вибухової небезпеки
- 6.2.5 Особливості горіння горючих матеріалів
- 6.2.6 Особливості горіння рідких речовин
- 6.2.7 Особливості горіння пиловидних матеріалів
- 6.2.9 Умови самозаймання речовин
- 6.3 Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- 6.3.2 Класифікація приміщень будівель та зовнішніх установок за вибухопожеж та пожежною небезпекою
- 6.3.3 Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- 6.4 Система попередження пожеж
- 6.4.1 Основні засади системи попередження пожеж
- 6.4.2 Вимоги до системи попередження пожеж
- 6.5 Система пожежного захисту
- 6.5.1 Вимоги до системи пожежного захисту
- 6.5.2 Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- 6.5.3 Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- 6.5.4 Пожежна сигналізація