2.2.3 Управління охороною праці на підприємстві
Управління охороною праці на підприємстві – це сукупність дій службових осіб, що здійснюються на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці в структурних підрозділах.
Управління охороною праці має на меті надати цій сфері діяльності комплексного й планового характеру щодо поліпшення умов праці, запобігання травматизму, профзахворюванням, пожежам, аваріям, ДТП та іншим негативним наслідкам.
Управління охороною праці повинно мати такі основні елементи:
орган управління; виконавчий орган; об’єкт, яким управляють;
вхідну та вихідну інформацію, прямий та зворотний зв'язок (рис.2.1)
Рис. 2.1. Управління охороною праці
Оперативне управління охороною праці можливе лише за наявності відповідної інформації про стан охорони праці в структурних підрозділах у вигляді кількісних та якісних показників щодо рівня травматизму, його частоти, тяжкості або виявлених виробничих небезпек та шкідливих чинників.
На підставі такої інформації виконавчий орган розробляє оперативні заходи запобігання негативним явищам.
До вхідної інформації належать законодавчі і підзаконні акти, а також уся нормативна й нормативно-технічна документація з охорони праці, а до вихідної – дійсний стан у цій сфері на конкретному керованому об’єкті.
Процес управлінських функцій у сфері охорони праці умовно можна розділити на три етапи:
По лінії прямого зв’язку керівник підприємства надсилає інформацію до служби охороною праці, яка її обробляє і розподіляє між виконавцями;
По лінії зворотного зв’язку служба охорони праці вимагає негайного усунення недоліків від конкретних виконавців;
Якщо через визначений час з’ясується, що вказані недоліки не були ліквідовані, служба охорони праці надсилає інформацію керівнику підприємства для вжиття відповідних заходів.
Загальну схему управління охороною праці в межах одного підприємства з функціональними завданнями у справі охорони праці наведено на рис.2.2.
Рис.2.2 Схема управління охороною праці на підприємстві
До керівних органів підприємства можна віднести керівника підприємства й службу охорони праці як основного координатора всієї роботи у цій сфері.
Виконавчим органом є головні спеціалісти, керівники структурних підрозділів та окремі виконавці (робітники).
- 1.2 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- 1.3 Виробничий травматизм та професійні захворювання
- 1.4 Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- 1.5 Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- 1.5.1 Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- 1.5.2 Принципи державної політики в галузі охорони праці
- 1.5.3 Право громадян на охорону праці
- 1.5.4 Соціальний захист потерпілих на виробництві
- 1.5.5 Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- 1.5.6 Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров’я
- 1.5.7 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці та обов’язки працівників щодо виконання нормативних актів
- 1.5.8 Державні нормативні акти про охорону праці
- 1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- 1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- 1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- 1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- 1.6.2 Адміністративна відповідальність
- 1.6.3 Матеріальна відповідальність
- 1.6.4 Кримінальна відповідальність
- Тема 2. Державне управління та організація робіт з питань охорони праці на виробництві
- 2.1 Організація охорони праці на підприємстві
- 2.2 Органи державного управління охороною праці
- 2.2.1 Система управління охороною праці
- 2.2.2 Функції управління охороною праці
- 2.2.3 Управління охороною праці на підприємстві
- 2.2.4 Організація служби охорони праці
- 2.3 Навчання з питань охорони праці
- 2.4 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- 2.4.1 Органи державного нагляду за станом охорони праці
- 2.4.2 Повноваження й права органів державного нагляду за станом охорони праці
- 2.4.3 Громадський контроль з охорони праці
- 2.4.4 Функції комісії з питань охорони праці на підприємстві
- 2.4.5 Відомчий та адміністративний контроль за станом охорони праці
- 2.5 Розслідування та облік нещасних випадків профзахворювань та аварій на виробництві
- 2.5.1 Розслідування нещасних випадків
- 2.5.2 Повідомлення про нещасні випадки, порядок розслідування та ведення їх обліку
- 2.5.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 2.5.4 Розслідування й облік хронічних професійних захворювань
- 2.5.5 Розслідування та облік аварій
- 2.6 Аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- 2.6.1 Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- 2.7 Заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- Тема 3. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства
- 3.1 Загальні положення про санітарно-гігієнічні умови праці
- 3.2 Державне санітарне законодавство
- 3.3 Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- 3.4 Оцінка умов праці
- 3.5 Вплив умов праці на функціонування організму
- Тема 4. Класифікація умов праці за шкідливими чинниками та оцінка їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам
- 4.1 Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- 4.2 Метеорологічні умови та їх вплив на організм
- 4.3 Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- 4.3.1 Виробничий пил
- 4.4 Вентиляція виробничих приміщень
- 4.5 Освітлення виробничих приміщень
- 4.5.1 Вимоги до виробничого освітлення та його вплив на зорову функцію
- 4.5.2 Природне освітлення
- 4.5.3 Штучне освітлення
- 4.5.4 Методи розрахунку штучного освітлення
- 4.6 Вібрація
- 4.6.1 Причини вібрації та характеристика основних вібраційних параметрів
- 4.6.2 Дія вібрації на організм
- 4.6.3 Заходи та засоби захисту від вібрації
- 4.7 Шум, ультразвук та інфразвук
- 4.7.1 Виробничий шум та його основні характеристики
- 4.7.2 Дія шуму на організм людини
- 4.7.3 Методи та засоби захисту
- 4.7.4 Ультразвук
- 4.7.5 Інфразвук
- 4.7.6 Іонізуюче випромінювання
- 4.8 Електромагнітні випромінювання (емп)
- 4.9 Випромінювання оптичного діапазону
- 4.9.1 Інфрачервоне випромінювання
- 4.9.2 Ультрафіолетове випромінювання
- 4.9.3 Лазерне випромінювання
- 4.10 Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення виробничих підприємств
- 5.4.2 Дія електричного струму на організм людини
- 5.4.6 Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки
- Тема 6. Пожежна безпека
- 6.1 Загальні відомості про пожежі
- 6.1.2 Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- 6.1.3 Причини пожеж
- 6.1.4 Негативні й шкідливі чинники пожеж
- 6.2 Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- 6.2.1 Теоретичні основи процесу горіння
- 6.2.2 Класифікація видів горіння
- 6.2.3 Група горючості матеріалів та речовин
- 6.2.4 Показники пожежної та вибухової небезпеки
- 6.2.5 Особливості горіння горючих матеріалів
- 6.2.6 Особливості горіння рідких речовин
- 6.2.7 Особливості горіння пиловидних матеріалів
- 6.2.9 Умови самозаймання речовин
- 6.3 Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- 6.3.2 Класифікація приміщень будівель та зовнішніх установок за вибухопожеж та пожежною небезпекою
- 6.3.3 Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- 6.4 Система попередження пожеж
- 6.4.1 Основні засади системи попередження пожеж
- 6.4.2 Вимоги до системи попередження пожеж
- 6.5 Система пожежного захисту
- 6.5.1 Вимоги до системи пожежного захисту
- 6.5.2 Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- 6.5.3 Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- 6.5.4 Пожежна сигналізація