1.5.1 Основні положення законодавства про працю та охорону праці
До основних законів та підзаконних актів, що регламентують правові відносини у сфері охорони праці відносяться:
Конституція (1996р.)
Кодекс законів про працю (КЗпП)
Закони: «Про охорону праці», «Про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемного благополуччя населення» і ін..
Укази і постанови Президента, Верховної Ради, Кабміну.
Окремі питання що до охорони праці регламентуються Цивільним, Кримінальним та Адміністративним кодексом і здійснюються на засадах, відповідно до яких нікого неможна примусити робити те, що не передбачено Законом.
Основне завдання у підготовці фахівців з питань охорони праці полягає у тому, щоб сформувати в їх свідомості повагу до Основного Закону, до конституційного права і в цілому, до законодавчо-нормативної бази України.
Згідно з Конституцією кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, а її життя й здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найкращою соціальною цінністю (ст. 3).
Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість розвитку держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Основний закон України гарантує право на працю, що дає можливість людині заробляти собі на життя. Конституція гарантує право людині на належні, безпечні й здорові умови праці.
Відповідно до статті 45 Конституція визначає право кожної людини на відпочинок, на оплачувану щорічну відпустку, встановлення скороченого робочого дня для окремих професій і виробництв, скороченого часу роботи в нічні зміни і ін..
Громадяни України мають право на соціальний захист: забезпечення пенсії в разі часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом (ст. 46). це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Всі види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основний Закон держави має найвищу юридичну силу, на ньому ґрунтується вся національна система права. Закони та нормативно-правові акти приймаються на основі конституції і повинні їй відповідати.
Трудові відносини працівників з питань охорони праці та трудового Законодавства регламентує Кодекс Законів про Працю (КЗпП).
У КЗпП зафіксовані питання трудового законодавства: право на працю, обов’язки та права працівників, умови укладання договорів про працю, тривалість робочого часу, обмеження щодо понадурочні роботи, охорона праці жінок та молоді, пільги працівникам, що поєднують роботу з навчанням і т. ін..
В окремих статтях КЗпП зазначено шляхи створення здорових і безпечних умов праці, дотримання вимог охорони праці під час будівництва й експлуатації будівель, споруд та обладнання; заборону введення в експлуатацію підприємств, нових машин та іншого обладнання які не відповідають вимогам охорони праці; обов’язки адміністрації щодо поліпшення умов праці; контроль за дотриманням вимог інструкцій з охорони праці; матеріальну відповідальність за збитки заподіяні працюючим ушкодження їх здоров’я і т. ін..
Державним законодавством встановлюється відповідний рівень умов праці шляхом забезпечення права населення на санітарно-епідеміологічне благополуччя, здоров’я та довголіття.
Закон «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (1994р.) визначає порядок організації державної санітарно-епідемічної служби та державного санітарного нагляду.
Згідно з цим Законом державній реєстрації та гігієнічній регламентації підлягають будь-які небезпечні чинники фізичної, хімічної або біологічної природи наявні у середовищі життя й діяльності людини.
Санітарне та епідеміологічне благополуччя населення – це своєчасна й достовірна інформація про стан здоров’я та наявні чинники розвитку, це створення оптимальних умов життєдіяльності, що забезпечують низький рівень захворюваності, відсутність шкідливого впливу на здоров’я населення чинників навколишнього середовища і т. ін. Підприємства зобов’язані розробляти та здійснювати санітарні й проти епідеміологічні заходи та контролювати виконання вимог санітарного законодавства.
В окремих статтях цього закону зафіксовано вимоги до проектування, будівництва, розробки нових засобів праці та технологій (ст. 15), вимоги до водопостачання (ст. 18),до чистого атмосферного повітря (ст. 19), вимоги до виробничих та жилих приміщень (ст. 22), об’єкти санітарно – гігієнічної експертизи (ст. 10, 11), питання радіаційної безпеки та захист населення від їх шкідливого впливу .
В законах визначено, що кожен громадянин зобов’язаний дбати про збереження навколишнього середовища, відшкодувати завдані ним збитки та не порушувати права й свободи інших людей, неухильно дотримуватися законодавчих вимог, так як незнання законів не звільняє людину від юридичної та іншої відповідальності.
- 1.2 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- 1.3 Виробничий травматизм та професійні захворювання
- 1.4 Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- 1.5 Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- 1.5.1 Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- 1.5.2 Принципи державної політики в галузі охорони праці
- 1.5.3 Право громадян на охорону праці
- 1.5.4 Соціальний захист потерпілих на виробництві
- 1.5.5 Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- 1.5.6 Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров’я
- 1.5.7 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці та обов’язки працівників щодо виконання нормативних актів
- 1.5.8 Державні нормативні акти про охорону праці
- 1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- 1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- 1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- 1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- 1.6.2 Адміністративна відповідальність
- 1.6.3 Матеріальна відповідальність
- 1.6.4 Кримінальна відповідальність
- Тема 2. Державне управління та організація робіт з питань охорони праці на виробництві
- 2.1 Організація охорони праці на підприємстві
- 2.2 Органи державного управління охороною праці
- 2.2.1 Система управління охороною праці
- 2.2.2 Функції управління охороною праці
- 2.2.3 Управління охороною праці на підприємстві
- 2.2.4 Організація служби охорони праці
- 2.3 Навчання з питань охорони праці
- 2.4 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- 2.4.1 Органи державного нагляду за станом охорони праці
- 2.4.2 Повноваження й права органів державного нагляду за станом охорони праці
- 2.4.3 Громадський контроль з охорони праці
- 2.4.4 Функції комісії з питань охорони праці на підприємстві
- 2.4.5 Відомчий та адміністративний контроль за станом охорони праці
- 2.5 Розслідування та облік нещасних випадків профзахворювань та аварій на виробництві
- 2.5.1 Розслідування нещасних випадків
- 2.5.2 Повідомлення про нещасні випадки, порядок розслідування та ведення їх обліку
- 2.5.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 2.5.4 Розслідування й облік хронічних професійних захворювань
- 2.5.5 Розслідування та облік аварій
- 2.6 Аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- 2.6.1 Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- 2.7 Заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- Тема 3. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства
- 3.1 Загальні положення про санітарно-гігієнічні умови праці
- 3.2 Державне санітарне законодавство
- 3.3 Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- 3.4 Оцінка умов праці
- 3.5 Вплив умов праці на функціонування організму
- Тема 4. Класифікація умов праці за шкідливими чинниками та оцінка їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам
- 4.1 Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- 4.2 Метеорологічні умови та їх вплив на організм
- 4.3 Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- 4.3.1 Виробничий пил
- 4.4 Вентиляція виробничих приміщень
- 4.5 Освітлення виробничих приміщень
- 4.5.1 Вимоги до виробничого освітлення та його вплив на зорову функцію
- 4.5.2 Природне освітлення
- 4.5.3 Штучне освітлення
- 4.5.4 Методи розрахунку штучного освітлення
- 4.6 Вібрація
- 4.6.1 Причини вібрації та характеристика основних вібраційних параметрів
- 4.6.2 Дія вібрації на організм
- 4.6.3 Заходи та засоби захисту від вібрації
- 4.7 Шум, ультразвук та інфразвук
- 4.7.1 Виробничий шум та його основні характеристики
- 4.7.2 Дія шуму на організм людини
- 4.7.3 Методи та засоби захисту
- 4.7.4 Ультразвук
- 4.7.5 Інфразвук
- 4.7.6 Іонізуюче випромінювання
- 4.8 Електромагнітні випромінювання (емп)
- 4.9 Випромінювання оптичного діапазону
- 4.9.1 Інфрачервоне випромінювання
- 4.9.2 Ультрафіолетове випромінювання
- 4.9.3 Лазерне випромінювання
- 4.10 Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення виробничих підприємств
- 5.4.2 Дія електричного струму на організм людини
- 5.4.6 Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки
- Тема 6. Пожежна безпека
- 6.1 Загальні відомості про пожежі
- 6.1.2 Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- 6.1.3 Причини пожеж
- 6.1.4 Негативні й шкідливі чинники пожеж
- 6.2 Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- 6.2.1 Теоретичні основи процесу горіння
- 6.2.2 Класифікація видів горіння
- 6.2.3 Група горючості матеріалів та речовин
- 6.2.4 Показники пожежної та вибухової небезпеки
- 6.2.5 Особливості горіння горючих матеріалів
- 6.2.6 Особливості горіння рідких речовин
- 6.2.7 Особливості горіння пиловидних матеріалів
- 6.2.9 Умови самозаймання речовин
- 6.3 Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- 6.3.2 Класифікація приміщень будівель та зовнішніх установок за вибухопожеж та пожежною небезпекою
- 6.3.3 Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- 6.4 Система попередження пожеж
- 6.4.1 Основні засади системи попередження пожеж
- 6.4.2 Вимоги до системи попередження пожеж
- 6.5 Система пожежного захисту
- 6.5.1 Вимоги до системи пожежного захисту
- 6.5.2 Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- 6.5.3 Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- 6.5.4 Пожежна сигналізація