3.1. Класифікація діагностичних моделей
Діагностика — розділ медицини, що вивчає методи та принципи встановлення діагнозу (діагноз — розпізнання). Це особливий вид лікарської діяльності, що має багато схожого з науковим пізнанням. Лікар є суб'єктом, а хворий — об'єктом пізнання.
Під час дослідження хворого лікар будує модель хвороби, яку зіставляє з еталоном — нозологічною формою, описаною мовою сучасної науки. Більш конкретний зміст поняття діагноз — це короткий лікарський висновок про суть хвороби та стан хворого, а висновок може бути у двох формах "здоровий" або "хворий". Вважається, що коли у людини не виявлено прояву патології, то вона є "здоровою", а якщо є відхилення та зміни від фізіологічної норми, то вона "хвора". Але такий підхід є досить умовним, тому що у людини може бути принаймні чотири стани:
1) оптимальна стійкість до дії патогенних факторів, коли хороша фізична, психічна та соціальна адаптованість;
2) передхвороба, коли можливий розвиток патологічного процесу без зміни сили дії патогенного фактора, внаслідок зниження резистентності;
3) стан, який характеризується наявністю патологічного процесу без специфічних симптомів хвороби;
4) хвороба, тобто такий прояв патологічного процесу, який позначається на соціальному статусі хворого.
У зв'язку з цим валеологія розглядає три типи діагностичних моделей:
1. Нозологічна діагностика.
2. Донозологічна діагностика за функціональними показниками.
3. Діагностика здоров'я за прямими показниками. Вибір моделі залежить від мети діагностики, тобто
стан одного й того ж пацієнта може бути описаний різними моделями. При цьому головним буде не симптоматика, а інтерпретація та інтеграція при остаточному формулюванні діагнозу. З позиції валеології діагноз — це логічна формула, в якій відображено стан індивіда, виражений у поняттях сучасної медичної науки.
- Оглавление
- Розділ 1.Поняття про валеологію. Об'єкт, метод та методологічні основи, історія розвитку науки
- 1.1. Валеологія як наука
- 1.2. Здоров'я та хвороба
- 1.3. Об'єкт валеології
- 1.4. Методологічні основи валеології
- 1.5. Основні завдання валеології
- 1.6. Початок та історія розвитку валеології
- 1.7. Дефініції та понятійний апарат
- 1.8. Вплив екологічних факторів на здоров'я людини
- Розділ 2. Людина та її здоров'я з позиції системного підходу
- 2.1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя
- 2.2. Давні холістичні системи
- 2.3. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу
- Розділ 3. Діагностика індивідуального здоров'я
- 3.1. Класифікація діагностичних моделей
- 3.2. Донозологічна діагностика здоров'я за функціональними показниками
- 3.3. Діагностика рівня здоров'я за прямими показниками
- 3.4. Діагностика рівня здоров'я за резервами біоенергетики
- Розділ 4. Валеологічні аспекти психічного здоров'я
- 4.1. Поняття про психіку здоров'я, структура психіки
- 4.2. Природні особистості психіки
- 4.3. Набуті у процесі життя особливості психіки. Вчення про стрес, загальний адаптаційний синдром
- 4.4. Механізми психічного та фізіологічного стресу
- 4.5. Наслідки стресу
- 4.6. Профілактика психічного стресу та корекція його наслідків
- 4.7. Сучасні підходи до психічного оздоровлення
- Розділ 5. Репродуктивне здоров'я та хвороби, що передаються статевим шляхом
- 5.1. Фізіологія репродуктивної системи
- 5.2. Статевий цикл людини та статева поведінка
- 5.3. Загальне уявлення про репродуктивну здатність, репродуктивний потенціал
- 5.4. Фактори формування та збереження репродуктивного здоров'я
- 5.5. Статева культура, як передумова репродуктивного здоров'я
- 5.6. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я
- Розділ 6. Оздоровлення, механізми управління здоров'ям
- 6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта
- 6.2. Механізм оздоровчої дії фізичних вправ
- 6.3. Методи загартовування
- 6.4. Масаж
- Розділ 7. Функції органів травлення. Принципи оздоровчого харчування
- 7.1. Їжа та характер харчування
- 7.2. Поживні речовини — білки, жири, вуглеводи
- 7.3. Вітаміни (від vita — життя)
- 7.4. Мінеральні речовини (від minera - - руда)
- 7.5. Голодування, фізичні процеси під час голодування
- 7.6. Використання голодування з метою оздоровлення
- Розділ 8. Дихання та механізм оздоровлення організму дихальною гімнастикою
- 8.1. Механізм газообміну між повітрям та тканинами організму
- 8.2. Регуляція дихання
- 8.3. Дихання як спосіб оздоровлення
- Розділ 9. Загальне уявлення про серцево-судинну систему
- 9.1. Серце та його функції
- 9.2. Будова та функція судин
- 9.3. Порушення діяльності серцево-судинної системи та їх запобігання
- Розділ 10. Медико-соціальні проблеми наркотизму
- 10.1. Наркоманія та її розповсюдження
- 10.2. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини
- 10.3. Вплив алкоголю на організм людини
- 10.4. Вплив паління на організм людини
- 10.5. Заходи боротьби з наркоманією
- Розділ 11.Види та форми насильницької поведінки
- 11.1. Поняття насильницької поведінки, її ознаки та класифікація
- 11.2. Агресивність та її природа
- 11.3. Насильство у сімейних відносинах, насильство проти жінок та дітей
- 11.4. Попередження та подолання насильства: міжнародний досвід та роль правоохоронних органів