7.3. Вітаміни (від vita — життя)
Це низькомолекулярні органічні сполуки, які не утворюються взагалі або недостатньо в організмі, тому людина повинна отримувати їх із їжею для забезпечення належної ферментативної активності.
Розрізняють групи жиророзчинних (А, Е, Д, К) і водорозчинних (С та група В) вітамінів.
Гопкінс Ф.Г. відкрив вітаміни А (ретинол) та Д (кальциферол), за що одержав Нобелівську премію 1929 р., а Каррер П. довів перетворення каротину на вітамін А (Нобелівська премія 1937 р.)
Віндаус А. відкрив утворення вітаміну Д з ергостерину (Нобелівська премія 1928 р.)
Вітамін К (філлохінон) відкрив X. Дам, який одержав Нобелівську премію 1943 р., а його структуру встановив Е.А. Дойзі (Нобелівська премія 1943 р.)
Хоуорс У.Н. синтезував вітамін С, Нобелівська премія 1937 р.
Двічі лауреат Нобелівської премії та лауреат Ленінської премії миру Лайнус Полінг надавав великого значення вітамінам для людини.
Потреба у вітамінах залежить від багатьох факторів. Головні з них:
• стать, у чоловіків потреба у вітамінах вища, ніж у жінок;
• вік, у похилих людей потреба зростає на 25-30%;
• характер праці і фізичні навантаження;
• емоційний стан;
• загальний стан організму.
Л. Полінг у книзі "Вітамін С і здоров'я" сформулював теорію ортомолекулярної медицини, яка підкреслює значення вітаміну "С" і амінокислот для підтримки оптимального середовища для мозку. Вітаміну Е (токоферолу) присвячено книгу американського вченого Н. -Вай — "Ваш ключ до здорового серця".
Якщо атом або група атомів мають вільні (непарні) електрони, вони називаються вільними радикалами. Це дуже реакційно здатні, негативно заряджені електричні фрагменти молекул, які можуть або відбирати електрони в інших молекул, або приєднуватись до них, що завершується руйнуванням біологічних мембран, змінами у хромосомах, мутаціями генів, а внаслідок цього загибеллю клітин. Численні дослідження вказують нате, що причиною багатьох хвороб є значне зростання кількості вільних радикалів, яких Л. Полінг назвав "вільними хуліганами".
Велика кількість вільних радикалів виникає під час запальних процесів в організмі, перебуванні в екологічно забруднених місцях, вдиханні вихлопних газів автомобілів або диму цигарок. Потрапляючи до легень, шкідливі речовини утворюють вільні радикали руйнують стінки альвеол і сприяють розвитку раку легень. Старіння також пов'язано з утворенням великої кількості вільних радикалів.
Антиоксиданти — це речовини, які зв'язують вільні радикали, таким чином захищаючи від їхньої дії клітини. Вітаміни А, С, Е та каротини — найбільш поширені природні антиоксиданти.
Великі дози цих вітамінів проявляють профілактичну протипухлинну дію, особливо вітамін С (аскорбінова кислота), який попереджає утворення в шлунку канцерогенних речовин (нітрозамінів) із білків, інших азотовмісних речовин.
При палінні прискорено витрачається аскорбінова кислота, людина, що палить до 10 цигарок на день, мусить додатково приймати 400 мг вітаміну.
Вітаміни А, Е, С попереджають старіння імунної системи, зберігають нормальну функцію статевих залоз, сприяють підвищенню фізичної працездатності, скорочення тривалості сну, потрібного для відновлення сил людині. Вони підвищують резистентність, зменшують токсичний вплив різних забруднювачів навколишнього середовища, тютю-нопал і ння, вживання алкоголю, стресів.
Отже, ці вітаміни здоров'я абсолютно необхідні для збереження фізичного, психічного і сексуального здоров'я. х використовують у таких дозах — вітамін С — 1-1,5 г, вітамін Е — 10 мг або 800-1000 МО, вітамін А — 1-2,5 мг або 10-25 тис. МО, каротин — 6 мг. Основні джерела вітамінів
А (каротини) — риб'ячий жир, морква, молоко, м'ясо та жирна риба, яйця, печінка, тернослив, кабак, петрушка, абрикоси, капуста.
Д (ергостерини) — молоко, дріжджі, м'ясо і жирна риба, риб'ячий жир, масло, яйця.
Е — зародки злакових, арахісова, соєва, кукурудзяна олія, горіхи, насіння соняшника, печінка, яйця.
С — чорна смородина, цитрусові, зелені овочі, салат, перець, капуста, шипшина.
Дуже багато вітамінів (особливо групи В) і мінеральних речовин знаходиться у висівках злакових.
При зберіганні вміст вітамінів дуже зменшується, -тому вітамінні продукти слід зберігати у добре закритому глиняному або фарфоровому посуді в темному місці (підвал, холодильник, але не заморожувати).
Фрукти краще вживати сирими, а овочі готувати на пару за невеликий проміжок часу в невеликій кількості води (томати та цибулю без води) у герметично закритому посуді, краще під гнітом або у мікрохвильовій печі. Вода, в якій варились овочі, містить багато вітамінів і мінералів.
- Оглавление
- Розділ 1.Поняття про валеологію. Об'єкт, метод та методологічні основи, історія розвитку науки
- 1.1. Валеологія як наука
- 1.2. Здоров'я та хвороба
- 1.3. Об'єкт валеології
- 1.4. Методологічні основи валеології
- 1.5. Основні завдання валеології
- 1.6. Початок та історія розвитку валеології
- 1.7. Дефініції та понятійний апарат
- 1.8. Вплив екологічних факторів на здоров'я людини
- Розділ 2. Людина та її здоров'я з позиції системного підходу
- 2.1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя
- 2.2. Давні холістичні системи
- 2.3. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу
- Розділ 3. Діагностика індивідуального здоров'я
- 3.1. Класифікація діагностичних моделей
- 3.2. Донозологічна діагностика здоров'я за функціональними показниками
- 3.3. Діагностика рівня здоров'я за прямими показниками
- 3.4. Діагностика рівня здоров'я за резервами біоенергетики
- Розділ 4. Валеологічні аспекти психічного здоров'я
- 4.1. Поняття про психіку здоров'я, структура психіки
- 4.2. Природні особистості психіки
- 4.3. Набуті у процесі життя особливості психіки. Вчення про стрес, загальний адаптаційний синдром
- 4.4. Механізми психічного та фізіологічного стресу
- 4.5. Наслідки стресу
- 4.6. Профілактика психічного стресу та корекція його наслідків
- 4.7. Сучасні підходи до психічного оздоровлення
- Розділ 5. Репродуктивне здоров'я та хвороби, що передаються статевим шляхом
- 5.1. Фізіологія репродуктивної системи
- 5.2. Статевий цикл людини та статева поведінка
- 5.3. Загальне уявлення про репродуктивну здатність, репродуктивний потенціал
- 5.4. Фактори формування та збереження репродуктивного здоров'я
- 5.5. Статева культура, як передумова репродуктивного здоров'я
- 5.6. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я
- Розділ 6. Оздоровлення, механізми управління здоров'ям
- 6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта
- 6.2. Механізм оздоровчої дії фізичних вправ
- 6.3. Методи загартовування
- 6.4. Масаж
- Розділ 7. Функції органів травлення. Принципи оздоровчого харчування
- 7.1. Їжа та характер харчування
- 7.2. Поживні речовини — білки, жири, вуглеводи
- 7.3. Вітаміни (від vita — життя)
- 7.4. Мінеральні речовини (від minera - - руда)
- 7.5. Голодування, фізичні процеси під час голодування
- 7.6. Використання голодування з метою оздоровлення
- Розділ 8. Дихання та механізм оздоровлення організму дихальною гімнастикою
- 8.1. Механізм газообміну між повітрям та тканинами організму
- 8.2. Регуляція дихання
- 8.3. Дихання як спосіб оздоровлення
- Розділ 9. Загальне уявлення про серцево-судинну систему
- 9.1. Серце та його функції
- 9.2. Будова та функція судин
- 9.3. Порушення діяльності серцево-судинної системи та їх запобігання
- Розділ 10. Медико-соціальні проблеми наркотизму
- 10.1. Наркоманія та її розповсюдження
- 10.2. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини
- 10.3. Вплив алкоголю на організм людини
- 10.4. Вплив паління на організм людини
- 10.5. Заходи боротьби з наркоманією
- Розділ 11.Види та форми насильницької поведінки
- 11.1. Поняття насильницької поведінки, її ознаки та класифікація
- 11.2. Агресивність та її природа
- 11.3. Насильство у сімейних відносинах, насильство проти жінок та дітей
- 11.4. Попередження та подолання насильства: міжнародний досвід та роль правоохоронних органів