9.1. Серце та його функції
Серце порівнюють із насосом, який перекачує кров. Воно складається із правої та лівої частини, кожну з яких поділено на передсердя та шлуночок. Побудована стінка серця з трьох шарів:
— зовнішній, або епікард (від ері — над, kardia — серце);
— середній, або міокард (від myos — м'яз, kardia — серце);
— внутрішній, або ендокард (від endos — усередині, kardia — серце).
Скорочення м'язових клітин міокарда забезпечується збудженням, яке зароджується та проходить по провідній системі. Ця система складається із синусно-передсердного та передсердно-шлуночкового вузлів, з'єднаних між собою, а також пучка Гісса, який роз'єднується на дві ніжки, що розгалужуються в шлуночках.
Визначає частоту скорочень синусно-передсердний вузол, клітини якого здатні довільно утворювати нервові імпульси частотою 60-80 за хвилину. Ці імпульси розповсюджуються по передсердям, викликаючи їхнє скорочення, та збуджують передсердно-шлуночковий вузол, імпульси якого зумовлюють скорочення шлуночків. Завдяки затримці імпульсів у другому вузлі, відбувається неодночасне скорочення передсердь та шлуночків, спочатку збудження охоплює передсердя, а вже пізніше, коли кров із них потрапить у шлуночки, воно забезпечить скорочення наповнених кров'ю шлуночків. Прискорюється розповсюдження імпульсів наявністю між клітинами міокарда особливих контактів між їхніми мембранами — нексусів. Електричні процеси, які відбуваються у провідниковій системі серця, можливо реєструвати, їхній графічний запис — це електрокардіограма.
Діяльність серця регулюється нервовою системою, структури якої контактують із вузлами серця, що позначається на його роботі. Так, симпатичні нерви прискорюють частоту скорочення та збільшують їхню силу, а парасимпатичні — діють протилежно.
З віком у міокарді та епікарді зростає кількість клітин жирової тканини. Це збільшує товщину стінки серця, але зменшує об'єм внутрішніх порожнин та погіршує живлення його власних клітин. Попередити такі зміни можливо регулярними фізичними вправами та правильним харчуванням. Фізичні вправи та фізична праця зумовлюють збільшення серця. Крім того, скорочення скелетних м'язів кінцівок сприяє руху крові проти сили гравітації, тому фізична активність полегшує роботу серця, а гіподинамія зумовлює його посилену роботу.
Процеси, які відбуваються протягом одного серцевого скорочення, називаються серцевим циклом. Він складається з трьох фаз — систола (від systole — скорочення) передсердь, систола шлуночків, загальна діастола (від diastole — розслаблення). У стані спокою тривалість кожної фази відповідно 0,1 с; 0,3 с; 0,4 с.
Під час загальної діастоли кров надходить від порожнистих вен у праву частину серця, а від легеневих — у ліву. Потім відбувається скорочення передсердь, які викидають кров до шлуночків, а потім систола шлуночків виводить кров із серця. У протилежному напрямку рухатись крові не дозволяють клапани, які перекривають отвори між передсердями й шлуночками та між шлуночками й судинами. Закривання отворів клапанами супроводжується появою звуків — систолічного та діастолічного, які можливо почути завдяки приладам, що посилюють звуки.
Кількість крові, яка викидається шлуночками під час однієї систоли, називається систолічним або ударним об'ємом крові. Його величина складає 70-100 мл, вона залежить від фізичної тренованості. У стані спокою із серця переміщується кількість крові, яка дорівнює її загальному вмісту в організмі, це хвилинний об'єм серця. При важкій роботі, фізичному навантаженні він зростає у кілька разів, це залежить від функціонального резерву здоров'я.
Реєстрація електричних процесів у серці здійснюється після накладання спеціальних електродів на кінцівки та міжреберні ділянки грудної стінки. Виконують запис у трьох стандартних (від кінцівок) та семи грудних відведеннях. Найбільш повна схема зміни електричних потенціалів серця спостерігається у першому стандартному відведенні, тобто між правим та лівим п'ястком (рис. 1).
Зубець Р відповідає збудженню передсердь, комплекс QRS— збудженню шлуночків, Т — зворотному переміщенню збудження від верхівки серця, інтервали RQ— часу збудження передсердно-шлуночкового вузла, ТР — загальній діастолі серця.
- Оглавление
- Розділ 1.Поняття про валеологію. Об'єкт, метод та методологічні основи, історія розвитку науки
- 1.1. Валеологія як наука
- 1.2. Здоров'я та хвороба
- 1.3. Об'єкт валеології
- 1.4. Методологічні основи валеології
- 1.5. Основні завдання валеології
- 1.6. Початок та історія розвитку валеології
- 1.7. Дефініції та понятійний апарат
- 1.8. Вплив екологічних факторів на здоров'я людини
- Розділ 2. Людина та її здоров'я з позиції системного підходу
- 2.1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя
- 2.2. Давні холістичні системи
- 2.3. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу
- Розділ 3. Діагностика індивідуального здоров'я
- 3.1. Класифікація діагностичних моделей
- 3.2. Донозологічна діагностика здоров'я за функціональними показниками
- 3.3. Діагностика рівня здоров'я за прямими показниками
- 3.4. Діагностика рівня здоров'я за резервами біоенергетики
- Розділ 4. Валеологічні аспекти психічного здоров'я
- 4.1. Поняття про психіку здоров'я, структура психіки
- 4.2. Природні особистості психіки
- 4.3. Набуті у процесі життя особливості психіки. Вчення про стрес, загальний адаптаційний синдром
- 4.4. Механізми психічного та фізіологічного стресу
- 4.5. Наслідки стресу
- 4.6. Профілактика психічного стресу та корекція його наслідків
- 4.7. Сучасні підходи до психічного оздоровлення
- Розділ 5. Репродуктивне здоров'я та хвороби, що передаються статевим шляхом
- 5.1. Фізіологія репродуктивної системи
- 5.2. Статевий цикл людини та статева поведінка
- 5.3. Загальне уявлення про репродуктивну здатність, репродуктивний потенціал
- 5.4. Фактори формування та збереження репродуктивного здоров'я
- 5.5. Статева культура, як передумова репродуктивного здоров'я
- 5.6. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я
- Розділ 6. Оздоровлення, механізми управління здоров'ям
- 6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта
- 6.2. Механізм оздоровчої дії фізичних вправ
- 6.3. Методи загартовування
- 6.4. Масаж
- Розділ 7. Функції органів травлення. Принципи оздоровчого харчування
- 7.1. Їжа та характер харчування
- 7.2. Поживні речовини — білки, жири, вуглеводи
- 7.3. Вітаміни (від vita — життя)
- 7.4. Мінеральні речовини (від minera - - руда)
- 7.5. Голодування, фізичні процеси під час голодування
- 7.6. Використання голодування з метою оздоровлення
- Розділ 8. Дихання та механізм оздоровлення організму дихальною гімнастикою
- 8.1. Механізм газообміну між повітрям та тканинами організму
- 8.2. Регуляція дихання
- 8.3. Дихання як спосіб оздоровлення
- Розділ 9. Загальне уявлення про серцево-судинну систему
- 9.1. Серце та його функції
- 9.2. Будова та функція судин
- 9.3. Порушення діяльності серцево-судинної системи та їх запобігання
- Розділ 10. Медико-соціальні проблеми наркотизму
- 10.1. Наркоманія та її розповсюдження
- 10.2. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини
- 10.3. Вплив алкоголю на організм людини
- 10.4. Вплив паління на організм людини
- 10.5. Заходи боротьби з наркоманією
- Розділ 11.Види та форми насильницької поведінки
- 11.1. Поняття насильницької поведінки, її ознаки та класифікація
- 11.2. Агресивність та її природа
- 11.3. Насильство у сімейних відносинах, насильство проти жінок та дітей
- 11.4. Попередження та подолання насильства: міжнародний досвід та роль правоохоронних органів