14. Коливання стоку річок.

Стік — процес стікання дощових і талих вод у водойми і зниження рельєфу під дією сили тяжіння. У вузькому розумінні — кількість води, що стікає з водозбору за певний період часу. Проходять як по земній поверхні (поверхневий стік), так і в товщі земної кори(підземний стік).

Поверхневий стік — стік води атмосферних опадів з певної території в річки. Поверхневий стік поділяється на схильний стік і русловий (річковий). Процес стоку — складова ланка кругообігу води на Землі.

Підземний стік — рух підземних вод від області живлення до областей витрати під дією гідравлічного напору або сили тяжіння у процесі кругообігу води в природі. Також узагалі кількість підземних вод, що стікає з певної території. Підземний стік характеризується коефіцієнтом, що показує, яка частина атмосферних опадів йде на живлення підземних вод, а також витратою, модулем, об'ємом.

Графічна зміна стоку в часі виражається гідрографом та сумарною кривою стоку. Величина і режим стоку залежать від водного балансу водозборів (опадів,випаровування), характера рельєфу і геологічної будови, ґрунтового покрову і рослинності території. Стік визначає ерозію, природний дренаж і орошення, перенос і відкладення продуктів денудації.

На рівнинах максимум стоку спостерігається переважно в найбільш заволожених лісових зонах на узбережжях материків. В горах величина стоку зростає до певної висоти здебільшого на навітряних схилах хребтів.

Характерною особливістю стоку є його мінливість у просторі і за часом. В річному ході стоку виділяються фази: повені, паводки, межень. Відносно рівномірний протягомроку стік називається зарегульованим.