59. Морфометричні характеристики озер.

Озера відрізняються між собою за розмірами і формою. Кількісні показники розміру озера виражаються його морфометричними характеристиками, до яких належать: довжина, ширина, площа, глибина, об’єм водної маси, порізаність берегової лінії і її довжина. Площа озера (Fоз) характеризує площу водної поверхні (без островів) і визначається по карті за допомогою планіметра або палетки. Довжина озера (L) – найкоротша віддаль між двома найбільш віддаленими точками його берегової лінії, заміряна по поверхні озера. Ширина озера може бути найбільшою (Bmax) і середньою (Всер ). Середня ширина дорівнює відношенню площі озера до його довжини: Довжина берегової лінії (l) – це довжина урізу води (довжина нульової ізобати). Порізаність берегової лінії (K) – відношення довжини берегової лінії до довжини кола з площею, яка дорівнює площі озера: Об’єм води в озері можна визначити за батометричною картою як суму окремих шарів озерної улоговини, обмежених певними ізобатами. Ці шари наближено являють собою зрізані конуси, і їх об’єм становитиме: Де f1, f2...fn – площі, обмежені ізобатами; H – відстань між ізобатами. Здесь собраны только лучшие модели! m.ua Загальний об’єм води дорівнює сумі часткових об’ємів. Середня глибина озера (hсер) дорівнює відношенню об’єму води в озері до площі дзеркала: Максимальна глибина вимірюється безпосередньо.

62. Водний баланс і рівневий режим озер Об’єм води в будь-якому озері постійно змінюється: частина води витрачається з озера, частина надходить до нього. Рівновага, котра існує між зміною об’єму води в озері за якийсь час, і кількістю води, що надходить до озера і витрачається за той самий час, називаєтьсяводним балансом. Від співвідношення між надходженням води та її витрачанням за один і той же проміжок часу залежить величина водної маси водойми та її зміни в часі. Це зумовлює основні риси гідрологічного режиму озера.

За водним балансом озера поділяються на безстічні йстічні.

Безстічні озера – це озера, які не мають а ні поверхневого, а ні підземного стоку, а витрачають воду лише на випаровування.

Стічні озера – це такі озера, з поверхні яких вода витрачається на випаровування і на поверхневий та підземний стік. Серед стічних озер виділяються проточні озера, в яких стік становить значну частку водної маси. В цих озерах добре спостерігається течія, пов'язана з режимом річок, що впадають та витікають.

Окрему групу складають озера з перемінним стоком. Вони мають стік під час водопіль та паводків, а в межень належать до безстічних озер, бо водотоки, які витікають з них, пересихають.

Вода в озеро може надходити за рахунок атмосферних опадів на поверхню озера та притоку річкових і підземних вод з водозбору. Витрачання води відбувається внаслідок випаровування з поверхні озера, руслового й підземного стоку з озера. Величина окремих елементів водного балансу і співвідношення між ними залежать від кліматичних умов, характеру водообміну, розмірів улоговини озера та його водозбірної площі.