21. Підземні води, їх види

Підземні води – це води, які знаходяться в товщі земної кори, за-повнюючи різноманітні пустоти гірських порід (пори, тріщини, каверни тощо). Підземні води є складовою частиною гідросфери, вони перебува-ють у тісному зв’язку з атмосферними опадами, водами річок, озер, мо-рів, різних штучних водойм та водотоків. Підземні води України відіграють велику роль у водопостачанні країни. Вони забезпечують понад 50% господарсько-питного водопоста-чання. Загальна прогнозні ресурси прісних підземних вод України ста-новлять 22516,9 млн м3 . Запаси підземних вод дуже нерівномірно роз-поділені по території України: 65% ресурсів зосереджено в Дніпровсько-Донецькому та Волино-Подільському артезіанських басейнах. Причор-номорський артезіанський басейн та інші гідрогеологічні райони мають менш сприятливі умови формування підземних вод.

1. За характером знаходження в гірських породах підземні води поділяються на: порові, що заповнюють піски, гравій та інші сипкі породи; пластові, що залягають в шарах осадових гірських порід; трі-щині, або жильні – у скельних породах; карстові – в розчинних гірських породах (вапняках, гіпсах, доломітах). 2. За гідравлічними умовами підземні води поділяють на на- пірні (артезіанські та глибинні) і безнапірні (ґрунтові). 3. За температурою підземні води поділяють на винятково холо-дні (нижче 0° С), дуже холодні (4-20° С), теплі (20-37° С), гарячі (37-42° С), дуже гарячі (42-100° С), винятково гарячі (понад 100° С). До терма-льних вод відносять води з температурою більше 20° С. Такі води зу-стрічаються, наприклад, на Кавказі і на Камчатці. 4. За мінералізацією підземні води поділяють на прісні (до 1 %о), солонуваті (1-25 %о), солоні (25-50 %о) і розсоли ( більше 50 %о). Склад прісних підземних вод часто близький до складу пов’язаних із ними по-верхневих вод (переважають іони НСО3-, Са2+; НСО3-,SO42-, Са2+; рідко SO42-, НСО3-, Са2+). Солонуваті підземні води частіше можна віднести до гідрокарбонатного або сульфатного класу, переважають катіони Са2+,Na+, Mg2+. Солоні підземні води і розсоли можуть бути пов’язані із сучасними або стародавніми морськими басейнами, а також утворюва-тись під час вилуговування легкорозчинних солей NaCl, KCl, CaCl2 та ін. Переважають іони Cl-, Na+, Ca2+.

Підземні води, що чинять бальнеологічний вплив на організм лю-дини, називають мінеральними. Вони поділяються на вуглекислі (бор-жомі, нарзан), сульфідні, або сірководневі (води Мацести), залізисті і миш’яковисті (мінеральні води Кавказу, Закарпаття та ін.), радонові во-ди (Цхалтубо, П’ятигорська) та ін. 5. За характером залягання підземні води на Землі можна поді-лити на дві великі групи: підземні води суші і підземні води під океана-ми і морями. Останні вивченні не достатньо. Підземні води суші можна поділити на підземні води зони аерації та зони насичення. Зона аерації охоплює верхні, не насичені водою шари ґрунтів, включаючи ґрунт від денної поверхні до рівня ґрунтових вод. Через цю зону здійснюється зв’язок підземних вод з атмосферою. Зона насичення характеризується тим, що пори і пустоти в її межах повністю заповнені рідкою водою. Зверху ця зона обмежена зоною аерації або зо-ною багаторічномерзлих ґрунтів, знизу – глибиною критичних темпера-тур, при яких існування рідкої води неможливе. У зоні насичення на ко-нтинентах знаходяться підземні води трьох типів – безнапірні ґрунтові, напірні артезіанські і глибинні. Під океанами і морями зона аерації відсутня, а в зоні насичення присутні напірні води, що або гідравлічно зв’язані з підземними водами континентів, або не зв’язані з ними.