23.Водний режим річок. Фази водного режиму.

Режи́м річо́к — закономірна зміна стану річок з часом, яка залежить в першу чергу від кліматичних умов. Виявляється у вигляді коливань рівнів і витрат води.

Кількість води в річках змінюється за сезонами.

Найвищий рівень води в річці буває щороку в певний час, його називають повінню. Вона настає після танення льоду та снігу в горах влітку чи внаслідок танення льоду (снігу) під час відлиг.

Найнижчий рівень води в річці — межень. Вона буває посушливої погоди.

Паводки — раптові підйоми рівня води в будь-який час року.

На річках, що протікають по території, де відбувається зміна пір року, взимку спостерігається льодостав — період нерухомого льоду на річках, а на весні льодохід.

Річний цикл водного режиму річок можна поділити на декілька характерних періодів, які називаються фазами водного режиму. В основному виділяють 4 фази: весняна повінь, літня межень, дощові паводки і зимова межень. У деяких річок відсутні літня межень або осінні паводки.

Повінь – фаза водного режиму, яка щорічно повторюється і характеризується підвищенням водності річки та підйомом рівнів води.

Дощові паводки – відносно короткочасні і швидкі підйоми рівнів та збільшення витрат води в річці під впливом випадіння в басейні дощів.

Межень – фаза водного режиму, яка характеризується малою водністю відносно періоду повені або дощів. Причиною малої водності є зменшення надходження води з водозбірної площі (басейну) річки. Розрізняють літню і зимову межень. Межень може бути стійкою або переривчастою дощовими паводками (літня) чи відлигами (зимова).

Виділяють річки з простим і складним водним режимом. Складний режим спостерігається у великих річок, басейни яких розташовані в декількох географічних зонах (Амур, Єнісей, Об, Дунай). Малі і середні річки, як правило, мають простий водний режим.

За характером водного режиму, Б.Д. Зайковим була розроб лена класифікація річок СНД. Всі річки поділяються на три групи:

- річки з весняною повінню;

- річки з повінню у теплу пору року (літній час);

- річки з паводковим режимом.

Основною характеристикою водності річки є витрата води (Q,м3/с)– це кількість води, яка протікає в будь-якому живому перерізі річки за одиницю часу (1сек) і визначається за формулою:

Де w – площа живого перерізу, м2;

V – середня швидкість течії для всього живого перерізу, м/с.

Для кількісної оцінки стоку річок також використовуються такі характеристики, як об’єм стоку, модуль стоку, шар стоку, коефіцієнт стоку.

Об’єм стоку (W) – це кількість води, яка протікає в даному створі русла річки за якийсь час і виражається в м3 або км3. Якщо відома середня витрата води (Q, м3/с ) за якийсь період (Т, діб),то об’єм стоку становитиме:

Модулем стоку (М) називається кількість води, яка надходить до русла з одиниці площі водозбору (1 км2) за одиницю часу (1 с) і виражається в літрах за секунду з 1 км2 (л/с•км2). Розрахункова формула має вигляд:

Де Q – витрата води, м3/с;

F – площа водозбору, км2.

Шар стоку характеризує висоту шару води в міліметрах, яку можна отримати, якщо об’єм стоку за певний час розподілити по всій площі водозбору річки. Шар стоку визначається за формулою:Коефіцієнт стоку – це відношення величини шару стоку (у) з площі басейну за деякий проміжок часу до величини шару атмосферних опадів (х), які випали на площу басейну за той же час.