logo
Экзамен 2014

9.Болота та їх походження

Болотом називається надлишково зволожена ділянка земної поверхні, для якої характерні процеси торфоутворення та специфічна вологолюбна рослинність. Перезволожені ділянки суші за наявності незначного шару торфу (менше 30 см ) відносять до заболочених земель.

Болота можуть виникати шляхом заростання озер (водойм) або заболочування суші (рис. 4.3).

Болота можуть виникати шляхом заростання озер (водойм) або заболочування суші (рис. 4.3).

Заростання озер – це нормальний процес їх розвитку. Безперервний процес виносу в озеро мінеральних і органічних частинок, змитих з його водозбору, а також сформованих в самому озері, зумовлює поступове зменшення глибин і сприяє розвитку рослинності. В процесі заростання озера рослинність розташовується від берегів до центра концентричними зонами. Поблизу урізу води розташовуються вологолюбні рослини (осока, жовтець), які затоплю­ються водою тільки під час високих вод. Далі розміщується смуга земноводних рослин (озерний хвощ, рогіз та ін.) За ними поселяються представники високих надводних рослин (очерет, водяний рис). На глибинах більше 2 м з’являється листя та квіти напівзанурених рослин (латаття, купавка, водяна гречка). Листя цих рослин вкриває майже всю водну поверхню і затримує проникнення світла вглиб води. Ще ближче до центра містяться занурені у воду рослини.

Відмирання рослин сприяє підвищенню дна і обмілінню озера, а це, в свою чергу, створює несприятливі умови для проростання рослин цієї зони. Внаслідок цього одна рослинна зона змінюється іншою доти, поки озерна рослинність не зміниться на болотну.

Отже, озеро заростає шляхом наступу периферійних зон рослинності на глибоководну частину і поступово перетворюється на болото.