Тема 2: позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

ВСТУП. Стромально-судиннi (мезенхімальні) диcтрофiї - виникають внаслiдок порушення обмiну речовин у сполучнiй тканинi, тобто у стромi органiв або у стiнках судин. Змiни при цьому виникають в структурно-функцiональнiй одиницi сполучної тканини - гicтiонi (вiдрiзок мiкроциркуляторнного русла з оточуючою його сполучною тканиною i нервовими волокнами). Морфогенетичнi механiзми розвитку мезенхiмальних дистрофiй стереотипнi: iнфiльтрацiя, трансформацiя, спотворений синтез, декомпозицiя. Важливе значення в розвитку мезенхiмальних дистрофiй має порушення судинно-тканинної проникностi. В залежностi вiд виду порушенного обмiну мезенхiмальнi дистрофiї подiляють на бiлковi (мезенхiмальнi диспротеїнози), жировi (мезенхiмальнi лiпiдози) i вуглеводнi. Дистрофiї можуть мати спадковий i набутий характер.

Мезенхiмальнi бiлковi дистрофiї складаються з мукоїдного, фiбриноїдного набухання та гіаліноз. При деяких захворюванях мукоїдне, фiбриноїдне набухання i гiалiноз є послiдовними стадiями розвитку єдиного процесу дезорганiзацiї сполучної тканини. В основi мезенхiмальних жирових дистрофiй лежить порушення обмiну нейтрального жиру (зменьшення або збiльшення його кількості в органiзмi, якi мають поширений або мiсцевий характер) або холестерина (порушення його обмiну і відкладання в стiнках судин веде до розвитку атеросклерозу).

МЕТА ЗАНЯТТЯ. Навчитися визначати причини, механiзми розвитку i функцiональне значення мезенхiмальних дистрофiй, а також вiдрiзняти дистрофiї вiд iнших патологiчних процесiв на основi їх морфологiчної характеристики.