Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах

• отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;

• з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;

• в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травми від осколків розбитого скла;

• найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

• коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

• ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.

Під час пожеж вигорає родючий шар ґрунту, який утворювався протягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних відбувається заболоченість лісових земель.

Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів), є ландшафтні по­жежі — лісові і степові.

Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні.

Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покрову, лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев. Швидкість руху фронту низової пожежі становить від 0,3-1 м/хв. (слабка пожежа) до 16 м/хв. (сильна пожежа), висота полум'я -1-2 м, максимальна температура на кромці пожежі досягає 900 °С.

Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризуються горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі полум'я розповсюд­жується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-25 км/год., залишаючи деколи цілі ділянки незайманого вогнем лісу. При стійкій верховій пожежі вогнем охоплені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум'я розповсюджується зі швидкістю 5-8 км/год., охоплює весь ліс від ґрунтового шару до верхівок дерев.

Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхових лісових пожеж і розповсюджуються по шару торфу, який знаходиться на глибині 50 см. Горіння йде повільно, майже без доступу повітря, зі швидкістю 0,1-0,5 м/хв., виділяється велика кількість диму і утворюються прогари (пустоти, які виго­ріли). Тому підходити до осередку підземної пожежі треба обережно. Горіння може тривати довго, навіть взимку під шаром ґрунту.

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава або збіжжя, яке дозріло. Вони мають сезонний характер і частіше бувають влітку, рідше навесні й практично відсутні взимку. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20—30 км/год.

Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежами є:

• засипання вогню землею;

• заливання водою (хімікатами);

• створення мінералізованих протипожежних смут;

• пуск зустрічного вогню.

15. Содержание

    • Інститут інноваційної та післядипломної освіти
    • Мета і завдання курсу.
    • Методи оцінювання та форма підсумкового контролю - усний залік.
    • Очікувані результати:
    • Тематичний план з «безпеки життєдіяльності»
    • Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності” – 2 години, лекція.
    • Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі” – 2 години, лекція.
    • Література з курсу «Безпека життєдіяльності»:
    • Інша основна література:
    • Теми рефератів з курсу «Безпека життєдіяльності»
    • Перелік питань для підготовки до заліку з предмету «Безпека життєдіяльності».
    • Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності”
    • Наукові засади безпеки життєдіяльності
    • 2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
    • Завдання бжд
    • 3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
    • Тема 2: Правові основи безпеки життєдіяльності
    • 1. Правові основи безпеки життєдіяльності
    • 2. Основи законодавства України про охорону здоров'я
    • 3. Основи охорони праці
    • 4. Основи цивільної оборони
    • Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі”
    • 1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
    • 2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
    • 3. Управління ризиком
    • План практичного заняття
    • Тема 1-2: “Сутність, основні поняття та правові основи безпеці життєдіяльності. ” (4 години)
    • План практичного заняття
    • Тема 4: Безпека людини в системі “Людина – життєве середовище”. Людина як біологічний та соціальний суб”єкт (2 години)
    • 1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт.
    • 2. Діяльність людини
    • 3. Характерні ознаки діяльності людини:
    • 4. Потреби людини
    • 5. Характеристика праці людини та її роль в життєвому середовищі
    • 1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
    • 2. Діяльність людини
    • Література:
    • План практичного семінару
    • Тема 5: Основні характеристики середовища життєдіяльності людини та їх небезпека
    • 2. Техносфера
    • 3. Ноосфера
    • 4. Соціально-політичне середовище
    • Література:
    • План практичного семінару Тема - 6: Фізіологічні та психологічні особливості людини та їх врахування при забезпеченні повсякденної діяльності
    • 1. Фізіологічні особливості організму людини
    • 2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
    • 3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
    • Основні види харчових речовин
    • 4. Психологічні особливості людини
    • Функції нервової системи людини:
    • 5. Психіка людини і безпека життєдіяльності
    • Властивості людини
    • Риси людини
    • Якості людини
    • Література:
    • Тема–7: Вплив негативних факторів життєвого середовища на здоров’я людини
    • 1. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
    • 2. Основні положення ергономіки
    • 3. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
    • 4. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
    • Література:
    • Тема–8: Психофізіологічні небезпеки та шляхи їх попередження
    • 1. Психофізіологічні небезпеки
    • 2. Загальна характеристика трудової діяльності
    • 3. Психофізіологічні фактори небезпек
    • 4. Фактори, які впливають на продуктивність праці
    • Завдання для самостійного опрацювання:
    • Тема–9: Природні небезпеки
    • 1. Літосферні стихійні лиха
    • Виверження вулканів
    • Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях
    • 2. Гідросферні стихійні лиха
    • Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
    • 3. Атмосферні стихійні лиха
    • Урагани
    • Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
    • Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
    • Тема – 10: Небезпеки техногенного характеру
    • Антропогенний вплив на навколишнє середовище
    • 2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
    • 3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
    • 2. Аварії на транспорті
    • 5. Пожежі та вибухи
    • Тема–11: Соціально-політичні небезпеки
    • Поняття соціально-політичної небезпеки
    • 3. Тероризм
    • 4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
    • 5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
    • Тютюнокуріння
    • Тема–12: Комбіновані небезпеки
    • 1. Природно-техногенні небезпеки
    • 2. Природно-соціальні небезпеки
    • Бактеріальні інфекції
    • Захворювання, які передаються статевим шляхом
    • Онкологічні захворювання
    • Снід — синдром набутого імунодефіциту
    • Наркотики та наркоманія
    • Тема–13: Небезпеки сучасного урбанізованого середовища
    • 1.Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
    • 2. Основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.
    • Забруднення атмосфери міст
    • Забруднення міських приміщень
    • Забруднення питної води в містах
    • Тема–14: Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Запобігання їх виникненню
    • 1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
    • 2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
    • 3. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
    • Література:
    • Тема–15: Надання першої долікарської допомоги потерпілому
    • 1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
    • 2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
    • 3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
    • 4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
    • 5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
    • 6. Допомога при отруєннях
    • 7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
    • 8. Надання першої допомоги при утопленні
    • Література: