2. Загальна характеристика трудової діяльності

Будь-яка трудова діяльність характеризується двома взаємопо­в'язаними елементами: фізичний (механічний) — визначається ро­ботою м'язів; психічний — визначається участю органів чуття, па­м'яті, мислення, емоцій, вольової активності.

Вивчення трудової діяльності людини і впливу її на організм людини передбачає, насамперед, характеристику фізіології праці:

• фізичні, нервово-психологічні, розумові, емоціональні пере- навантаження;

• ритм і темп роботи;

• монотонність праці;

• обсяг сприймання і переробки інформації;

• біомеханічні та антропометричні дані.

Відомо, що життєдіяльність людини постійно супроводжується ви­тратами енергетичних запасів, які і визначають важкість праці. Енер­гетичні втрати поновлюються харчуванням. Це необхідно для забезпе­чення постійного обміну енергії, тобто є безперечною умовою життя. Кількість енергії, що витрачається, дістала назву енергії основного об­міну. Витрати енергії на основний обмін можуть коливатися залежно від статі, віку, стану центральної нервової системи, інтенсивності функ­цій ендокринної та ферментної систем та багатьох інших факторів.

На будь-яку діяльність людини сильно впливають успіх або не­вдача. В одних випадках успіх, піднімаючи людину у власних очах, мобілізує сили на досягнення нових цілей у роботі, а в інших — може викликати самозаспокоєння. Невдача ж у справі, до якої лю­дина ставиться позитивно, викликає пригнічений стан.

Творчість піднімає діяльність на вищий ступінь, є рушійною си­лою виробництва та науки. У творчості відбувається злиття фізич­них та розумових сил, що розкриває повністю особистість, дає мож­ливість самовираження.