2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій — це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом 'якшення її можливих наслідків.
Зазначені функції запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198.
Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) включає в себе
-
центральні та місцеві органи виконавчої влади,
-
виконавчі органи рад,
-
державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.
Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення цивільного захисту населення.
Постійні органи управління з питань техногенно-екологічної безпеки, цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій:
на загальнодержавному рівні — Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
на регіональному рівні — Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
на місцевому рівні — районні державні адміністрації і виконавчі органи рад, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;
на об'єктовому рівні — структурні підрозділи підприємств, установ та організацій або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій.
Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, може існувати один з таких режимів функціонування ЄДСЗР:
режим повсякденної діяльності — при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);
режим підвищеної готовності — при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);
режим діяльності у надзвичайній ситуації — при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;
режим діяльності у надзвичайному стані — запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».
Правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Під час надзвичайного стану держава може вживати заходів, передбачених Законом «Про надзвичайний стан».
Такими заходами можуть бути:
-
встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також об меження свободи пересування по території, де запроваджено над звичайний стан;
-
обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;
-
посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
-
заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і де монстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів;
-
заборона страйків.
- Інститут інноваційної та післядипломної освіти
- Мета і завдання курсу.
- Методи оцінювання та форма підсумкового контролю - усний залік.
- Очікувані результати:
- Тематичний план з «безпеки життєдіяльності»
- Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності” – 2 години, лекція.
- Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі” – 2 години, лекція.
- Література з курсу «Безпека життєдіяльності»:
- Інша основна література:
- Теми рефератів з курсу «Безпека життєдіяльності»
- Перелік питань для підготовки до заліку з предмету «Безпека життєдіяльності».
- Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності”
- Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- Завдання бжд
- 3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- Тема 2: Правові основи безпеки життєдіяльності
- 1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- 2. Основи законодавства України про охорону здоров'я
- 3. Основи охорони праці
- 4. Основи цивільної оборони
- Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі”
- 1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- 2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- 3. Управління ризиком
- План практичного заняття
- Тема 1-2: “Сутність, основні поняття та правові основи безпеці життєдіяльності. ” (4 години)
- План практичного заняття
- Тема 4: Безпека людини в системі “Людина – життєве середовище”. Людина як біологічний та соціальний суб”єкт (2 години)
- 1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт.
- 2. Діяльність людини
- 3. Характерні ознаки діяльності людини:
- 4. Потреби людини
- 5. Характеристика праці людини та її роль в життєвому середовищі
- 1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2. Діяльність людини
- Література:
- План практичного семінару
- Тема 5: Основні характеристики середовища життєдіяльності людини та їх небезпека
- 2. Техносфера
- 3. Ноосфера
- 4. Соціально-політичне середовище
- Література:
- План практичного семінару Тема - 6: Фізіологічні та психологічні особливості людини та їх врахування при забезпеченні повсякденної діяльності
- 1. Фізіологічні особливості організму людини
- 2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- 3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Основні види харчових речовин
- 4. Психологічні особливості людини
- Функції нервової системи людини:
- 5. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- Риси людини
- Якості людини
- Література:
- Тема–7: Вплив негативних факторів життєвого середовища на здоров’я людини
- 1. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 2. Основні положення ергономіки
- 3. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 4. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Література:
- Тема–8: Психофізіологічні небезпеки та шляхи їх попередження
- 1. Психофізіологічні небезпеки
- 2. Загальна характеристика трудової діяльності
- 3. Психофізіологічні фактори небезпек
- 4. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- Завдання для самостійного опрацювання:
- Тема–9: Природні небезпеки
- 1. Літосферні стихійні лиха
- Виверження вулканів
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях
- 2. Гідросферні стихійні лиха
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- 3. Атмосферні стихійні лиха
- Урагани
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
- Тема – 10: Небезпеки техногенного характеру
- Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 2. Аварії на транспорті
- 5. Пожежі та вибухи
- Тема–11: Соціально-політичні небезпеки
- Поняття соціально-політичної небезпеки
- 3. Тероризм
- 4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- Тютюнокуріння
- Тема–12: Комбіновані небезпеки
- 1. Природно-техногенні небезпеки
- 2. Природно-соціальні небезпеки
- Бактеріальні інфекції
- Захворювання, які передаються статевим шляхом
- Онкологічні захворювання
- Снід — синдром набутого імунодефіциту
- Наркотики та наркоманія
- Тема–13: Небезпеки сучасного урбанізованого середовища
- 1.Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- 2. Основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.
- Забруднення атмосфери міст
- Забруднення міських приміщень
- Забруднення питної води в містах
- Тема–14: Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Запобігання їх виникненню
- 1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- 2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 3. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- Література:
- Тема–15: Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- 1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- 2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- 4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- 5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- 6. Допомога при отруєннях
- 7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- 8. Надання першої допомоги при утопленні
- Література: