logo
Посібник з БЖД

1.Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішально зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах.

Урбанізація (від лат. игЬапоз — міський) означає процес зростан­ня міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економіч­ному та культурному житті суспільства. Способи виникнення міст в історії людства були різними. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгів­лі, як воєнні укріплення (фортеці).

Процес світової урбанізації розпочався в Європі, де вперше по­чали формуватися міста завдяки концентрації засобів виробницт­ва, великої промисловості. Становлення урбанізації почалося на зламі XVIII— XIX ст., коли міста в Західній Європі зосереджували найважливіші засоби виробництва й посідали ключові позиції у світовій економіці. Локальний розвиток міст породив певну просто­рову послідовність світового процесу урбанізації: Західна Європа — Північна Америка — Австралія та Океанія — Східна Європа — Ла­тинська Америка — Азія — Африка.

Уже сьогодні в багатьох країнах світу, особливо економічно роз­винутих, частка міського населення становить 85—90% і більше в загальній його чисельності. За прогнозами Комісії ООН з народо­населення, на початку XXI ст. у містах буде мешкати не менше 51% усього населення земної кулі, тоді як 1970 р. частка міського насе­лення становила 38,6%. З'являються і зростають багатомільйонні міста — мегаполіси (Нью-Йорк, Лондон, Токіо та ін.), збільшується їх кількість, розміри та проблеми.

Проявився процес урбанізації і в Україні. До 1918 р. країна була аграрною, і в містах проживало 18% населення. Інтенсивна урбанізація в Україні розпо­чалася в 1926-1939 рр., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла в 2,4 разу. За 1940-1970 рр. чисельність міського населення в Україні зростала вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось лише в 1,9 разу.

З середини 50-х рр. XX ст. почався новий етап інтенсивного зрос­тання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні 30 років частка міського населення в Україні зросла в 2,2 разу та ста­новила на кінець XX ст. близько 70% загальної чисельності населення. За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тис.) наша держава тепер посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зараз — 61.

В Україні є 7 міст з населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона осіб: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже в 2,5 разу і досягла 3 млн. мешканців.

Урбанізацію неможливо розглядати без зв'язку з розвитком ви­робництва, зокрема важкої індустрії, енергетики, хімічної промис­ловості тощо. Разом з нарощуванням промислового потенціалу, ство­ренням нових галузей виробництва у великих містах зростає чисель­ність населення. Сучасні великі міста — це центри зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густо населених житлових масивах. Причому найважливішим дже­релом зростання міського населення була й все ще залишається міг­рація сільських жителів у міста. На неї припадає більше половини приросту міського населення в Україні.

Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного, соціального та суб'єктивного характеру, а саме:

Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, того, в якому тися­чоліттями проходило їхнє життя. Штучне міське середовище шкід­ливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосфер­ного повітря, дефіцит сонячного проміння, води, а також стресові фактори, зумовлені напруженим ритмом життя, скупченістю насе­лення, недостатністю зелених насаджень тощо. Також небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, іонізаційних полів.

Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони життє­забезпечення людей: постачання достатньої кількості повноцінних продуктів харчування та питної води, контроль і запобігання забруд­нення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, утилізація та захоронення нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів, а також соціальні проблеми, пов'язані з різким зменшенням вільного «життєвого» простору, зростанням міст у висоту, збільшенням за­хворювань, зумовлених забрудненням, та інші.