Якості людини

Якості людини — це ті її властивості, які виявляються по-різно­му залежно від умов, ситуацій.

Здібності — це психофізіологічні властивості людини, які реалізу­ють функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: від­чуття, сприйняття, пан 'ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага). Розрізняють загальні та спеціальні здібності.

Задатки розвиваються у процесі виховання, навчання та практичної діяльності. До задатків належать психологічні процеси, ступінь їх прояву. Однією з особливостей психологічного процесу є відчуття.

Відчуття — це основа знань людини про навколишній світ, це відображення властивостей предметів, що виникають у людини при безпосередній дії їх на її органи чуття.

Відчуття має рефлекторний характер, фізіологічною основою якого є нервовий процес, що стимулюється дією того чи іншого подраз­ника на адекватний аналізатор. Відображення дійсності розуміють як сприйняття.

Сприйняття — це відображення у свідомості людини предметів як цілісних образів при їхній безпосередній дії на органи чуття.

За допомогою сприйняття людина спроможна своєчасно вияви­ти небезпечну ситуацію і адекватно реагувати на неї. Особливе зна­чення мають такі особливості сприйняття, як пороги зору та слуху, час реагування на небезпеки, надійність сприйняття в умовах дефі­циту часу, сприйняття простору тощо.

Пам'ять — одна з найважливіших функцій людського мозку.

Пам'ять - це здатність людини фіксувати, зберігати і відтво­рювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички). Людська нам 'ять утримує два види інформації: генетичну (видову) та набуту (прижиттєву).

Набута нам 'ять зберігає інформацію, яку людина засвоює в про­цесі життя, від народження до смерті. Вона реалізується в умовних рефлексах. Розрізняють такі види набутої пам'яті: рухову, образну, емоційну й символічну (словесну та логічну).

Набута пам'ять поділяється за формами підрозділяється на миттєву, коротко­часну, проміжну і довготривалу.

Пам'ять погіршується з віком. До 20-25 років пам'ять покращується і до 30-40 років зали­шається на тому ж рівні. Потім здатність запам'ятовувати й згадува­ти поступово йде на спад. Професійна пам'ять зберігається і в по­хилому віці.

Мислення — це найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв'язків між явищами. Найважливіше значення в процесі мислення мають слова, мова, аналізатори.

Увага — це спрямованість та зосередженість у свідомості на об'єк­тах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуаль­ної та рухової активності. За всіх обставин управління увагою — це передумова ефективної життєдіяльності та безпеки людини.

Емоційні якості людини

Емоції— це психічні процеси, які відображають особисту значу­щість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльнос­ті людини у формі переживання.

Прояв емоційного життя людини відбувається у таких станах, як афекти, власне емоції, почуття, настрій і стрес.

Афект — це найсильніша емоційна реакція. Афект повністю за­хоплює людину і підкоряє її думки і рухи. Він завжди ситуаційний, інтенсивний і відносно короткий. Афект постає як наслідок якогось сильного потрясіння. В афекті змінюється увага: знижується мож­ливість переключення, забувається все, що відбувалося до події, яка викликала афектну реакцію (стан ейфорії після звільнення від не­безпеки, ступор при повідомленні про смерть).

Почуття — стійкі емоційні стани, які мають чітко означений предметний характер і висловлюють ставлення як до конкретної події або людей, так і до уявлення.

Настрій — найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальне ставлення щодо сприйняття або несприйняття людиною світу. Настрій може бути похідним від темпераменту.

Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби, до втечі.

Кілька прикладів негативних емоцій: лють, страх, переляк, горе тощо.

Позитивні емоції: натхнення, ентузіазм; людина безстрашна, якщо має вичерпні відомості про те, як вийти з небезпечного становища; почуття торжества, тріумфу виникає тільки у того, хто подолав ве­ликі перешкоди на шляху до мети; успіх підбадьорює, породжує почуття впевненості в своїх силах.

Таким чином, тільки пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення безпеки її життєдіяльності.