Виверження вулканів
За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства.
Розроблені та застосовуються заходи захисту та зменшення негативного впливу вулканічної діяльності. Наприклад, для запобігання негативному впливу потоку лави використовується метод відведення його вбік від населених пунктів шляхом створення штучного русла (відведення лавового потоку з гори Мауна-Лоа 1942 р., який загрожував місту Хило, за допомогою вибухівки, котру кидали з літака); можливе будівництво дамб, охолодження лавових потоків водою. В Ісландії 1973 р. застосовувалось охолодження лави при виверженні вулкана на острові Хеймей морською водою до температури нижче 100 °С.
Землетрус — це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.
Ті місця, в яких стикаються між собою тектонічні плити (з них складається земна кора), є сейсмічно небезпечними зонами, тобто рух плит уздовж їхніх границь супроводжується землетрусами. Землетруси з особливо важкими наслідками відбуваються там, де дві тектонічні плити не просто труться одна об одну, а зіштовхуються.
Вони включають молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди, а також рухомі зони підводних океанів материків.
Для реєстрації землетрусів зроблено американського сейсмолога Ч. Ріхтера. Він запропонував визначати силу землетрусу за 12-бальною шкалою. Нульова позначка на сейсмографі означає абсолютний спокій ґрунту, один бал вказує на слабкий підземний поштовх, кожний наступний бал позначає поштовх в 10 разів сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус в 10 разів сильніший за 8-бальний, в 100 разів перевищує 7-бальний і, нарешті, в 100 мільйонів разів сильніший за коливання земної кори силою в один бал. |
Ознаки близького землетрусу: запах газу, де раніше цього не відзначалось, тривога птахів та домашніх тварин, іскри між близько розташованими електричними дротами, блакитне освітлення внутрішньої поверхні будинків
Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу:
Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отвори капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатись під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам'ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.
Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають вздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.
Перебуваючи всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.
Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.
Перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатись в машині до припинення поштовхів.
Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.
-
Зсуви
Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на: повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік); середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу); швидкі (швидкість становить десятки кілометрів за годину).
Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.
-
Селі
Селі — це поводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних часток, каміння, уламків порід (від 10—15 до 75% об'єму потоку), що раптово виникають в руслах гірських річок. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму. У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки невеликої потужності.
Швидкість селевого потоку звичайно становить 2,5—4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8—10 м/с і більше.
Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні: будівництво гребель, каскаду запруд для руйнації селевого потоку, стінок для закріплення відкосів тощо.
- Інститут інноваційної та післядипломної освіти
- Мета і завдання курсу.
- Методи оцінювання та форма підсумкового контролю - усний залік.
- Очікувані результати:
- Тематичний план з «безпеки життєдіяльності»
- Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності” – 2 години, лекція.
- Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі” – 2 години, лекція.
- Література з курсу «Безпека життєдіяльності»:
- Інша основна література:
- Теми рефератів з курсу «Безпека життєдіяльності»
- Перелік питань для підготовки до заліку з предмету «Безпека життєдіяльності».
- Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності”
- Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- Завдання бжд
- 3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- Тема 2: Правові основи безпеки життєдіяльності
- 1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- 2. Основи законодавства України про охорону здоров'я
- 3. Основи охорони праці
- 4. Основи цивільної оборони
- Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі”
- 1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- 2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- 3. Управління ризиком
- План практичного заняття
- Тема 1-2: “Сутність, основні поняття та правові основи безпеці життєдіяльності. ” (4 години)
- План практичного заняття
- Тема 4: Безпека людини в системі “Людина – життєве середовище”. Людина як біологічний та соціальний суб”єкт (2 години)
- 1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт.
- 2. Діяльність людини
- 3. Характерні ознаки діяльності людини:
- 4. Потреби людини
- 5. Характеристика праці людини та її роль в життєвому середовищі
- 1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2. Діяльність людини
- Література:
- План практичного семінару
- Тема 5: Основні характеристики середовища життєдіяльності людини та їх небезпека
- 2. Техносфера
- 3. Ноосфера
- 4. Соціально-політичне середовище
- Література:
- План практичного семінару Тема - 6: Фізіологічні та психологічні особливості людини та їх врахування при забезпеченні повсякденної діяльності
- 1. Фізіологічні особливості організму людини
- 2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- 3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Основні види харчових речовин
- 4. Психологічні особливості людини
- Функції нервової системи людини:
- 5. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- Риси людини
- Якості людини
- Література:
- Тема–7: Вплив негативних факторів життєвого середовища на здоров’я людини
- 1. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 2. Основні положення ергономіки
- 3. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 4. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Література:
- Тема–8: Психофізіологічні небезпеки та шляхи їх попередження
- 1. Психофізіологічні небезпеки
- 2. Загальна характеристика трудової діяльності
- 3. Психофізіологічні фактори небезпек
- 4. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- Завдання для самостійного опрацювання:
- Тема–9: Природні небезпеки
- 1. Літосферні стихійні лиха
- Виверження вулканів
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях
- 2. Гідросферні стихійні лиха
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- 3. Атмосферні стихійні лиха
- Урагани
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
- Тема – 10: Небезпеки техногенного характеру
- Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 2. Аварії на транспорті
- 5. Пожежі та вибухи
- Тема–11: Соціально-політичні небезпеки
- Поняття соціально-політичної небезпеки
- 3. Тероризм
- 4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- Тютюнокуріння
- Тема–12: Комбіновані небезпеки
- 1. Природно-техногенні небезпеки
- 2. Природно-соціальні небезпеки
- Бактеріальні інфекції
- Захворювання, які передаються статевим шляхом
- Онкологічні захворювання
- Снід — синдром набутого імунодефіциту
- Наркотики та наркоманія
- Тема–13: Небезпеки сучасного урбанізованого середовища
- 1.Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- 2. Основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.
- Забруднення атмосфери міст
- Забруднення міських приміщень
- Забруднення питної води в містах
- Тема–14: Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Запобігання їх виникненню
- 1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- 2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 3. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- Література:
- Тема–15: Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- 1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- 2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- 4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- 5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- 6. Допомога при отруєннях
- 7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- 8. Надання першої допомоги при утопленні
- Література: