5. Клінічна класифікація туберкульозу

Відповідно до класифікації МСКХ Х (Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я Х перегляду) туберкульоз відносять до класу інфекційних та паразитарних хвороб і виділяють 5 рубрик:

А 15.Туберкульоз органів дихання, підтверджений бактеріологічно (МБТ +) чи гістологічно (ГІСТ +)

А 16. Туберкульоз органів дихання, не підтверджений бактеріологічно (МБТ-) чи гістологічно (ГІСТ -)

А 17.Туберкульоз нервової системи

А 18.Туберкульоз інших органів

А 19.Міліарний туберкульоз

В Україні застосовується класифікація ТБ (Наказ МОЗ України №384 від 09.06.2006 р.), згідно з якою враховують: 1) тип туберкульозного процесу; 2) клінічні форми ТБ; 3) характеристику ТБ процесу; 4) ускладнення ТБ; 5) клінічну та диспансерну категорії обліку хворого; 6) ефективність лікування хворих на ТБ; 7) наслідки ТБ.

І. ТИП ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ПРОЦЕСУ:

1.Вперше діагностований туберкульоз – ВДТБ(дата діагностування). Після найменування типу туберкульозного процесу в дужках записується дата його встановлення, що дає змогу розподілити хворих за когортами і провести когортний аналіз. ВДТБ у хворого визначають тоді, коли він ніколи не лікувався від ТБ, або приймав протитуберкульозні препарати менше одного місяця.

2. Рецидив туберкульозу – РТБ(дата діагностування) – це активізація перебігу туберкульозу в осіб, які раніше хворіли на туберкульоз, завершили основний курс антимікобактеріальної терапії та вважалися вилікуваними, або у яких лікування було успішне, тобто було ефективне лікування чи завершене лікування. Рецидив ТБ може бути з МБТ +, із МБТ, з ГІСТ +, із ГІСТ, а також діагностований на клініко-рентгенологічних засадах.

3. Хронічний туберкульоз – ХТБ(дата діагностування) діагностують у хворих, у яких не досягається клініко-рентгенологічна стабілізація або є клініко-рентгенологічне погіршення: зберігаються каверни (незалежно від наявності чи відсутності бактеріовиділення) протягом не менше 2 – річного спостереження і лікування.

Хронічний туберкульоз з бактеріовиділенням або без бактеріовиділення діагностують тоді, коли у хворого після основного і повторного курсів антимікобактеріальної терапії через 2 роки після початку лікування зареєстровано неефективне лікування (невдача лікування, перерва в лікуванні, продовжує лікування більше 2 років), в т. ч. якщо хворий вибув чи переведений із неефективним лікуванням більше 2 років.

До хронічних випадків відносять пацієнтів, які не завершують повністю належний їм курс протитуберкульозної терапії протягом двохрічного спостереження і лікування. Сюди відносять пацієнтів, які переривають лікування або мають резистентні штами МБТ і стають хронічними виділювачами мікобактерій.

Отже, хронічний туберкульоз (ХТБ) – це туберкульоз у хворого 1, 2 чи 3-Ї категорії, що триває й після неефективного повторного лікування хворого за 2-ю категорією і в середньому виникає через 2 роки від початку антимікобактеріальної терапії.

ІІ. КЛІНІЧНІ ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ:

Шифри МСКХ Х перегляду

А15 – А16 ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНІВ (із факультативним зазначенням форми ураження)

А15 – А16 Первинний туберкульозний комплекс

А15 – А16 Дисемінований туберкульоз легенів

А15 – А16 Вогнищевий туберкульоз легень

А15 – А16 Інфільтративний туберкульоз легень

А15 – А16 Казеозна пневмонія

А15 – А16 Туберкульома легень

А15 – А16 Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень

А15 – А16 Циротичний туберкульоз легень

А15 – А16 Туберкульоз легенів, комбінований з пиловими професійними захворюваннями легень (коніотуберкульоз)

А15–А18 ПОЗАЛЕГЕНЕВИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ (із зазначенням локалізації):

А15 – А16 Туберкульоз бронхів, трахеї, гортані та інших верхніх дихальних шляхів

А15 – А16 Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів

А15 – А16 Туберкульозний плеврит (в т.ч. емпієма)

А17 – Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок

А18.0 – Туберкульоз кісток та суглобів

А18.1 – Туберкульоз сечостатевої системи

А18.2 – Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів

А18.3 – Туберкульоз кишок, очеревини та брижових лімфатичних вузлів

А18.4 – Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини

А18.5 – Туберкульоз ока

А18.6 – Туберкульоз вуха

А18.7 – Туберкульоз надниркових залоз

А18.8 – Туберкульоз інших уточнених органів і систем (не зазначений вище)

А19 – Міліарний туберкульоз

А18 – Туберкульоз без встановленої локалізації

Примітка. До туберкульозу органів дихання або туберкульозу дихальної чи респіраторної системи, відносять туберкульоз: носа, приносових пазух, гортані, трахеї, бронхів, легенів, грудної порожнини (плеври, внутрішньогрудних лімфатичних вузлів).

ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ПРОЦЕСУ:

1. ЛОКАЛІЗАЦІЯ УРАЖЕННЯ: локалізацію ураження в легенях наводять з номерами (назвою) сегментів, назвою часток легені, а в інших органах і системах – за анатомічною назвою місця ураження.

2. НАЯВНІСТЬ ДЕСТРУКЦІЇ:деструкція – це розпад тканини під впливом МБТ, діагностується рентгенологічно.

Дестр + з деструкцією

Дестр  без деструкції

Факультативно зазначають фазу туберкульозного процесу:

 інфільтрація, розпад (відповідає Дестр +), обсіменіння – свідчить про активність ТБ процесу;

 розсмоктування, ущільнення, рубцювання, звапнення – відображають згасання активного ТБ процесу зі хильністю до стабілізації.

3. ЕТІОЛОГІЧНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ:

Існують лише 2 вірогідних методи підтвердження ТБ – бактеріологічний, гістологічний.

МБТ  не підтверджено бактеріологічно (шифр А16), уточнення:

М 0 мазок не досліджували;

М  мазок негативний;

МБТ + підтверджено бактеріологічно (шифр А15), уточнення:

М + мазок позитивний

К 0 культуральне дослідження не проведене

К  негативний результат культурального дослідження

К + позитивний результат культурального дослідження

Резист 0 резистентність до препаратів І ряду не досліджували;

Резист  резистентності до препаратів І ряду не встановлено;

Резист + (абревіатури протитуберкульозних препаратів І ряду)  резистентність до препаратів І ряду встановлена (в дужках подається перелік усіх протитуберкульозних препаратів І ряду, до яких встановлена резистентність).

Резист ІІ  резистентності до препаратів ІІ ряду немає;

Резист ІІ + (абревіатури протитуберкульозних препаратів ІІ ряду) вказує на резистентність препаратів ІІ ряду.

Резист ІІ 0 резистентність до препаратів ІІ ряду не досліджувалася

Примітка.При ТБ невстановленої локалізації і МБТ + слід писати біологічний матеріал, який досліджувався, наприклад, харкотиння МБТ +, сеча МБТ+.

ГІСТ + підтверджено гістологічно (шифр А15);

ГІСТ  не підтверджено гістологічно (шифр А16);

ГІСТ 0 гістологічне дослідження не проводили.

До бактеріовиділювачів відносять хворих, у яких МБТ виявлені за результатами будь-якого методу дослідження (мазок, культура), навіть одноразово, але у разі наявності клініко-рентгенологічних ознак захворювання, що свідчить про активність процесу. За відсутності явного джерела бактеріовиділення потрібно 2-разове виявлення МБТ будь-яким методом.