Клініка.

Клінічно розвиток дисмікроелементозу проявляється наростанням симптомів інтоксиації, погіршенням клініко-лабораторних показників, відновленням бактеріовиділення, прогресуванням хвороби навіть при умові адекватної протитуберкульозної терапії(МБТ чутлива до протитуберкульозних препаратів), що в кінцевому результаті знижує ефективність лікування хворих на туберкульоз.

Діагностика.

Діагностувати це ускладнення можна за допомогою біохімічних досліджень. У крові хворих спостерігається збільшення концентрації ессенціальних мікроелементів: міді, заліза, цинку, кобальту,селену, хрому та інших, зростає активність зв”язаних з ними металоферментів: церулоплазміну, каталази, карбоангідрази, супероксиддисмутази і насиченності трансферину залізом і хромом при від”ємних балансах мікроелементів в організмі.

В розвитку дисмікроелементозу виділяють такі стадії:

Латентна- у цій стадії клінічних ознак дисмікроелементозу ще немає. Діагностика можлива тільки по біохімічних змінах в крові, які вказують на напруження компенсаторних механізмів у вигляді зростання активності металоферментів і концентрації мікроелементів. Баланси мікроелементів в організмі ще додатні.