5.5. Хронічне легеневе серце

Хронічне легеневе серце (ХЛС) – це ускладнення, що характеризується гіпертрофією і (або) дилатацією правого серця внаслідок гіпертензії в малому колі кровообігу (МКК), зумовленої захворюванням легень, деформацією грудної клітки чи ураженням легеневих судин.

Зустрічається дуже часто в хворих ТБ легень (фіброзно-кавернозний, циротичний, хронічний дисемінований), хронічну емпієму плеври, при обструктивному бронхіті, бронхіальній астмі, при саркоїдозі (ІІІ ст.), і інфільтративному ТБ.

Класифікація легеневого серця:

І. За перебігом:

- Гостре легеневе серце (ТЕЛА) – розвивається в плині від декількох годин до 1-3 днів.

- Подострое ЛС – кілька днів – тиждень.

- Хронічне ЛС – формується тривалий час.

ІІ. За функціональними порушеннями:

• компенсоване ЛС;

• декомпенсированное ЛС – порушується кровообіг у великому колі кровообігу (ВКК), тобто є недостатність кровообігу (НК):

• ХЛС з НК І (І ступеню) – ознаки застою в ВКК виражені помірно, характерне незначне збільшення печінки, біль у правому підребер’ї при фізичному навантаженні, набряки на нижніх кінцівках, які зникають при лікуванні.

• ХЛС з НК ІІ – гепатомегалія та болючість печінки, різко виражені набряки нижніх кінцівок, порушення скоротливої функції міокарду.

• ХЛС з НК ІІІ – термінальна стадія, яка характеризується вторинним ураженням інших органів і систем.