2. Етіологія туберкульозу
Збудником туберкульозу є мікобактерії туберкульозу (МБТ), які в 1882 р. відкрив Р.Кох. Групу мікобактерій складають понад 30 форм мікобактерій, але патогенними для людини є тільки МБТ людського, бичачого і африканського типів.
МБТ мають продовгуватий паличкоподібний вигляд довжиною 1-6 мкм і шириною 0,2-0,5 мкм, нерухомі, мають великий поліморфізм. Діляться МБТ шляхом відбруньковування, поперечного ділення, гілкування. Спор і капсул не утворюють. Ростуть повільно, оптимальна температура росту 37-38°С. Подвоєння МБТ наступає через 24—48 годин. При зниженні температури до 29°С, або підвищенні до 45°С ріст МБТ припиняється. За ростовими властивостями виділяють МБТ, які ростуть швидко або повільно і МБТ, що знаходяться в латентному стані.
В складі МБТ є туберкулінопротеїди, ліпіди і полісахариди. Туберкулінопротеїди є носіями імуногенної специфічності, з ними пов'язана реакція гіперчутливості уповільненого типу. Великий вміст ліпідів відрізняє МБТ від інших видів мікроорганізмів і зумовлює такі властивості:
стійкість проти кислот, лугів і спиртів;
стійкість проти звичайних дезінфікуючих речовин;
патогенність МБТ.
В природних умовах МБТ стійкі до факторів зовнішнього середовища і зберігають життєздатність на протязі кількох місяців. В рідкому середовищі МБТ гинуть при кип’ятінні через 5 хвилин, а в сухій мокроті при температурі 100 0С — через 45 хвилин. Під впливом сонячних проміння вони гинуть через 1—2 хвилини, а в мокроті — через 4 години. Під впливом дезінфікуючих засобів (дезактин, хлорантаін) МБТ гинуть через 3-5 годин.
Під впливом несприятливих умов і протитуберкульозних препаратів МБТ здатні до мінливості: вони трансформуються в більш стійкі, не чутливі до цих умов форми (фільтрівні, L- форми і т.п.) –персистенціяМБТ, але при сприятливих умовах вони здатні дореверсії — набувати класичну форму МБТ з патогенними властивостями. При цьому у них може формуватись резистентність до протитуберкульозних препаратів (ПТП).
Первинна медикаментозна стійкість– це стійкість, що виявлена у вперше виявлених хворих, які ніколи не приймали ПТП.
Вторинна медикаментозна стійкість (набута)– резистентність МБТ, що виявлена у хворих, які приймали ПТП більше 4 тижнів.
Монорезистентність– стійкість МБТ проти 1 з 5 препаратів І-го ряду.
Полі резистентність– стійкість МБТ проти 2 і більше ПТП.
Мультирезистентність– це різновид полі резистентності, а саме – стійкість збудника тільки проти комбінації ізоніазид + рифампіцин або й поряд з іншими препаратами.
Причини медикаментозної стійкості:
біологічні – недостатня концентрація препарату, індивідуальні особливості організму пацієнта (швидкість інактивації препаратів);
причини обумовлені пацієнтом – контакт з хворими на хіміорезистентний ТБ, нерегулярний прийом препаратів, передчасне припинення прийому ліків, незадовільна переносимість препаратів, проведення неадекватного лікування, не усвідомлення важливості лікування;
фактори обумовлені хворобою – при великій кількості МБТ в ділянках ураженого органу та при зміні доз препаратів може виникати певна рН, яка перешкоджає активній дії ліків;
фактори обумовлені призначеним лікуванням – призначення неадекватних схем лікування, лікування одним препаратом (монотерапія), недостатня доза або тривалість лікування, використання препаратів з перехресною стійкістю.
- 1.Епідеміологія туберкульозу
- 2. Етіологія туберкульозу
- 3. Патогенез
- 4. Імунітет при туберкульозі
- 5. Клінічна класифікація туберкульозу
- IV. Ускладнення:
- V. Клінічна та диспансерна категорії обліку хворого
- VI. Ефективність лікування:
- VII. Наслідки туберкульозу (в90)
- Зміна діагнозу у хворого на тб за результатами його лікування
- 1. Клінічні методи діагностики
- Методика об`єктивного обстеження хворого туберкульозом
- 3. Рентгенологічні методи діагностики
- 4. Туберкулінодіагностика
- 1.Загальні принципи лікування хворих на тб
- 2.Антимікобактеріальні препарати
- 3.Патогенетична терапія тб
- Симптоматична і патогенетична терапія туберкульозу
- 4. Хірургічні методи лікування
- 5. Стандартні режими лікування тб:
- 1. Неспецифічна профілактика
- 2. Специфічна профілактика
- 2. Туберкульоз невстановленої локалізації
- 3. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
- 4. Первинний туберкульозний комплекс
- 5. Ускладнення первинних форм тб
- 6. Особливості перебігу первинних форм тб у підлітків
- 1. Дисемінований тб легень
- 2. Міліарний тб
- 3. Тб нервової системи і мозкових оболонок
- 1.Осередковий (вогнищевий) туберкульоз
- 2. Інфільтративний туберкульоз
- 3. Казеозна пневмонія
- 4. Туберульоми
- 5. Фіброзно-кавернозний туберкульоз
- 6. Циротичний туберкульоз
- 5.2. Спонтанний пневмоторакс
- 5.3. Амілоїдоз
- 5.4.Ателектаз
- 5.5. Хронічне легеневе серце
- III. По патогенезі:
- 5.6.Дисмікроелементоз
- Етіологія.
- Клініка.
- Клінічних проявів - протікає у декілька фаз.
- Лікування.
- Фізико-біохімічні характеристики транссудату й ексудату
- Диференціальна діагностика ексудативного плевриту
- 1. Тб легнь поєднаний з професійними пиловими захворюваннями
- 2. Тб у хворих на віл/снід
- 6. Туберкуліновий тест зазвичай негативний (анергія).
- 3. Тб і цукровий діабет
- 4. Тб і виразкова хвороба
- 5. Тб і хронічні неспецифічні захворювання легень
- 6. Туберкульоз і алкоголізм
- 7. Тб і вагітність
- 8. Тб і рак легенів
- 9. Організація медичної допомоги хворим на тб
- 10. Протитуберкульозний диспансер
- 11. Виявлення хворих на туберкульоз
- 12. Групи контингентів диспансерного обліку