3. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я

Вивчення різних аспектів здоров'я як якісної цінності людини та суспільства, вивчення складних взаємозв'язків між чинниками навколишнього середовища та здоров'ям людей є важливим завдан­ням дисципліни «Безпека життєдіяльності».

В системі «людина — середовище» визначається три взаємопов'язані рівні здоров'я:

• суспільний, груповий, індивідуальний.

Перший рівень — суспільний — характеризує стан здоров'я насе­лення загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують в суспільстві.

Другий - групове здоров'я, зу­мовлене специфікою життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу та безпосереднього оточення, в якому перебу­вають його члени.

Третій — індивідуальний рівень здоров'я, який сформовано як в умовах всього суспільства та групи, так і на основі фізіологічних і психічних особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде кожна людина.

Індивідуальне здоров'я — абсолютна і непересічна цінність, яка перебуває на найвищому щаблі ієрархічної шкали цінностей, а та­кож у системі таких філософських категорій людського буття, як інтереси та ідеали, гармонія, зміст і щастя життя, творча праця, програма та ритм життєдіяльності. Кожен фахівець, кожен член су­спільства повинен мати знання про здоров'я як біологічну, духовну, соціальну категорію з метою можливого проведення оцінки та ана­лізу свого стану здоров'я, з одного боку, та вирішення поточних і перспективних завдань щодо охорони та зміцнення суспільного здо­ров'я, з іншого.

Виділяють три рівні опису цінності здоров'я:

Біологічний — початкове здоров'я передбачає досконалість са­морегуляції організму, гармонію фізіологічних процесів як наслідок максимуму адаптації.

Соціальний — здоров'я є мірою соціальної активності, діяльно­сті ставлення людського індивіда до світу.

Особливий психологічний — здоров'я є відсутністю хвороби, але швидше запереченням в значенні її подолання (здоров'я не тільки стан організму, але і стратегія життя людини).