6. Тривалість життя людини

Середня тривалість життя жінок, як правило, вища, ніж чоловіків. Певною мірою це пояснюється соціальними факторами: особливостями праці чоловіків, пов‘язаної з ризиком травматизму, шкідливими звичками (алкоголь, паління). Можливо, що і наявність двох Х-хромосом у жінок забезпечує більшу надійність генетичного апарату.

Сучасні відкриття. Американський учений Міхал Язвінські відкрив ген LAG1, що контролює тривалість життя еукаріотичних клітин (1998). Відповідно до результатів його дослідження експресія LAG1 у старих клітинах має омолоджувальний ефект, який збільшує не лише тривалість життя клітини, а й репродуктивну здатність та клітинну стійкість проти чинників стресів. У гені LAG1 було відкрито два домени, один з яких обмежує тривалість життя, а інший - збільшує.

Друге відкриття групи учених під керівництвом Майкла Веста накреслює шляхи для збільшення тривалості життя та лікування багатьох ракових захворювань. З‘ясувалося, що під час старіння скорочується довжина теломерних ділянок хромосом. Фермент теломераза запобігає цьому скороченню. Його можна добути з ракових клітин, де він перебуває в активному стані. Таким чином, пригнічення активності ферменту може бути ефективним у боротьбі з клітинами, здатними до необмеженої проліферації, тобто раковими клітинами. Відновлення діяльності цього самого ферменту в нормальній клітині, де його синтез загальмований, дало б змогу ресинтезувати втрачені теломерні ділянки, а наступне пригнічення активності ферменту стало б перешкодою для злоякісного росту клітин.