logo
Книга по анатомиии

6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей

Порушення постави є одним із найбільш поширених захворювань опорно-рухового апарату школярів. Постава — це звичне положення тіла людини під час ходьби, стояння, сидіння чи роботи.

Для правильної, або фізіологічної, постави властиве нормальне положення хребта з його помірними природними вигинами, симетричним положенням плечей і лопаток, прямим триманням голови, прямими ногами без сплощення стоп. При правильній поставі спостерігається оптимальне функціонування системи органів руху, правильне розміщення внутрішніх органів і положення центру тяжіння.

Постава, як правило, формується в 6-7 років і протягом життя може змінюватися. Проте потрібно пам'ятати, що утворення і закріплення рухових навичок, які формують поставу, відбувається поступово і протягом тривалого часу із раннього віку. Ріст хребта найбільш повно відбувається у перші два роки життя. Кривизна хребта, яка є його характерною особливістю, формується у процесі індивідуального розвитку дитини. У ранньому віці, коли дитина починає тримати голівку, з'являється шийний вигин, який направлений опуклістю вперед (лордоз). У 6 місяців, коли дитина починає сидіти, утворюється грудний вигин з випуклістю назад (кіфоз). Коли дитина починає стояти й ходити, утворюється поперековий лордоз (рис.40).

Передумовами порушення постави у цей період може стати те, що дитину рано починають садити, неправильно носять на руках, дуже рано (проминаючи стадію повзання) починають вчити ходити, під час прогулянок постійно тримають за руку.

Рис.40. Формування вигинів хребта

в онтогенезі дитини

У дошкільні роки порушення постави можуть викликати сплощення стоп, неправильна поза під час малювання чи перегляду телепередач тощо. Мала рухова активність у поєднанні з надлишковою вагою є чинниками, що впливають на формування патологічної постави у цей період. Потрібно пам‘ятати, що у дітей м’язи тулуба ще слабо розвинені, тому їхня постава нестійка. Постава не належить до спадкових ознак.

Неправильна, абопатологічна,постава школярів формується в результаті низки причин, до яких у першу чергу слід віднести високу питому вагу гіпокінезії та гіподинамії в житті дітей і підлітків, що призводить до м'язової гіпотрофії і послаблення суглобо-зв'язкового апарату.

Початок навчання в школі супроводжується різким обмеженням рухової активності, збільшенням статичного навантаження, пов'язаного з необхідністю тривалого підтримання робочої пози тощо. Суттєвим чинником у профілактиці порушень постави в дітей шкільного віку є дотримання гігієнічних норм рухової активності (табл.4).

Таблиця 4.