3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості

Для того, щоб дитині відчути, сприйняти і в результаті запам‘ятати будь-що, потрібен своєрідний "компас", який би виокремив з усіх предметів і явищ навколишнього і його внутрішнього світу саме те, що їй необхідно, скерував би у потрібному напрямі пізнавальну діяльність. Цей "компас" закладений у психічній діяльності й називається увагою. Увага – спрямованість психічної діяльності людини на певні предмети або явища дійсності за умови абстрагування від усього іншого. Фізіологічні механізми уваги пов‘язані, з одного боку, з виникненням вогнища збудження у певній ділянці кори великих півкуль головного мозку, спричиненого дією подразників, а з другого - внутрішньою психічною установкою людини, яка з певних причин виокремила саме цей подразник серед інших як головний, значущий для себе, свого організму.

Вогнище збудження у корі великих півкуль головного мозку, що виникає під дією певних подразників, є домінуючим і підкоряє собі, тобто гальмує, інші вогнища збудження в інших ділянках кори великих півкуль головного мозку. Це збудження може "пересуватися" з одного місця кори на інші, що спричиняє переключення уваги з одного об‘єкта на інший. У загальмованих ділянках кори головного мозку виникає збудження, а ті ділянки, що перебували у збудженому стані, гальмуються.

Величезний вклад у з‘ясування фізіологічних основ уваги належить вченню відомого російського фізіолога О.О. Ухтомського про домінанту. Домінанта (від лат. dominans - пануючий) - це панівна ділянка кори великих півкуль головного мозку, яка залучає до себе збудження з інших центрів, нагромаджує їх і гальмує їхню здатність реагувати на подразники, що за інших умов мали б їх збуджувати. Домінанта і є основою зосередження, уваги.

Увага буває мимовільною і довільною (схема 7).