logo
Книга по анатомиии

5. Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система

Лейкоцити (від грец. leukos - білий, kytos - клітина) - безбарвні ядерні клітини крові, які виконують захисні функції, забезпечуючи імунні реакції організму. Лейкоцити, або білі кров’яні тільця, здатні до активного амебоїдного руху. В 1 мм3 крові нараховується 6 – 8 тисяч лейкоцитів. Найменше лейкоцитів уранці, найбільше опівдні. Зменшення кількості до 500 в 1 мм3 веде до смерті.

Лейкоцити, у цитоплазмі яких при забарвленні виявляється зернистість, називаються гранулоцитами, або зернистими, а ті, у яких такої зернистості немає - агранулоцитами, або незернистими. Гранулоцити залежно від забарвлення зерен їх цитоплазми, величини та характеру зернистості поділяються на: 1) нейтрофіли (60 – 70%) — забарвлюються нейтральними фарбами у фіолетовий колір, мають дрібну зернистість, здатні до амебоїдного руху, проходять крізь стінки капілярів між клітинами ендотелію і фагоцитують хвороботворних бактерій; відіграють первинну роль в опірності організму до гострих інфекційних захворювань; 2) еозинофіли (2 – 4%) — мають велику зернистість, забарвлюються в червоний колір кислими фарбами (еозином), відіграють важливу роль при алергічних станах організму (підвищеній чутливості до будь-якої речовини) та у разі глистової інвазії; 3) базофіли (0,2 – 0,5%) — мають велику зернистість, забарвлюються лужними фарбами у синій колір (азуром), містять гепарин, тобто речовину, яка запобігає зсіданню крові.

Серед агранулоцитів розрізняють: 1) моноцити (5 – 8%) — найбільші лейкоцити, округлої форми з бобоподібним або підковоподібним ядром, здатні до фагоцитозу. Моноцити часто збільшуються і стають макрофагами, які швидко рухаються і поглинають 100 і більше бактерій, відіграють роль в опірності організму до хронічних інфекційних хвороб; 2) лімфоцити (20 – 30%) — найменші лейкоцити, мають кругле велике ядро, яке заповнює майже всю цитоплазму. Лімфоцити можуть перетворюватись в моноцити, макрофаги, беруть участь в утворенні антитіл. Живуть 20 і більше років. Вони формують специфічний імунітет і здійснюють функцію імунного нагляду.

У новонароджених дітей лейкоцитів більше ніж у дорослих — 20 тис. в 1 мм3, у першу добу життя кількість їх збільшується до 30 тис., а з другої доби кількість зменшується до 12 тис. У 13 – 15 років кількість лейкоцитів така, як у дорослої людини. Визначення кількості окремих видів лейкоцитів у крові широко використовують у комплексі додаткових методів розпізнавання хвороб, при вивченні динаміки патологічних процесів тощо. При цьому велике значення надають змінам співвідношення окремих форм лейкоцитів (табл.5).

Таблиця 5.