2. Сечова система: будова, функції

Сечова система складається з органів, які виробляють сечу (нирки), виводять її з нирок (ниркові чашечки, ниркова миска, сечоводи), нагромаджують її (сечовий міхур) та виводять її назовні (сечівник).

Нирки — це парні органи, які містяться в черевній порожнині по обох боках хребта, приблизно на рівні 11-го грудного до 3-го поперекового хребців. Нирки червоно-бурого кольору бобовидної форми. Маса кожної нирки близько 120 г, довжина - 9-12 см, ширина - 5-6 см, товщина - 2-3 см.

Нирка вкрита щільною фіброзною капсулою. Ззовні нирки знаходиться ще шар жирової тканини — жирова капсула, яка міцно тримає нирки у певному анатомічному положенні. Вся нирка оточена фасцією нирки.

У нирці розрізняють передню та задню поверхні, внутрішній (увігнутий) і зовнішній (опуклий) краї та верхній і нижній полюси (кінці) (рис.63). На верхньому полюсі містяться надниркові залози. На увігнутому внутрішньому краю нирки є заглибина — це ворота нирки. Сюди входять ниркова артерія та нерви, а виходять ниркова вена, лімфатичні судини і сечовід.

На поздовжньому розрізі нирки (рис.63) видно невелику порожнину — ниркову миску, оточену двома шарами ниркової речовини.

Зовнішній шар називається корковим, а внутрішній — мозковим. Мозковий шар утворений нирковими пірамідами, що мають конічну форму. Кожна нирка має по 10-15 пірамід. Коркова речовина вкриває основи пірамід, заповнює простори між ними, утворює ниркові стовпи. Верхівки пірамід повернуті у нирковий синус, заокруглені у вигляді сосочків. На верхівках сосочків відкривається велика кількість дрібних трубочок, по яких у чашечки стікає сеча. З чашечок сеча потрапляє у лійкоподібну порожнину - ниркову миску, яка переходить у сечовід. Сечоводи — це вузькі м’язові трубки довжиною 30 см, які за допомогою перистальтичних хвиль виводять сечу в сечовий міхур. Сечовий міхур - непарний порожнистий м’язовий орган (місткість становить 300 – 700 мл), який виконує функцію резервуару сечі, що з нього виводиться назовні через сечівник.

Процес утворення і виділення сечі з організму називається діурезом (від грец. diureo - виділяю сечу).

О

Рис. 64. Схема будови ниркового тільця:

1 - приносна артеріола; 2 - виносна артеріола; 3 - капіляри клубочка; 4 - порожнина капсули; 5 - звивистий каналець; 6 - капсула Шумлянського-Боумена.

Капсула Шумлянського-Боумена — це мікроскопічної величини чашечка, стінки якої складаються з двох шарів епітеліальних клітин. Між цими шарами лежить щілиновидний простір, від якого починається нирковий каналець, що має стінку з одного шару циліндричного епітелію. На початку нирковий каналець скручується і потім переходить у мозковий шар. Ця частина канальця називається звивистим канальцем першого порядку.

У мозковому шарі каналець випрямляється, утворюючи у ньому петлю Генле, повертається в корковий шар, в якому каналець скручується, утворюючи звивистий каналець другого порядку, який впадає в збірну трубочку.

Збірні трубочки проходять через мозковий шар і на верхівці відкриваються в на верхівці сосочка ниркової піраміди, що переходить у ниркові чашки, а останні - в ниркову миску і сечовід.

У дітей нирки відносно більші, ніж у дорослого. Нирка новонародженої дитини важить 11 – 12 г, у однорічної дитини — 36 г, в 12-річної — 100 г, а у дорослої людини — 150 г. До трирічного віку нирки швидко ростуть, з 3 до 5 років формується кіркова речовина, в 9 – 10-річних дітей за будовою кіркова речовина нирки не відрізняється від нирки дорослої людини. Найінтенсивніше росте мозкова речовина до 3 років, у 5 – 6 років та в 9 – 12 років.