3. Плазма крові

Плазма крові складається з води (90 – 91%) та сухих речовин: 7 – 8% білків, 0,9 – 1% мінеральних речовин, 0,12% — глюкози, 0,7 – 0,8% — жирів. Крім білків, у плазмі є азотисті сполуки небілкового характеру (сечовина, сечова кислота, амінокислоти, креатинін, аміак), гормони, ферменти, вітаміни, антитіла, розчинні гази.

Білки поділяються на групи: альбуміни — 4,5% (підтримують водно-сольову рівновагу в організмі); глобуліни — 2–3,5% (беруть участь в утворенні захисних імунних тіл, зв’язують і знешкоджують отруйні речовини, що проникають в організм — це в основному гамма-глобуліни), фібриноген — 0,4%, який має важливе значення при зсіданні крові, інтерферони, які знешкоджують мікроорганізми та отруйні речовини, забезпечують гуморальний імунітет. Глюкоза плазми є основним джерелом енергії для клітин. До мінеральних речовин відносяться катіони натрію, калію, кальцію, магнію, заліза, а також аніони хлору, йоду, сульфату, карбонату, фосфату.

Сумарна концентрація солей, білків, глюкози, сечовини та інших речовин, розчинених у плазмі, створює осмотичний тиск, який приблизно дорівнює — 6 атм. Сольовий розчин, який відповідає концентрації мінеральних солей у плазмі крові, називається ізотонічним (від грец. isos - рівний, однаковий, від лат. tonus - напруження). Для людини ізотонічним є 0,9% розчин хлористого натрію. Сольовий розчин, осмотичний тиск якого вищий за осмотичний тиск крові, називається гіпертонічним (від грец. hyper - над, підвищення, від лат. tonus - напруження), а нижчий — гіпотонічним (від грец. hypо - під, пониження, від лат. tonus - напруження). У гіпотонічному розчині еритроцити крові руйнуються. Це явище називається гемолізом (від грец. haima - кров, lysis - розчинення)). У людини гемоліз настає при осмотичному тиску 0,44 – 0,48% і може спричинитися дією отрути деяких змій (гюрза, ефа), грибів (бліда поганка). У гіпертонічних розчинах еритроцити віддають воду, зморщуються і втрачають свої властивості.

Розчини, які за своїм якісним складом і концентрацією солей відповідають складу плазми, називаються фізіологічними розчинами. Вони ізотонічні. Такі рідини використовують як замінники крові при кровотечах.

Осмотичний тиск крові підтримується на постійному рівні діяльністю нирок, потових залоз, через які з організму видаляються вода, солі та інші продукти обміну.

Плазма крові має не тільки сталий осмотичний тиск і визначений якісний склад солей, у ній підтримується сталість реакції. Реакція середовища визначається концентрацією водневих іонів. Для характеристики реакції середовища користуються водневим покажчиком — рН. Кров людини при температурі 37^◦С має рН – 7,36 . Активна реакція крові слаболужна.