logo search
Книга по анатомиии

3. Всмоктування у травному каналі

У дітей грудного віку всмоктування відбувається у шлунку і кишках, які мають густу сітку кровоносних судин. З віком всмоктування в шлунку зменшується, але у 8 – 10-річних дітей ще добре проявляється. У дорослих в шлунку добре всмоктується лише алкоголь, менше вода і мінеральні солі. Основним місцем всмоктування поживних речовин є тонка кишка, яка має особливий всмоктувальний апарат у вигляді кишкових ворсинок (рис.62).

Рис.62. Схема будови стінки тонкої кишки:

1 - епітеліальна стінка ворсинки; 2 - вена і 3 - артерія ворсинки; 4 - кишкова залоза; 5 - вена і 6 - артерія кишкової стінки; 7 - м‘язовий шар кишки; 8 - лімфатичні судини кишкової стінки; 9 - центральна лімфатична судина ворсинки.

Кишкові ворсинки — це мікроскопічні вирости слизової оболонки тонкої кишки, загальна кількість яких досягає 4 млн. Зовні ворсинка вкрита одношаровим епітелієм, а порожнина її заповнена сіткою кровоносних і лімфатичних судин.

На 1 мм2 слизової оболонки тонкої кишки міститься 40 ворсинок. Внаслідок такої будови внутрішня поверхня тонкої кишки досягає 4 – 5 м2, тобто приблизно у 2 рази більша поверхні тіла.

Між ворсинками є велика кількість ферментів, які утримуються тут і лише в незначній кількості потрапляють у просвіт кишок. А оскільки концентрація ферментів між ворсинками велика, основний процес травлення відбувається не в порожнині кишок, а в просторі між ворсинками, біля стінки кишкового епітелію. Ось чому такий вид травлення називається пристінковим.

Якби основні процеси розщеплення відбувалися у просвіті кишки, значна частина продуктів розщеплення використовувалася б мікроорганізмами, у кров всмоктувалася б значно менша кількість поживних речовин. Цього не відбувається тому, що мікроворсинки не допускають мікробів до місця дії ферментів, бо мікроб дуже великий, щоб проникнути у простір між мікроворсинками. А харчові речовини, знаходячись коло стінки кишкової клітини, легко всмоктуються.

Всмоктування — складний фізіологічний процес, який відбувається головним чином внаслідок активної роботи кишкового епітелію. В цьому процесі діють в основному два механізми: фільтрація і дифузія. Доведено, що епітелій кишкової ворсинки має однобічну проникність, тобто пропускає багато речовин тільки в один бік — з кишечника в кров. Другою особливістю ворсинок є проникність їх для деяких, а не для всіх речовин. Встановлено, що гліцерин і жирні кислоти, проходячи крізь стінку ворсинки, синтезуються і утворюють жири, які всмоктуються переважно в лімфу.

Амінокислоти всмоктуються у крові у вигляді водних розчинів. У зв’язку з тим, що для дітей характерна підвищена проникність кишкової стінки, у невеликій кількості у них із кишечнику всмоктуються натуральні білки молока, яєчний білок. У зв’язку з підвищеною проникністю кишкової стінки у дітей сторонні речовини і кишкові отрути, які утворюються в процесі гниття їжі, продукти неповного перетравлення можуть потрапляти із кишечника в кров, спричиняючи різні токсикози.

Глюкоза всмоктуються в кров, головним чином, у тонкій кишці, у товстій кишці глюкоза всмоктується повільно.

Всмоктування води починається в шлунку. Найінтенсивніше вода з мінеральними солями всмоктується в товстій кишці (1 л за 25 хв.). Ця особливість товстої кишки використовується в практичній медицині для введення у пряму кишку поживних речовин, що легко засвоюються при штучному харчуванні хворих.