4. Обмін вуглеводів

В організм вуглеводи надходять у вигляді складних полісахаридів (крохмаль), дисахаридів і моносахаридів. Вуглеводи легко перетравлюються і добре засвоюються дитячим організмом (на 98 – 99%). В органах травлення під впливом ферментів вуглеводи їжі розщеплюються на глюкозу, яка всмоктується в кров. Хоча при окисненні 1 г глюкози вивільняється така сама кількість енергії, що й при окисненні білків - 17,2 кДж, але їхня велика енергетична цінність зумовлена значною швидкістю: перетравлювання (починаючи з ротової порожнини), усмоктування в кров, засвоєння клітиною, де глюкоза легко розкладається у мітохондріях, вивільняючи енергію у формі АТФ. Тому вуглеводи є основним джерелом енергії. У клітинах і тканинах вуглеводи розщеплюються на воду і вуглекислий газ.

Загальна щоденна потреба організму людини у вуглеводах - 350-500 г. Найбільше вуглеводів у рослинній їжі, менше - у продуктах тваринного походження. Багато вуглеводів надходить до організму з цукром. Цукор у травному тракті розщеплюється до глюкози, яка всмоктується в кров. Рівень глюкози у грудних дітей становить 0,07-0, 09%, у 12-14 років -0,09-0,12%, тобто досягає норми дорослої людини. Зниження рівня глюкози в крові нижче норми називається гіпоглікемією, збільшення його вище норми - гіперглікемією. Надлишок глюкози в крові виводиться з сечею.

У підтриманні постійної кількості глюкози у крові основну роль відіграють печінка і внутрішньосекреторна діяльність підшлункової і надниркових залоз. Зайва глюкоза, що надійшла в організм, затримується в печінці і під дією ферменту підшлункової залози інсуліну перетворюється в глікоген, який відкладається в печінці (і частково в м’язах та інших тканинах) про запас. Кількість глюкози у крові зменшується під час м’язової роботи та при недостатньому надходженні її в організм. У цих випадках глікоген печінки під впливом гормону підшлункової залози глюкагону (або адреналіну, гормону надниркових залоз) перетворюється в глюкозу, яка надходить в кров. Тобто сталість рівня глюкози крові забезпечується взаємоузгодженістю вироблення двох гормонів підшлункової залози - інсуліну та глюкагону. У разі запалення підшлункової залози зменшується або припиняється вироблення інсуліну і виникає тяжке захворювання - цукровий діабет. Людина відчуває постійну спрагу, у неї збільшується й частішає сечовиділення, шкіра свербить, на ній з‘являються гнояки. Через постійне підвищення вмісту глюкози у крові та тканинах створюються сприятливі умови для розвитку різних хвороботворних мікроорганізмів. У хворих на цукровий діабет виникають гнійні запалення легенів, печінки, нирок тощо. При діабеті частина зайвої глюкози перетворюється на жир, спричинюючи ожиріння. Надлишковий жир перетворюється на холестерин, що відкладається в артеріях, і сприяє розвитку атеросклерозу. У разі закупорювання артерій кінцівок може трапитися їхнє змертвіння - гангрена, від якої людина гине. Закупорювання вінцевих артерій серця призводить до інфаркту міокарда, а мозкових - до мозкового інсульту, паралічу і нерухомості. Коли ж закупориться артерія очного дна, людина сліпне.

Вуглеводний обмін порушується, якщо зловживати солодощами, особливо за малорухливого способу життя, коли надлишок глюкози не реалізується. Запобігти цукровому діабету можна, якщо не зловживати солодощами, не переїдати, постійно займатися фізичними вправами.

При недостатньому надходженні вуглеводів з їжею вони утворюються в організмі з жирів і білків.

Значення глюкози для організму не вичерпується її роллю як джерела енергії. Вона входить до складу цитоплазми, а отже, необхідна для утворення нових клітин, особливо в період росту. Входять вуглеводи і до складу нуклеїнових кислот. Вуглеводи мають велике значення для нормального функціонування нервової системи. При різкому зниженні кількості глюкози у крові бувають різкі розлади діяльності нервової системи. Настають судоми, марення, втрата свідомості, порушення діяльності серця, зниження температури тіла. Досить такому хворому ввести у кров глюкозу або дати поїсти цукру, як усі порушення зникають.

У дітей обмін вуглеводів здійснюється дуже інтенсивно, що пояснюється високим рівнем обміну речовин взагалі в дитячому організмі. Тут вуглеводи виконують не тільки роль основного джерела енергії, а й важливу пластичну роль у формуванні клітинних оболонок, речовини сполучної тканини.