2. Будова, форма скелетних м’язів

У м’язові розрізняють середню частину — черевце, яке складається з м’язової тканини, і сухожилків, утворених щільною сполучною тканиною. Як правило, м’яз має два сухожилки, якими він прикріплюється до кісток, проте деякі м’язи можуть прикріплюватися і до різних органів (очного яблука), до шкіри (м’язи обличчя і шиї) тощо. Кінці м’яза переважно переходять у міцний сполучнотканинний утвір — сухожилок, яким м’яз прикріплюється до кісток. Навколо сухожилка у деяких м’язів (на кисті та стопі) розташована його обгортка, утворена зовнішніми волокнистими та внутрішніми синовіальними листками, між якими є невелика кількість синовіальної рідини. Це захищає м’язи від фізичних перевантажень.

Кожний м’яз складається з великої кількості посмугованих м‘язових волокон, розташованих паралельно і з’єднаних між собою прошарками пухкої сполучної тканини у пучки. М‘язове волокно являє собою симпластичну багатоядерну структуру, тобто утвір, в якому відсутнє розмежування клітин. Діаметр м‘язових волокон - 0,01 - 0,1 мм, а довжина може сягати кількох сантиметрів. Кількість таких волокон неоднакова в різних м‘язів: у дрібних - кілька сотень, у великих - кілька тисяч. Сила м‘язів визначається площею поперечного перерізу всіх волокон м‘яза. Зовні м’яз вкритий фасцією — тонкою сполучною оболонкою. М’язи багаті на кровоносні судини та нерви. Постачання органа кровоносними судинами називається васкуляризацією, а постачання нервовими волокнами — іннервацією.

Форма і величина м’язів залежить від виконуваної ними роботи. Розрізняють м’язи довгі, широкі, короткі й колові. Довгі м’язи розміщені головним чином на кінцівках, широкі — на тулубі, короткі — між окремими хребцями. Колові м’язи розташовуються навколо отворів тіла і під час скорочення звужують їх. Такі м’язи називаються сфінктерами. Назву м’язам дають або за їх функцією — згиначі, розгиначі, або за ходом волокон — поперечні, косі, або за формою — дельтовидний, квадратний, або за місцем їх прикріплення — грудинно-ключично-сосковий. М’язи, які разом і одночасно виконують той або інший рух, називаються синергістами; м’язи, які своїм скороченням спричиняють протилежні рухи (наприклад, одні згинають кінцівку, а другу розгинають), називаються антагоністами.